Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #81360203

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД


№ справи: 759/18982/18

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9494/2019

Головуючий у суді першої інстанції: Ул`яновська О.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Чобіток А.О., Ящук Т.І.

при секретарі - Шепель К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» про відшкодування збитків,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року,

встановив:

у листопаді 2018 року позивач звернулась до суду з позовом, у якому просила суд зобов`язати КП «Київблагоустрій» відшкодувати їй збитки в розмірі 1 259 130 грн., а також зобов`язати КП «Київблагоустрій» та Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не чинити їй перешкоди у відновленні нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_3 з метою приведення їх у попередній стан, посилаючись на те, що належний їй об`єкт нерухомості було неправомірно знесено.

У березні 2019 року представник КП «Київблагоустрій» звернувся до суду із заявою про закриття провадження, посилаючись на те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року провадження у справі було закрито в частині вимог щодо зобов`язання КП «Київблагоустрій» та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не чинити перешкоди у відновленні нежилих приміщень та в частині визнання протиправними дій КП «Київблагоустрій» щодо знесення об`єкту нерухомості.

Не погоджуючись з ухвалою, представник позивача ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник КП «Київблагоустрій» просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, посилаючись на її законність та обгрунтвоаність.

Представник Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) також звернувся до суду з відзивом на апеляційну скаргу, у якому просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на її необґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника КП «Київблагоустрій» - Кір`якова А.С., представника Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Тіхонової І.С., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просила відшкодувати їй збитки в розмірі 1 259 130 грн., які були завдані діями КП «Київблагоустрій», зобов`язати КП «Київблагоустрій» та Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації не чинити їй перешкод у відновленні об`єкта нерухомості, який належить їй на праві приватної власності. В ході розгляду справи позивач уточнила свої вимоги та просила також визнати протиправними дії КП «Київблагоустрій» щодо знесення належного їй об`єкту нерухомості АДРЕСА_3 .

В судовому засіданні 24 квітня 2019 року за клопотанням представника КП «Київблагоустрій» було закрито провадження по справі в частині вимог щодо зобов`язання КП «Київблагоустрій» та Департаменту благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації не чинити ОСОБА_1 перешкод у відновленні об`єкта нерухомості та в частині вимог про визнання протиправними дій КП «Київблагоустрій» щодо знесення об`єкту нерухомості.

Закриваючи провадження у справі в цій частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з положень ч. 1 ст. 19 ЦПК України та дійшов висновку, що спір в частині визнання дій із демонтажу нерухомого майна має характер публічно-правового та підлягає розгляду в порядку КАС України.

Однак погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В ч. 1 ст. 4 ЦПК України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. 2 ст. 2 КАС України). Згідно ч. 1 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

В п. 1 ч. 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року (справа №802/506/16-а) міститься висновок, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, заявлені позивачем вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому підстав для закриття провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України немає.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 06 вересня 2019 року.

Головуючий

Судді



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація