ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

03 вересня 2019 року Справа № 916/457/15-г

м. Одеса, проспект Шевченка,29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.А. Мишкіної

суддів К.В. Богатиря, І.Г. Філінюка

(склад судової колегії змінений відповідно до розпоряджень керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №470 від 23.07.2019р., №567 від 13.08.2019р. та №647 від 30.08.2019р.; протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2019р., 13.08.2019р. та 30.08.2019р.)

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від ТОВ "Басарі" - Поліщук Д.В. - за довіреністю.

від Одеської міської ради - не з`явився;

від Фірми "Київ" у вигляді ТОВ (ЛТД) - не з`явився;

від Одеського міського управління юстиції в особі реєстраційної служби - не з`явився;

від ОСОБА_1 - не з`явився;

від Виконавчого комітету Одеської міської ради - не з`явився;

від ОСОБА_3 - не з`явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі"

про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19 січня 2016 року

у справі №916/457/15-г

за позовом Одеської міської ради

до:

- Фірми "Київ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД);

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма Київ";

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі";

- Одеського міського управління юстиції в особі реєстраційної служби

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

- ОСОБА_1 ;

- Виконавчий комітет Одеської міської ради,

- ОСОБА_3

про визнання дій протиправними, визнання незаконними та скасування свідоцтв про право власності та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.08.2015р. відмовлено Одеській міській раді у задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Фірми „Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю та Товариства з обмеженою відповідальністю „Фирма Київ" щодо будівництва підземного паркінгу за адресою: АДРЕСА_3. і про визнання за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради права власності на об`єкти нерухомого майна - приміщення АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 - відмовлено повністю.

Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування Свідоцтв від 04.09.2014р. (видавник Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Одеської області) про право власності ТОВ „Басарі" на об`єкти нерухомого майна - приміщення АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 - припинено на підставі п. 1, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій Фірми «Київ» у вигляді ТОВ (ЛТД) та ТОВ «Фирма Київ» щодо будівництва підземного паркінгу та визнання за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради права власності на спірні об`єкти нерухомого майна місцевий господарський суд послався на те, що дозвіл на виконання будівельних робіт № 1094 від 26.12.2008р., виданий Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області ТОВ «Київ», не визнавався недійсним та не скасовувався, тому у суду відсутні підстави визнавати неправомірними дії відповідача Фірми «Київ» у вигляді ТОВ (ЛТД) щодо будівництва підземного паркінгу, а доказів того, що ТОВ «Фирма Київ» здійснювало будь - які роботи по будівництву паркінгу позивачем не надано.

Станом на час вирішення спору право власності на спірні приміщення зареєстровано за ТОВ «Басарі» у зв`язку з тим, що ці приміщення були внесені до статутного фонду товариства його засновниками і рішення загальних зборів товариства та правочини з передачі приміщень недійсними не визнавались. Отже, ТОВ «Басарі» є добросовісним набувачем спірних приміщень. Норма ч. 5 ст. 376 ЦК України, якою позивач обґрунтовує свої вимоги в цій частині і котрою передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує прав інших осіб, не може бути застосована у спірних правовідносинах, оскільки відповідач 3 не здійснював самочинного будівництва спірних приміщень і у разі задоволення позову в цій частині право власності вказаного товариства буде порушено.

Припиняючи провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування Свідоцтв від 04.09.2014р. (видавник Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Одеської області) про право власності ТОВ „Басарі" на об`єкти нерухомого майна - приміщення АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 на підставі п. 1, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України місцевий господарський суд керувався приписами абзацу першого ч. 1, п. 6 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» про те, що державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством юстиції України (в редакції Закону N 191-VIII від 12.02.2015р., що не була чинною на момент видання оспорюваних свідоцтв); державний реєстратор, зокрема, видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону, а також статтею 1 ГПК України, згідно з якою підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Суд послався на те, що спірні свідоцтва були видані не реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції, а державним реєстратором Заєць Костянтином Вікторовичем, тому між реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції (залученою до участі у справі в якості іншого відповідача за власною ініціативою суду) та позивачем у справі відсутній предмет спору. Крім того, з Положення про реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції вбачається, що вказана служба є структурним підрозділом Одеського міського управління юстиції, тобто не є юридичною особою, а спір за позовом до структурного підрозділу юридичної особи не підлягає розгляду в господарських судах України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2016р., рішення господарського суду Одеської області від 18.08.2015 р. скасовано в частині припинення провадження у справі щодо позовних вимог про визнання незаконними та скасування Свідоцтв від 04.09.2014р. (видавник Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Одеської області) про право власності ТОВ "Басарі" на об`єкти нерухомого майна - приміщення АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 .

Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 04.09.2014р., видане Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, згідно з яким ТОВ „Басарі" (код 39279197) є власником нежитлового приміщення (гаражного приміщення), загальною площею 2535,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .

Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 від 04.09.2014р., видане Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, згідно з яким ТОВ „Басарі" (код 39279197) є власником нежитлового приміщення (гаражного приміщення), загальною площею 2462,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .

В решті рішення господарського суду Одеської області від 18.08.2015р. у справі № 916/457/15-г залишено без змін з урахуванням викладеного у мотивувальній частині постанови.

Стягнуто солідарно з Фірми „Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі" на користь Одеської міської ради судові витрати в сумі 3654 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції вмотивована наступним:

-будівництво спірного об`єкту нерухомості здійснено Фірмою «Київ» у вигляді ТОВ (ЛТД) на земельній ділянці, що належить на праві власності територіальній громаді м. Одеси, уповноваженим представником якої є Одеська міська рада. Наведеним спростовується твердження відповідача стосовно відсутності у позивача права на позов в матеріальному розумінні, оскільки Одеська міська рада є тією особою, яка має суб`єктивне матеріальне право та охоронюваний законом інтерес, на захист якого поданий даний позов.

- 28.02.2014 року Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області було здійснено реєстрацію за № ОД 143140590763 декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а саме - комплексної реконструкції АДРЕСА_1 (перший пусковий комплекс), будівництво підземного паркінгу у південному крилі АДРЕСА_2 ДК-1242,2 категорія складності ІІІ, замовником якої є Фірма «Київ» у вигляді ТОВ (ЛТД).

- з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.01.2015р. № 32579902, наданої Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції, вбачається, що 23.06.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 13972028, яким вирішено провести державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення (гаражне приміщення), загальною площею 2535,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , власником якого є гр. ОСОБА_3

-підставою для прийняття такого рішення стали подані заявником наступні документи: технічний паспорт від 07.05.2014р. виданий ПП «Архмайстер»; договір дольової участі у фінансуванні будівництва № 1 від 01.03.2012р., укладений між ТОВ «Фірма «Київ» та гр. ОСОБА_3 ; акт приймання - передачі нерухомого майна від 01.04.2014р. складений ТОВ «Фірма «Київ» та гр. ОСОБА_3 ; довідка № 6 від 14.05.2014р. видана ТОВ «Фірма «Київ»; розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 27.05.2014р. № 306 та № 307; довідка з адресного реєстру міста Одеси про резервування адреси нерухомого майна № 358923/1 від 14.05.2014р.; супровідні документи забудовника видані 30.05.2014р. ТОВ «Фірма «Київ». На підставі цього рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором було видано свідоцтво від 23.06.2014р. № 23360388 про право власності гр. ОСОБА_3 на нежитлове приміщення (гаражне приміщення), загальною площею 2535,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 .

- 23.06.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 13973290, яким вирішено провести державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення (гаражне приміщення), загальною площею 2462,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , власником якого є гр. ОСОБА_4 Підставою для прийняття такого рішення стали подані заявником наступні документи: технічний паспорт від 07.05.2014р. виданий ПП «Архмайстер»; договір дольової участі у фінансуванні будівництва № 2 від 03.03.2012р. укладений між ТОВ «Фірма «Київ» та гр. ОСОБА_4 ; розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 27.05.2014р. № 306 та № 308; довідка з адресного реєстру міста Одеси про резервування адреси нерухомого майна № 358924/1 від 14.05.2014р.; супровідні документи забудовника видані 30.05.2014р. ТОВ «Фірма «Київ». На підставі цього рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором було видано свідоцтво від 23.06.2014р. № 23362715 про право власності гр. ОСОБА_4 на нежитлове приміщення (гаражне приміщення), загальною площею 2462,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .

- збудований Фірмою «Київ» у вигляді ТОВ (ЛТД) підземний паркінг у південному крилі АДРЕСА_2 був розділений на два самостійні об`єкти нерухомого майна, а саме: приміщення АДРЕСА_5 та приміщення АДРЕСА_4, яким присвоєно нову адресу: АДРЕСА_3 , право власності на які було зареєстровано за фізичними особами - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

- У наступному, як вбачається з протоколу № 1 зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі» від 26.06.2014р., гр. ОСОБА_4 були ухвалені наступні рішення: створити Товариство з обмеженою відповідальністю «Басарі»; затвердити статут товариства; сформувати статутний капітал в розмірі 10 200 000 грн. за рахунок вкладу ОСОБА_4 нерухомого майна - нежитлового приміщення (гаражне приміщення) загальною площею 2462,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , та належить йому на підставі свідоцтва про право власності від 23.06.2014р. № 23362715, що становить 100% статутного капіталу; призначити директором товариства Чорного ОСОБА_5 ; провести державну реєстрацію товариства.

01.07.2014 року засновник ТОВ «Басарі» ОСОБА_4 та його представник по довіреності ОСОБА_7 склали та підписали акт прийому - передачі майна № 1, за яким ОСОБА_4 передав до статутного капіталу товариства нежитлове приміщення (гаражне приміщення) загальною площею 2462,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , та належить йому на підставі свідоцтва про право власності від 23.06.2014р. № 23362715.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Басарі», оформлених протоколом № 2 від 23.07.2014р., було ухвалено: прийняти до складу учасників товариства ОСОБА_3 ; збільшити розмір статутного капіталу на 10 300 000 грн. за рахунок внеску нового учасника, який вносить до статутного капіталу товариства нежитлове приміщення (гаражне приміщення) загальною площею 2535,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , та належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 23.06.2014р. № 23360388; розподілити частки кожного із учасників наступним чином: розмір вкладу ОСОБА_4 становить 10 200 000 грн. - 49,8% статутного капіталу, розмір вкладу ОСОБА_3 становить 10 300 000 грн. - 50,2% статутного капіталу; затвердити нову редакцію статуту товариства та державну реєстрацію змін доручити провести директору товариства.

01.08.2014 року директор ТОВ «Басарі» ОСОБА_4 та ОСОБА_3 склали та підписали акт прийому - передачі майна № 2, за яким ОСОБА_3 передав до статутного капіталу товариства нежитлове приміщення (гаражне приміщення) загальною площею 2535,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , та належить йому на підставі свідоцтва про право власності від 23.06.2014р. № 23360388.

04.09.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції були прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 15587372 та № 15586929, якими вирішено провести державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення (гаражні приміщення), що розташовані за адресою: АДРЕСА_5 та приміщення АДРЕСА_4 , власником яких є ТОВ «Басарі».

Підставою для прийняття таких рішень стали подані заявником наступні документи: акти приймання - передачі нерухомого майна № 1 від 01.07.2014р. та № 2 від 01.08.2014р.

На підставі цих рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором були видані: свідоцтво від 04.09.2014р. НОМЕР_1 про право власності ТОВ «Басарі» на нежитлове приміщення (гаражне приміщення), загальною площею 2535,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , та свідоцтво від 04.09.2014р. НОМЕР_2 про право власності ТОВ «Басарі» на нежитлове приміщення (гаражне приміщення), загальною площею 2462,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 . Видавник свідоцтв - орган державної реєстрації прав: Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Одеської області.

-враховуючи що згідно з ч. 9 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього, то визнання протиправною реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації - комплексної реконструкції АДРЕСА_1 (перший пусковий комплекс), будівництво підземного паркінгу у південному крилі АДРЕСА_2, що була зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 28 лютого 2014 року за №ОД 143140590763, та скасування реєстрації цієї декларації в судовому порядку тягне за собою й відповідні правові наслідки стосовно легітимності виданих на її підставі свідоцтв про право власності та державної реєстрації права власності за фізичними особами - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

- судом апеляційної інстанції на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі доказів та з урахуванням судових рішень в адміністративних справах № 815/2965/14 та № 522/4591/14 за участю тих же осіб, що беруть участь у даній справі, з достовірністю встановлено, а відповідачами не спростовано, що комплексна реконструкція АДРЕСА_1 (перший пусковий комплекс), будівництво підземного трьохрівневого паркінгу у південному крилі АДРЕСА_2 здійснені Фірмою «Київ» у вигляді ТОВ без належно оформленого права власності чи користування земельною ділянкою, тобто є самочинним будівництвом, а тому гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 не набули права власності на спірні об`єкти нерухомого майна, безпідставно зареєстрували за собою право власності на це майно на підставі протиправно зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області 28.02.2014 року за № ОД143140590763 декларації про готовність об`єкта до експлуатації, реєстрація якої скасована в судовому порядку, та, не будучи його власниками, незаконно внесли ці об`єкти нерухомого майна до статутного фонду ТОВ «Басарі» за актами приймання - передачі № 1 від 01.07.2014р. та № 2 від 01.08.2014р., які є нікчемними відповідно до положень ст. ст. 317, 319 ЦК України.

- видача спірних свідоцтв про право власності на нерухоме майно державним реєстратором суперечить ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до положень якої свідоцтво про право власності на нерухоме майно видається юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об`єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками) та здійснена з порушенням Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. № 868, чинного на момент виникнення спірних правовідносин. Зазначені свідоцтва порушують права і охоронювані законом інтереси позивача, який є власником земельної ділянки, на якій здійснено будівництво спірних об`єктів нерухомого майна.

- обставина неправомірності видачі державним реєстратором спірних свідоцтв про право власності є підставою для висновку про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 04.09.2014р., виданого Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, згідно з яким ТОВ „Басарі" є власником нежитлового приміщення (гаражного приміщення), загальною площею 2535,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_5; свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 04.09.2014р., виданого Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, згідно з яким ТОВ „Басарі" є власником нежитлового приміщення (гаражного приміщення), загальною площею 2462,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4.

- постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 року у справі № 815/2965/14 було скасовано реєстрацію 28.02.2014 року за № ОД 143140590763 декларації про готовність об`єкта до експлуатації - комплексної реконструкції АДРЕСА_1 (перший пусковий комплекс), будівництво підземного паркінгу у південному крилі площі за адресою: АДРЕСА_2 у зв`язку з встановленням судом факту зазначення недостовірних даних у зареєстрованій декларації.

- Належних доказів які б свідчили про те, що при здійсненні самочинного будівництва забудовником були дотримані всі сучасні будівельні норми, правила і технології будівництва та цей об`єкт нерухомості не несе в собі загрози для навколишнього середовища і громадян, позивачем до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.

- місцевий господарський суд прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову в частині визнання за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради права власності на нежитлові приміщення (гаражні приміщення), розташовані в АДРЕСА_5 та приміщення АДРЕСА_4.

-приймаючи до уваги, що спірні свідоцтва про право власності на нерухоме майно були видані реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції 04.09.2014 року, а позивач звернувся до господарського суду з даним позовом 04.02.2015 року, то строк позовної давності за вимогою про визнання незаконними та скасування зазначених свідоцтв позивачем не пропущено.

26.06.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі" про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016р. за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить:

- постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 року по справі 916/457/15-г скасувати в частині: визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно №26418217 від 04.09.2014р., видане Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, згідно з яким ТОВ „Басарі" (код 39279197) є власником нежитлового приміщення (гаражного приміщення), загальною площею 2535,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_5; визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно №26417340 від 04.09.2014р., видане Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, згідно з яким ТОВ „Басарі" (код 39279197) є власником нежитлового приміщення (гаражного приміщення), загальною площею 2462,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4. В задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити повністю.

- мотивувальну частину постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 року по справі 916/457/15-г скасувати.

В обґрунтування заяви ТОВ «Басарі» зазначає наступне:

-Своє рішення по справі №916/457/15 суд апеляційної інстанції мотивував встановленими обставинами в двох судових рішеннях, якими було скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації, а отже, паркінг не набув статусу речі, а саме:

-Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 року у справі №815/2965/14;

-Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2015 року у справі №522/4591/14-а;

-В рішенні по даній справі, суд не навів жодного власного аргумента, а цілком послався на два вищезазначені судові рішення. Мотивувальна частина рішення по даній справі, за виключенням одного абзацу, зводиться до цитат із зазначених рішень. Таким чином, зазначені рішення є такими, що стали підставою для прийняття даного рішення, а їх скасування є підставою для перегляду даного рішення за нововиявленими обставинами .

-ці рішення по справі №815/2965/14 та №522/4591/14-а були остаточно скасовані касаційною інстанцією:

-постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2015 року у справі №522/4591/14-а була скасована ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.07.2016 року.

-постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 року у справі №815/2965/14 була скасована ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2016 року, а справу №815/2965/14 було направлено на новий розгляд. 29.05.2019 року постановою Великої Палати Верховного Суду рішення у справі №815/2965/14 були скасовані, а провадження у справі закрито.

Заявник також зазначає, наступне:

- ТОВ "Басарі" набуло право власності на спірну будівлю паркінгу в період, коли всі судові рішення були винесені на користь забудовника. Отже, ТОВ "Басарі" є добросовісним набувачем.

Дозвіл на будівництво , декларація про готовність до експлуатації , реєстрація права власності є дійсними. Паркінг є річчю та майном. Позбавлення добросовісного набувача належного йому майна допускається тільки за позовом його попереднього власника. Позивач ніколи не був власником паркінгу та відсутні підстави для позбавлення відповідача права власності на паркінг.

Саме цю позицію висловлено в рішенні першої інстанції. Воно було скасоване виключно на підставі рішення суду про скасування декларації, яке тепер скасоване.

- Спір за участю фізичної особи ОСОБА_3 у відношенні належного йому майна є непідвідомчим господарському суду, адже предмет спору безпосередньо стосується прав та обов`язків такої фізичної особи. Оскільки серед власників є фізична особа, спір не може розглядатися господарським судом.

- На підставі права власності на паркінг, ТОВ "Басарі" і ОСОБА_3 реконструювали його в торгівельний центр. Суд відмовив ДАБК у скасуванні декларації на реконструкцію. Реконструкцію було проведено між рішенням першої інстанції по даній справі (на користь ТОВ "Басарі") та апеляцією. Тому, ТОВ "Басарі" не міг надати докази реконструкції в першій інстанції. Апеляційний суд відмовився залучити ці докази. Проте, реконструкція не потребує доказування, оскільки позивач не заперечує проти цього факту. Таким чином, дія оскаржуваного свідоцтва вичерпана видачею нового свідоцтва (на ТЦ).

-підстави для визнання паркінгу самочинним будівництвом відсутні, оскільки рішенням суду встановлений сервітут для будівництва та експлуатації, а закон та судова практика в той час не вимагали реєстрації "судового сервітуту.

- Окрім цитат зі вже скасованих рішень, мотивувальна частина рішення 916/457/15 містить лише один абзац. Тобто, це навіть не правова оцінка, а згадування.

-Суд зазначив у рішенні: "Таким чином, судом апеляційної інстанції на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі доказів та з урахуванням судових рішень в адміністративних справах № 815/2965/14 та № 522/4591/14 за участю тих же осіб, що беруть участь у даній справі, з достовірністю встановлено, а відповідачами не спростовано... а тому гр. Дурач та гр. Чорний не набули право власності на спірні об`єкти нерухомого майна..." Оскільки п.Чорного не було залучено до справи, суд вочевидь не вважав, що рішення впливає на його права. Інше тлумачення рішення визначало би його як завідомо неправосудне, прийняте у відношенні майна особи, яку не було залучено до справи

Якщо вважати фразу "гр. Чорний не набули право власності" обставиною, то вона впливає на його права, навіть преюдиційно зумовлює іх. Тобто, або суд виніс завідомо неправосудне рішення (у відношенні майна п.Чорного, не залучивши його до справи), або фраза "гр. Чорний не набули право власності не встановлює обставини. Застосувавши слово "встановлено", суд міг мати на увазі тільки обставини, тоді як встановлення обставин щодо майнових прав особи, яку не було залучено у справі, є неможливим. Тобто, слово "встановлено" є опискою, а в зазначеній цитаті викладені не встановлені судом обставини, а надана судом правова оцінка.

