Судове рішення #8135174

                                                                                                              Справа № 2 - 373/10

                                                         

ЗАОЧНЕ     РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

         

03 лютого  2010 року Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

                          Головуючого:          -    судді Мєркулової Л.О.,

                          при секретарі:              –  ОСОБА_1,

розглянувши  у  відкритому судовому  засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_2  до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,  ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: ОП ЗМБТІ, Приватний нотаріус  Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_10,  про  визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на будинок,  суд, -                                      

                                                                 в с т а н о в и в :

     Позивач звернулася до суду з позовом до  відповідачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на будинок № 153 по вул. Машинній в м. Запоріжжі.

     У своєму позові та у судовому засіданні   позивач пояснила, що між нею та відповідачами 06.01.1999 року був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку №153 по вул. Машинній в м. Запоріжжі.   До цього вказаний будинок належав позивачу.

     Фактично договір був мнимою угодою, бо  ні позивач ні відповідачі не мали наміру  створити реальне настання правових наслідків, що були обумовлені в договорі.

       Позивач не продавала відповідачам  спірний будинок, а відповідачі не покупали в неї цей будинок.

       Позивач як проживала в спірному будинку,  так і проживає в ньому на теперішній час, а відповідачі ніколи не проживали і не вселялись  в спірний будинок.

     Позивач погодилася  укласти мниму угоду з відповідачами на прохання  відповідачки ОСОБА_3, якій необхідно була прописка для комерційних цілей. За згоду позивача відповідач ОСОБА_3 заплатила 1 000 доларів США.

      З дня оформлення договору купівлі-продажу і по цей час позивач разом з членами її сім*ї проживають в спірному будинку № 153 по вул. Машинній в м. Запоріжжі.

      Весь вказаний час позивач зі своїми членами сім*ї  підтримували будинок в належному стані, сплачували комунальні послуги та податки та неодноразово проводили ремонт.

     З червня 2009року відповідач ОСОБА_3 постійно шантажує позивача, погрожує, що відбере в неї спірний будинок, і вимагає з позивача сплати процентів за 1000 доларів США, бо вважає, що позичила позивачу  ці гроші.

      Позивач у судовому засіданні просить визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку № 153 по вул. Машинній в м. Запоріжжі, відмінити реєстрацію в ОП ЗМБТІ на право власності відповідачів на спірний будинок і визнати за нею право власності на вищевказаний будинок, зобов'язавши ОП ЗМБТІ зареєструвати її право власності.

      Відповідачі у судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені судом про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, про що свідчить оголошення в номері  газети № 13-14  «Запорізької правди» від 28.01.2010 року. Своїх заперечень і причин неявки суду не повідомили. Суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

     Треті особи в судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені у встановленому законом порядку, але своїх причин неявки та заперечень суду не надали.

    Дослідивши докази по справі, вислухав пояснення  позивача, представника позивача, суд вважає, що  позов   ОСОБА_2 підлягає  задоволенню з наступних  підстав.

    Із домової книги на житловий будинок № 153 по вул. Машинній в м. Запоріжжі вбачається, що у вищевказаному будинку прописані позивач , її донька та її онуки.

      Із договору купівлі-продажу від 06.01.1999 року вбачається, що між сторонами по справі був укладений договір серії ААР № 201026 купівлі-продажу житлового будинку № 153 по вул. Машинній в м. Запоріжжі з зобов'язанням ОСОБА_2 звільнити будинок та виписати усіх хто в ньому проживає до 01.02.1999 року.

      Із довідки голови квартального комітету № 57 вбачається, що станом на серпень 2008 року в будинку № 153 по вул. Машинній проживають  і прописані: ОСОБА_11П та її діти: ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3.

   У судовому засіданні із пояснень позивача було встановлено, що з 1999 року і по 2009 рік відповідачка ніяких претензій не пред'являла.

     Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно  і      сплатити за нього певну грошову  суму.

    Відповідно до ч.2 ст.665 ЦК України якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до ст..620 цього кодексу.

   Із розписки, яку надала у судовому засіданні позивач, що вона передавала гроші відповідачу ОСОБА_3 у  зв'язку з договором займу.

   Судом також було встановлено, що з 1999 року позивач не передала куплену річ – будинок, а відповідачі не прийняли будинок у власність, хоча провели державну реєстрацію. З 1999 року по 2009 рік претензій до ОСОБА_2 не пред'являли.

     Відповідно до ст..203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

     Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

     Із копій квитанцій про сплату комунальних послуг вбачається, що усі комунальній платежі здійснювала позивач по справі.

      Таким чином, суд приходе до висновку, що недійсність правочину, укладеного між ОСОБА_2 та відповідачами, встановлено у судовому засіданні  і тому позов  ОСОБА_2 знайшов своє обґрунтування і підтвердження у судовому засіданні і тому підлягає  задоволенню.

      Керуючись ст.ст.213,215, 224, 226, 228 ЦПК України, ст.ст. 203,215 ЦК України суд, -  

                                               

                                                                    В И Р І Ш И В:    

 

        Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, треті особи – ОП ЗМБТІ, приватний нотаріус ОСОБА_10 про  визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на будинок   - задовольнити .

     Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку № 153 по вул.. Машинній в м. Запоріжжі від 06.01.1999 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.

     Відмінити реєстрацію від 11.01.1999 року на право власності ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за кожним на 1/7 частину будинку № 153 по вул.. Машинній в м. Запоріжжі за реєстровим номером 19047 в реєстровій книзі № 129 в ОП ЗМБТІ.

      Визнати за ОСОБА_2 право власності на будинок № 153 по вул. Машинній в м. Запоріжжі і зобов'язати ОП ЗМБТІ зареєструвати право власності за ОСОБА_2 на вищевказаний житловий будинок.

        Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом 10 днів  з дня отримання його копії.

       Заочне рішення набирає законної чинності після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

 

      Суддя:                                                                                      Л.О.Мєркулова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація