ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006 р. | № 15/99/6 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді | Дерепи В.І. |
суддів : | Грека Б.М. –(доповідача у справі) Стратієнко Л.В. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Агроспецмонтаж” |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 20.04.06 |
у справі | № 15/99/6 |
господарського суду | Чернігівської області |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Агроспецмонтаж” |
до | Відкритого акціонерного товариства “Чернігівбуд” Будівельно-монтажне управління Житлобуд-1” |
про | стягнення 2540478 грн. |
за участю представників від: |
позивача | Дорошенко І.В. (дов. від 27.06.06) |
відповідача | Ковальчук О.О. (дов. від 19.04.06) |
В С Т А Н О В И В :
Відкрите акціонерне товариство “Агроспецмонтаж” звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Чернігівбуд” Будівельно-монтажне управління Житлобуд-1” 254078 грн. заборгованості за субпідрядним контрактом від 22.08.03.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.03.06 (суддя Федоренко Ю.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.06 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Зеленіна В.О., суддів: Рєпіної Л.О., Бившевої Л.І.), в позові відмовлено. Судові акти мотивовані безпідставністю позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити, посилаючись на те, що судами зроблено невірний розрахунок суми .
Перевіривши повноту встановлених судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.ст. 161,162 ЦК УРСР, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.08.03 сторонами був укладений договір субпідряду, за умовами якого, позивач у межах договірної ціни виконує на свій ризик власними засобами передбачені замовленням роботи по будівництву котельні в смт. Замглай в обумовлені терміни, а відповідач прийняти роботи та оплатити їх вартість. Відповідач провів попередню оплату за цим договором. За відповідним актом котельня прийнята в експлуатацію в зв'язку з закінченням її будівництва.
Дані обставини справи були покладені судами в основу рішень про відмову в позові, крім того, суди зазначили, що встановлене обладнання на суму 340120,86 грн. фактично оплачено платіжними дорученнями від 27.08.03 та 22.10.03, як передплата за підрядним контрактом.
Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів є поспішними і передчасними, оскільки ряд обставин залишився поза увагою господарських судів, що дає підстави для сумніву у справедливості судових висновків.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (стаття 839 Цивільного кодексу України).
Як було встановлено в рішенні місцевого господарського суду, за умовами укладеного між сторонами договору, генпідрядник перераховує субпідряднику аванс у розмірі не менше 30 відсотків вартості загального обсягу робіт за контрактом на придбання, постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів. Субпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання обладнання, необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів. Заключні розрахунки виконуються в двотижневий термін, після виконання та приймання всіх передбачених контрактом робіт і підписання акту робочої комісії по прийманню об'єкта в експлуатацію ( п. 5.5 договору).
Судами було встановлено, що відповідач перерахував позивачу 550000 грн. в якості передплати по вищезгаданому договорі; також що на об'єкті встановлено обладнання на суму 340120,86 грн. В той же час, в судових актах не знайшов відображення той факт, які витрати поніс субпідрядник у зв'язку з виконанням договору, вартість робіт по даному договору (суди обмежилися лише зауваженням, що надлишок суми передплати позивач мав використати в якості оплати за виконані в грудні 2003 р. та грудні 2004 р. роботи, втім, вартість цих робіт, з урахуванням витрат позивача встановлена не була).
Крім того, суди не дали належної правової оцінки посиланням скаржника на те, що ним були виконані роботи на суму 322162 грн., і додатково, на підставі накладних (крім встановленого за субпідрядним контрактом), поставлено обладнання на суму 491916,00 грн. В судових актах не визначено, чи дійсно мала місце така поставка, і відповідно, чи все обладнання, поставлене позивачем для відповідача було встановлене на об'єкті, а якщо ні, то чи не було це обладнання повернуте позивачу. Дані порушення стали наслідком, в тому числі, неналежного дослідження предмету договору субпідряду від 22.08.03 в контексті об'єму зобов'язань сторін та повноти їх виконання, що є порушенням принципів повноти та всебічності судового розгляду. Вищий господарський суд зауважує, що у випадку, коли встановлення обґрунтованості суми позову потребує спеціальних знань, суд вправі, крім проведених судово-бухгалтерської та товарознавчої експертиз, призначити комплексну експертизу, перед якою поставити питання, вирішення яких неможливо без експертної оцінки.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення”, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 № 11, обґрунтованим визнається рішення в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судові акти у справі цим вимогам не відповідають, а тому, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.
При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 1115, 1117, п. 3 ч. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Агроспецмонтаж” задовольнити частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.06 та рішення господарського суду Чернігівської області від 17.03.06 у справі № 15/99/6 скасувати, справу № 15/99/6 направити на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко