Справа № 192/497/24

Провадження № 2/192/330/24

Ухвала

про повернення позовної заяви

18 березня 2024 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельников О. О., ознайомившись в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області з матеріалами позовної заяви Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2024 року до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Подана позовна заява підписана ОСОБА_2 , як представником АТ «ІДЕЯ БАНК». На підтвердження повноважень Заставної О. В. на підписання позовної заяви до матеріалів позову додано наказ голови правління АТ «ІДЕЯ БАНК» №Н/2022-1474 від 28 жовтня 2022 року про внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін шляхом включення відомостей про осіб, які відповідно до укладених трудових договорів з працівниками та посадових інструкцій діють в судах України без окремого доручення керівника в порядку самопредставництва АТ «ІДЕЯ БАНК». Також надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України – заява повертається, в разі якщо подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Частиною 7 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Статтею 237 ЦК України передбачено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 244 ЦК України – представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частини перша, третя, четверта статті 58 ЦПК України).

У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім`я одного з працівників довіреності.

Крім того в постанові Верховного суду від 14 вересня 2023 року по справі №192/2053/20 зазначено, що наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок особи підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі.

Наданий ОСОБА_2 наказ голови правління про внесення змін до реєстру, не свідчить про надання ОСОБА_2 повноважень на представлення інтересів АТ «ІДЕЯ БАНК», а лише підтверджує, підставу внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 до позовної заяви не додано документів, які підтверджують її права, як працівника вчиняти дії від імені юридичної особи на підписання позовної заяви, інших документів, які б підтверджували повноваження Заставної О. В. до позовної заяви не додано, тому позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала, оскільки доказів процесуальної дієздатності від імені Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» та право підписувати позовну заяву ОСОБА_2 до позовної заяви не додано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 62, 177, 185ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено і підписано суддею 18 березня 2024 року.

Суддя Стрельников О. О.