- Скасування права власності на будівлю позбавляє Відповідача 100% його майна. Настільки тотальне втручання в право власності включає максимальний захист ЄСПЛ, навіть коли право отримано повністю незаконно

-На момент набуття ТОВ "Басарі" права власності на паркінг та його реконструкції у ТЦ, всі дозвільні документи були чинними, всі судові рішення були винесені на користь забудовника, всі перевірки надали позитивний для забудовника висновок , та Позивач узгодив будівництво. У забудовника є дозвіл на будівництво - єдиний та достатній документ, що надає право на будівництво.

- Позивач не виконав обов`язку зареєструвати своє право власності на ділянку, що надало б відповідачу можливість зареєструвати сервітут. Позивач не виконав свого обов`язку за договором пайової участі про надання ділянки забудовнику в оренду

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019р. (головуючий суддя М.А. Мишкіна, судді В.В. Бєляновський, К.В.Богатир) витребувано з господарського суду Одеської області матеріали справи №916/457/15-г; відкладено вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами (залишення без руху) за заявою ТОВа "Басарі" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016р. у справі №916/457/15-г до надходження матеріалів даної справи з господарського суду Одеської області.

05.07.2019р. матеріали справи №916/457/15-г надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 р. колегією суддів у складі головуючого судді Мишкіної М.А., суддів Бєляновського В.В., Філінюка І.Г. відкрито провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі" м. Одеса про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 р. у справі № 916/457/15-г.

22.07.2019 р. до суду апеляційної інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі" м. Одеса про відвід судді-учасника колегії Бєляновського В.В.

23.07.2019 р. у зв`язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Мишкіної М.А. з 09.07.2019 р. по 11.08.2019 р. здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Автоматизованою системою документообігу визначено колегію суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Лавриненко Л.В., суддів-учасників колегії Філінюка І.Г., Бєляновського В.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2019р. заяву про відвід судді Бєляновського В.В. визнано необґрунтованою, у зв`язку з чим передано справу № 916/457/15-г для автоматичного розподілу для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України та розгляду заяви про відвід.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 26.07.2019р. у задоволенні заяви про відвід судді Бєляновського В.В. відмовлено.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2019р. (головуючий суддя Л.В.Лавриненко, В.В. Бєляновський, І.Г. Філінюк) відкладено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016р. на 14.08.2019р.

У зв`язку із перебуванням судді Л.В.Лавриненко у відпустці з 12.08.2019р. по 23.08.2019р., розпорядженням керівника апарату суду №567 від 13.08.2019р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/457/15-г.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: В.В. Бєляновський, І.Г. Філінюк.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2019р. прийнято справу №916/457/15-г до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: В.В. Бєляновський, І.Г. Філінюк та призначено заяву ТОВа "Басарі" про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016р. у справі №916/457/15-г за нововиявленими обставинами до розгляду у судовому засіданні на 03.09.2019р.

У зв`язку із перебуванням судді В.В.Бєляновського у відпустці з 02.09.2019р. по 13.09.2019р., розпорядженням керівника апарату суду №647 від 30.08.2019р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/457/15-г.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: К.В. Богатир, І.Г. Філінюк.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2019р. прийнято справу №916/457/15-г до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: К.В, Богатир, І.Г. Філінюк .

У судовому засіданні 03.09.2019р. представник ТОВ «Басарі» підтримав доводи та вимоги заяви про перегляд постанови від 19.01.2016р.

Інші учасники справи своїх представників в засідання суду не направили, про час і місце розгляду заяви повідомлені шляхом направлення ухвали від 14.08.2019р. за адресами, зазначеними у заяві про перегляд та вказаними у процесуальних документах у матеріалах справи, в порядку, передбаченому ст.ст. 120, 121 ГПК України.

Розглянувши заяву ТОВ «Басарі» про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за ново виявленими обставинами колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

За змістом вказаної статті до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Крім того, однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст. 320 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Звертаючись до суду з заявою про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, ТОВ «Басарі» в якості нововиявлених обставин посилалося на обставину скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2015 року у справі №522/4591/14-а та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 року у справі №815/2965/14, які за твердженням заявника стали підставою для ухвалення постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016р., що має у зв`язку із цим бути переглянута.

Із тексту заяви про перегляд та усних пояснень представника ТОВ «Басарі» у судовому засіданні убачається, що підставою перегляду постанови від 19.01.2016р. заявник зазначає норму п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України. Ця норма виокремлює обставину скасування судового рішення, яке стало підставою ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, як самостійну підставу для перегляду незалежно від того, чи існують на час подання заяви істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Отже при перегляді за заявою згідно із п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України суд має встановити чи стали підставою для ухвалення судового рішення (постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016р.) судові рішення, що були в подальшому скасовані.

З матеріалів справи убачається, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 року у справі № 815/2965/14 скасовано реєстрацію декларації від 28.02.2014 року № ОД 143140590763 про готовність об`єкта до експлуатації - комплексної реконструкції АДРЕСА_1 (перший пусковий комплекс), будівництво підземного паркінгу у південному крилі площі за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2016р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2014р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014р. у справі № 815/2965/14 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 р. у справі № 815/2965/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017р., позов задоволено частково: скасовано реєстрацію декларації від 28.02.2014р. № ОД 143140590763 про готовність об`єкта до експлуатації.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2016р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 .01.2017р. скасовано, провадження у справі закрито.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2015р. у справі № 522/4591/14-а визнано протиправною реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації - комплексної реконструкції АДРЕСА_1 (перший пусковий комплекс), будівництво підземного паркінгу у південному крилі АДРЕСА_2, що зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 28 лютого 2014 року за №ОД 143140590763.

В подальшому постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2015р. у справі №522/4591/14-а була скасована ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.07.2016р., провадження у справі закрито.

Так, відповідно до ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами , крім іншого, є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Колегія суддів відзначає, що саме по собі скасування преюдиціального рішення не є безумовною підставою для скасування рішення, яке переглядається з цієї підстави.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно приписів частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

У статті 6 Конвенції визначено процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Згідно практики Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за умови відсутності зловживання (п.п. 27 - 28 рішення від 18 листопада 2004 у справі "Правєдная проти Росії" N 69529/01 та п. 46 рішення від 6 грудня 2005 у справі "Попов проти Молдови" N 2).

Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28 жовтня 1999).

Принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі. Повноваження вищих судів щодо перегляду судових рішень мають використовуватись задля виправлення судових помилок. Перегляд же рішень у порядку нагляду не може розглядатись як замаскована апеляційна інстанція, а сама наявність двох точок зору на предмет спору ще не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу можливе лише за виняткових обставин (п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24 червня 2003; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 9 червня 2011).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (п.п. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004).

Судом апеляційної інстанції в постанові від 19.01.2016р. було встановлено, що будівництво підземного трьохрівневого паркінгу у південному крилі АДРЕСА_2 здійснено Фірмою «Київ» у вигляді ТОВ без належно оформленого права власності чи користування земельною ділянкою, тобто є самочинним будівництвом, тому гр. ОСОБА_3 та гр.. ОСОБА_4 не набули право власності на спірні об`єкти нерухомого майна, безпідставно зареєстрували за собою право власності на це майно на підставі протиправно зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області 28.02.2014 року за № ОД143140590763 декларації про готовність об`єкта до експлуатації, реєстрація якої скасована в судовому порядку, та, не будучи його власниками, незаконно внесли ці об`єкти нерухомого майна до статутного фонду ТОВ «Басарі» за актами приймання - передачі № 1 від 01.07.2014р. та № 2 від 01.08.2014р., які є нікчемними відповідно до положень ст. ст. 317, 319 ЦК України.

Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016р. ухвалена за наслідками оцінки судом апеляційної інстанції всіх наявних у справі доказів в сукупності та з урахуванням судових рішень в адміністративних справах № 815/2965/14 та № 522/4591/14-а, при цьому містить самостійні висновки щодо відсутності у відповідачів права власності чи користування земельною ділянкою, на якій відбувалося будівництво, не пов`язані виключно із згаданими судовими рішеннями.

