ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" лютого 2010 р. Справа № 11/188-09
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю №476 від 18.02.2008 р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, АДРЕСА_1
на рішення господарського суду Вінницької області
від "26" листопада 2009 р. у справі № 11/188-09 (суддя Матвійчук В.В.)
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, АДРЕСА_1
до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Вінницяобленерго", м.Вінниця
про стягнення 51000,00 грн. збитків
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.11.2009 р. у справі №11/188-09 в позові підприємця ОСОБА_2 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Вінницяобленерго" 51000,00 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, підприємець звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказаний судовий акт та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Скаржник посилається на невідповідність висновків місцевого господарського суду дійсним обставинам справи та неправильне застосування матеріального права.
Зокрема, вказує, що висновок господарського суду про закінчення дії договору 31.12.2007 р. та що на момент розгляду справи сторонами новий договір на електропостачання не укладався, суперечить змісту викладених у рішенні обставин - сторонами договору про постачання електричної енергії не заявлялось про припинення дії договору за місяць до його закінчення та в будь-який інший час, отже, даний договір є автоматично пролонгованим як на наступний календарний рік після укладання, так і кожний наступний календарний рік в разі відсутності заяв сторін про його припинення. Тобто, господарським судом Вінницької області безпідставно зроблено висновок про закінчення дії договору та правомірність проведеного відповідачем огляду приладу обліку електроенергії в кафе "Козак".
Також, судом не взято до уваги доводи позивача та висновок компетентної установи - Вінницького територіального представництва НКРЕ від 05.09.2008 р. про незаконність здійсненого відповідачем огляду, оскільки огляд проводився для укладання договору електропостачання, в той час як між позивачем та відповідачем фактично діяв договір постачання електроенергії №674 від 17.05.2006 р. Скаржник вказує, що по іншим об"єктам, на які здійснювалось електропостачання за договором №674, відповідач не вимагав поновити договір, вважав його поновленим та продовжував постачання електроенергії.
Скаржник зазначає, що згідно акту приймання-передачі від 10.04.2008 р. технічний стан кафе - придатне до використання, проте з 21.04.2008 р. по 10.05.2008 р. стан приміщення був непридатний до використання через припинення електропостачання.
Підприємець вважає також, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність вини та причинного зв"язку між діями відповідача та сплатою позивачем коштів, оскільки саме внаслідок дій відповідача та у зв"язку з тим, що кафе було передане в оренду до ПП ОСОБА_2 були застосовані передбачені договором оренди договором оренди санкції у вигляді повернення орендної плати та сплати штрафу орендарю на загальну суму 51 тис.грн.
Доказом порушення відповідачем договору електропостачання та неналежного надання послуг електропостачання є висновок Вінницького територіального представництва НКРЕ від 05.09.2008 р., розмір збитків підтверджується товарними чеками про сплату штрафу на повернення орендної плати.
Таким чином, вказує позивач, причинний зв"язок полягає в тому, що прямим наслідком незаконного припинення електропостачання є понесення позивачем збитків: штрафу та упущеної вигоди, тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В засіданні суду представник позивача підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду прийнятим за неправильного застосування норм матеріального права та невідповідності дійсним обставинам справи. Просить рішення господарського суду Вінницької області від 26.11.2009 р. скасувати ти прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Вінницяобленерго", яке є відповідачем по справі, свого представника в засідання суду не направило, про причини неявки в суд не повідомило, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи було повідомлене належним чином, про що свідчить реєстр рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду за 22.12.2009 р. Крім того, відповідач також не скористався своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу.
З урахуванням приписів ст.101 Господарського процесуального кодексу України, нез"явлення в судове засідання представника сторони, повідомленої належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
17 травня 2006 року між ВАТ "АК Вінницяобленерго" (постачальник) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №674 (а.с.10-12), за яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднано. потужністю 23,6 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Пунктом 2.1. договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов"язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).
Згідно п.9.4. договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2006 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
У додатку №10 до вказаного договору наведено перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію, включаючи субспоживачів, а саме приміщення: кафе "Любава" (№896622), кафе "Казан" (007809), кафе "Сармаш" (12046619), магазин (0052774), торговий павільйон (567230) (а.с.13).
У липні 2009 року підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Вінницяобленерго" 51000,00 грн. збитків. В обґрунтування позову позивач зазначає, що 17.03.2008 р. інспектором структурного підрозділу ВАТ АК "Вінницяобленерго" Жмеринські ЕМ", з порушенням законодавства проведено позаплановий контрольний огляд приладу обліку електроенергії у належному йому кафе "Козак" та припинено електропостачання на вказаний об‘єкт. Підтверджуючи завдані йому збитки, позивач вказує, що відповідно до умов договору оренди кафе "Козак" та у зв"язку з незаконним припиненням електропостачання у кафе з 21.04.2008 р. по 10.05.2008 р., за ненадання кафе орендарю у належному стані останній відмовився від оренди кафе, а позивач змушений був сплатити орендарю штраф у розмірі 50% від орендної плати та повернути орендну плату за поточний місяць. Таким чином, позивач стверджує, що внаслідок протиправного припинення електропостачання відповідач завдав йому збитків у сумі 51000,00 грн., з яких 17000,00 грн. сплаченого штрафу та 34000,00 грн. втраченої орендної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2008р. інспектором ВАТ "АК Вінницяобленерго" здійснено огляд приладу обліку електроенергії в кафе "Козак" та складено припис №45, направлений споживачу ОСОБА_2 18.03.2008 р. (конверт, а.с.15). Згідно припису, споживачу ОСОБА_2 для подальшого безпечного споживання електроенергії необхідно було до 27.03.2008 р. надати документи, згідно переліку, а також привести розрахунковий облік електроенергії до вимог нормативно-технічних документів (а.с.14).
