ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
11.02.2010 справа № 5020-11/030
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Югсевморсервіс”
(99001, м.Севастополь, вул.Гер.Севастополя, 13)
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про стягнення заборгованості у розмірі 13350,00 грн.
Суддя Дмитрієв В.Є.
За участю представників:
позивача - Товаченко О.В., довіреність б/н від 16.04.2009, ТОВ "Югсевморсервіс",
відповідача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м.Севастополі 16.04.2002, ФОП ОСОБА_1
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Югсевморсервіс” (далі –позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 13350,00 грн., з яких заборгованість з орендної плати –8355,00 грн., збитки від інфляції – 503,04 грн., 50% річних –3212,66 грн., пеня –1279,30 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди №29 від 01.01.2009.
Ухвалою суду від 29.01.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/030.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги частково, проте, не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
У зв’язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені їхні процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
01.01.2009 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю „Югсевморсервіс” (Орендодавець) укладений договір оренди №29 (далі - Договір) (а.с. 7-8).
Відповідно до пункту 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 55,7 кв.м. (приміщення їдальні №12, інв.№ 212003, зазначені відповідно до інвентарної справи під літером „А1” –кімнати ІV-1 площею 21,8 кв.м., ІV-2 площею 17,4 кв.м., V-2 площею 16,5 кв.м. –усього –55,5 кв.м.) розташовані за адресою: АДРЕСА_2 іменоване у подальшому „Майно”.
Факт передачі Майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі майна в оренду від 01.01.2009 (а.с.9).
У пункті 7.1 Договору сторони визначили, що він діє з 01.01.2009 по 31.12.2009.
Відповідно до пункту 7.4 Договору продовження строку дії Договору можливо виключно шляхом належного оформлення письмової двосторонньої угоди.
Зазначена угода в матеріалах справи відсутня.
Проте, пунктом 4.3 Договору встановлено, що строк дії Договору –з 01.01.2009 по 31.12.2009, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами грошових зобов’язань за ним.
За твердженням позивача, свої зобов’язання щодо внесення орендної плати відповідач виконував неналежним чином, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 5.1 Договору розмір щомісячних орендних платежів за користування майном за Договором складає 1671,00 грн., у тому числі ПДВ –278,50 грн. Зазначена ціна є звичайною ціною.
Згідно з пунктом 5.5 Договору орендні платежі підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок орендодавця на підставі виставлених орендодавцем рахунків за даним Договором протягом 3-х банківських днів від дня виставлення рахунку орендарю, але не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.
На підставі викладеного, за період з серпня по грудень 2009 року позивач виставив відповідачеві наступні рахунки на загальну суму 8355,00 грн.:
- № 586 від 11.08.2009,
- № 668 від 11.09.2009,
- № 745 від 09.10.2009,
- № 822 від 09.11.2009,
- № 896 від 02.12.2009.
Також між сторонами підписані відповідні акти здачі-приймання наданих послуг (а.с. 10-19).
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість за Договором за період з серпня по грудень 2009 року у розмірі 8355,00 грн.
З урахуванням того, що на момент вирішення спору докази оплати відповідачем заборгованості у розмірі 8355,00 грн. відсутні, суд вважає за необхідне позовні вимоги у цій частині задовольнити у повному обсязі.
Крім того, судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.08.2009 по справі № 5020-11/076 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Югсевморсервіс” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з відповідача за договором оренди №29 від 01.01.2009 стягнута заборгованість по орендній платі у розмірі 8223,82 грн., інфляційні витрати у розмірі 173,78 грн., 50% річних у розмірі 890,42 грн., пеня у розмірі 426,39 грн., а всього –9714,41 грн.
Як свідчать матеріали позовної заяви, заборгованість, яка була стягнута рішенням від 01.08.2009 по справі № 5020-11/076, виникла за період з березня по липень 2009 року, за наступними рахунками:
- № 166 від 10.03.2009,
- № 254 від 09.04.2009,
- № 338 від 12.05.2009,
- № 424 від 11.06.2009,
- № 504 від 13.07.2009.
Також судом встановлено, що за рахунками №№ 338, 424, 504 вимоги про стягнення збитків від інфляції у справі № 5020-11/076 не заявлялись, а за рахунками №№ 166 та 254 сума збитків від інфляції стягнута по травень 2009 року включно.
Вимоги про стягнення пені та 50% річних у справі № 5020-11/176 за рахунками №№ 424 та 504 не заявлялись, а за рахунками №№ 166, 254, 338 зазначені проценти були стягнуті станом на 03.07.2009.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Згідно з пунктом 8.2 Договору №29 за прострочення в оплаті платежів, передбачених даним Договором, у тому числі орендних платежів та компенсаційних платежів, Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмір двох облікових ставок НБУ, які діяли у період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції і 50% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача 50% річних у розмірі 3212,66 грн. та збитки від інфляції у розмірі 503,04 грн.
Перевіривши розрахунок збитків від інфляції, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Проте, при проведенні судом перевірки розрахунку 50% річних суд встановив, що сума 50% річних за розрахунком позивача складає 3212,66 грн., а за розрахунком суду сума 50% річних складає 3046,35 грн., за наступним розрахунком:
№, дата рахункуСума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів за розрахунком суду
№ 586 від 11.08.2009167106.09.2009 - 25.01.201014250 %325.04
№ 668 від 11.09.2009167106.10.2009 - 25.01.201011250 %256.37
№ 745 від 09.10.2009167106.11.2009 - 25.01.20108150 %185.41
№ 822 від 09.11.2009167106.12.2009 - 25.01.20105150 %116.74
№166 від 10.03.2009167103.07.2009 - 27.07.20092550 %57.23
1539.8227.07.2009 - 11.01.201016950 %356.48
№254 від 09.04.2009167104.07.2009 - 11.01.201019250 %439.50
1326.2612.01.2010 - 25.01.20101450 %25.44
№338 від 12.05.2009167104.07.2009 - 25.01.201020650 %471.54
№424 від 11.06.2009167106.07.2009 - 25.01.201020450 %466.96
№ 504 від 13.07.2009167106.08.2009 - 25.01.201017250 %393.72
Всього:
3046.35
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 50% річних у розмірі 3046,35 грн.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно зі статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з пунктом 8.2 Договору №29 за прострочення в оплаті платежів, передбачених даним Договором, у тому числі орендних платежів та компенсаційних платежів, Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмір двох облікових ставок НБУ, які діяли у період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції і 50% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
На підставі зазначеного позивачем нарахована пеня у розмірі 1279,30 грн.
Однак, відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки строк виконання зобов’язань відповідача настав за окремими рахунками позивача у різні періоди часу, пеня повинна нараховуватись за кожним рахунком окремо.
Таким чином, з урахуванням того, що відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд не може виходити за межі позовних вимог без клопотання позивача, а позивачем заявлений певний період для стягнення пені, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у цій частині частково у розмірі 1043,38 грн. в межах встановлених пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України шести місяців, за наступним розрахунком:
№, дата рахункуСума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
№ 586 від 11.08.2009167106.09.2009 - 25.01.201014210.2500 %0.056 %*133.27
№ 668 від 11.09.2009167106.10.2009 - 25.01.201011210.2500 %0.056 %*105.11
№ 745 від 09.10.2009167106.11.2009 - 25.01.20108110.2500 %0.056 %*76.02
№ 822 від 09.11.2009167106.12.2009 - 25.01.20105110.2500 %0.056 %*47.86
№166 від 10.03.2009167104.07.2009 - 27.07.20092411.0000 %0.060 %*24.17
1539.8227.07.2009 - 11.08.20091611.0000 %0.060 %*14.85
1539.8212.08.2009 - 04.10.20095410.2500 %0.056 %*46.70
№254 від 09.04.2009167104.07.2009 - 11.08.20093911.0000 %0.060 %*39.28
167112.08.2009 - 03.11.20098410.2500 %0.056 %*78.83
№338 від 12.05.2009167104.07.2009 - 11.08.20093911.0000 %0.060 %*39.28
167112.08.2009 - 04.12.200911510.2500 %0.056 %*107.93
№424 від 11.06.2009167106.07.2009 - 11.08.20093711.0000 %0.060 %*37.27
167112.08.2009 - 03.01.201014510.2500 %0.056 %*136.08
№ 504 від 13.07.2009167112.08.2009 - 25.01.201016710.2500 %0.056 %*156.73
Всього:
1043,38
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (99023, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Югсевморсервіс” (99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13, код ЄДРПОУ 30120850, відомості про рахунки в установах банків відсутні) основну заборгованість у розмірі 8355,00 грн., збитки від інфляції у розмірі 503,04 грн., пеню у розмірі 1043,38 грн., 50% річних у розмірі 3046,35 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 129,48 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 228,89 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя В.Є.Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 16.02.2010.