Розглядаючи заяву ТОВ «Басарі» про перегляд постанови від 19.01.2016р. за нововиявленими обставинами, колегія суддів звертає увагу заявника на те, що спірні правовідносини виникли не лише і не стільки у зв`язку із діями органу ДАБК по реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації 28.02.2014р., поданої Фірмою «Київ» у вигляді ТОВ до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області, скільки щодо правомірності здійснення будівництва цією особою на земельній ділянці комунальної власності, що не була відведена для цієї мети (правомірності користування). Це убачається безпосередньо з позовної заяви Одеської міської ради та обґрунтування позовних вимог.

Саме на такий характер правовідносин звернула увагу і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.05.2019р. у справі №815/2965/14, закриваючи провадження у справі у зв`язку із неналежністю справи до розгляду за правилами адміністративного судочинства.

З цих підстав колегія суддів у даній справі дійшла до висновку, що судові рішення в адміністративних справах № 815/2965/14 та № 522/4591/14-а не були виключною підставою для ухвалення постанови від 19.01.2016р. адже їх висновки не були вирішальними та єдиними і не могли бути такими у спорі про право користування землями комунальної власності шляхом здійснення на них будівництва, тому їх скасування судами касаційної інстанції не може бути самостійною та належною підставою для перегляду постанови від 19.01.2016р. за п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.12.2005р.,залишеним без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.05.2007р.у справі № 6/883, Фірмі "Київ" у вигляді ТОВ встановлене право користування - особистий постійний земельний сервітут на земельних ділянках, в тому числі і на земельній ділянці площею 0,07 га, на АДРЕСА_1, з таким змістом:1. Право проходу (у тому числі шляхом встановлення і обслуговування ліфтів та ескалаторів)у підземний простір) та проїзду через земельну ділянку; 2. Право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; 3. Право проведення дренажних робіт на земельній ділянці; 4. Право спорудження підземних будівель і споруд на земельній ділянці з опорою на сусідню земельну ділянку; 5. Право використання земельної ділянки для ремонту ліній електропередач; 6. Право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів в період будівництва; 7. Право використання та обслуговування належних йому споруд на період завершення будівництва.

Відповідно до ч. 3 ст. 100 Земельного кодексу України (у редакції станом на момент набрання законної сили ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.05.2007) право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку.

З моменту набрання ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.05.2007 законної сили до набрання чинності Законом України від 27.04.2007 № 997-V (20.06.2007), правовою підставою користування земельною ділянкою Фірмою "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю могла б бути реєстрація земельного сервітуту, а з моменту набрання чинності Законом України від 27.04.2007 № 997-V - оформлення суперфіцію у встановленому законом порядку.

Фірмою "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю не доведена правомірність користування земельною ділянкою у спосіб будівництва підземного паркінгу, реєстрація земельного сервітуту у період з 30.05.2007р. по 20.06.2007р. не підтверджена, як і не доведено оформлення у подальшому суперфіцію - права користування земельною ділянкою під забудову.

Наведене зазначено Вищим господарським судом в постанові від 31.05.2016р., якою залишено без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016р.

Беручи до уваги встановлення апеляційним судом у постанові від 19.01.2016р. відсутності у відповідачів права власності чи користування земельною ділянкою, відсутність реєстрації земельного сервітуту та оформлення суперфіцію, колегія суддів дійшла висновку, що скасування судових рішень, якими було скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, не є достатньою підставою для перегляду постанови від 19.01.2016р. за нововиявленими обставинами за заявою ТОВ «Басарі», поданою згідно п.3 ч.2 ст.320 ГПК України.

Наведене виключає можливість задоволення заяви ТОВ «Басарі» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016р. у справі №916/457/15-г згідно із п.3 ч.2 ст. 320 ГПК України.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції відмовляє ТОВ «Басарі» у задоволенні його заяви про перегляд, залишаючи постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016р. в силі.

Керуючись ст.ст. 233,234,236,240,320,325,286-288 ГПК України колегія суддів -

ухвалила:

У задоволенні заяви ТОВ «Басарі» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016р. у справі №916/457/15-г відмовити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016р. у справі №916/457/15-г залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення згідно ст.235 ГПК України.

Згідно ч. 7 ст. 325 ГПК України ГПК України судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.286-288 ГПК України.

Згідно ч.1 ст.288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 09 вересня 2019 року.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя К.В. Богатир

Суддя І.Г. Філінюк