08.04.2008р. ВАТ "АК Вінницяобленерго" складено акт перевірки виконання СПД ОСОБА_2 припису від 17.03.2008р., в якому зазначено про його невиконання (а.с.17).
08.04.2008 р. ВАТ "АК Вінницяобленерго" винесло попередження №17 про припинення електропостачання з 16.04.2008 р. у відповідності до п.7.5 п.п.7 ПКЕЕ (а.с.18), яке було направлено підприємцю 11.04.2008 р. (конверт, а.с.19).
21.04.2008 р. ВАТ "АК Вінницяобленерго" винесено попередження №22, в якому зазначено про невиконання пп.1,3 п.7.5 ПКЕЕ та припинення у зв"язку з цим постачання електроенергії з 28.04.2008 р. (а.с.20).
Цього ж дня, 21.04.2008 р. підприємець ОСОБА_2 звернувся до Жмеринського РЕМ із заявою про продовження терміну виконання припису до 05.05.2008 р. (а.с.71).
Проте, згідно наявних у справі матеріалів, докази виконання припису повністю чи частково підприємцем ОСОБА_2 відсутні.
Електропостачання в кафе "Козак" було припинено згідно заявки на відключення 28.04.2008 р. Відновлено електропостачання на вказаному об"єкті 11.05.2008 р.
Таким чином, як вбачається з вищевикладеного, у правовідносинах між сторонами у справі починаючи з березня 2008 та до травня 2008 року існували певні конфлікти та суперечності щодо постачання електроенергії.
В той же час, 10.04.2008 р. підприємець ОСОБА_2 укладає із суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 договір оренди кафе "Козак", за яким підприємець ОСОБА_2 (орендодавець) зобов’язався передати, а підприємець ОСОБА_3 (орендар) зобов’язався прийняти у тимчасове користування кафе "Козак" за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 333 кв.м. (а.с.34-35). Термін оренди складає 11 місяців з моменту прийняття кафе, що орендується, за актом прийому-передачі. Згідно акту прийомки-передачі кафе від 10.04.2008 р. об’єкт оренди передано орендарю (а.с.36).
Згідно п.5.1 договору розмір орендної плати становить 34000,00 грн. на місяць. Відповідно до п.5.2. договору орендна плата сплачується в готівковому або безготівковому порядку на користь орендодавця до 20 числа кожного місяця.
Як докази сплати орендної плати в сумі 34000,00 грн. орендодавцю згідно умов даного договору СПД ОСОБА_3 позивачем подано товарні чеки (а.с.37).
У розділі 9 цього договору сторони обумовили відповідальність сторін. Зокрема, відповідно до п.9.2. договору орендодавець несе відповідальність у випадку ненадання або прострочення по здачі орендарю кафе, що орендується; орендодавець сплачує орендарю штраф у розмірі 50% від суми місячної орендної плати та повертає сплачену за поточний рахунок орендну плату.
В наданому в обґрунтування позовних вимог акті прийомки-передачі кафе від 05.05.2008 р. (а.с.36) зазначено, що орендар СПД ОСОБА_3 передав, а орендодавець ОСОБА_2 прийняв кафе, розташоване у АДРЕСА_2 В акті вказано, що передача приміщення до закінчення дії договору оренди кафе від 10.04.2008 р. здійснена відповідно до п.9.2 договору, у зв"язку з ненаданням орендодавцем приміщення в належному стані, а саме - з 21.04.2008 р. по 05.05.2008 р. у кафе "Козак" повністю відсутнє електропостачання.
Як стверджує позивач, посилаючись на наявні у матеріалах справи товарні чеки (а.с.39,40), за період з 05.05.2008р. по 10.05.2008 р. він повернув СПД ОСОБА_3 орендну плату в розмірі 34000 грн. та сплатив штраф в сумі 17000,00 грн. з посиланням на п. 9.2 договору. Саме зазначені кошти позивач вважає завданими йому відповідачем збитками.
Разом з тим, судовою колегією приймається до уваги, що пунктом 9.2. договору між сторонами встановлено відповідальність орендодавця лише за ненадання в оренду або ж за прострочення по здачі в оренду кафе, без обумовлення залежності такої відповідальності від стану приміщення.
Крім того, як засвідчують акти прийомки-передачі від 10.04.2008 р. та від 05.05.2008 р., приміщення орендованого кафе було передано орендарю (тобто, орендодавцем дотримано умов договору) у задовільному стані та придатному для використання і у такому ж стані (задовільному та придатному до використання) було повернуто орендодавцю 05.05.2008 р. Отже, самі сторони у акті від 05.05.2008 р. засвідчили придатність орендованого приміщення до використання, навіть за повної відсутності електропостачання, при цьому, називаючи останню обставину підставою для передачі приміщення.
Таким чином, у позивача не було підстав для сплати підприємцю ОСОБА_3 штрафу, передбаченого п.9.2. договору та повернення орендної плати. Отже, кошти у сумі 51000,00 грн. підприємцем ОСОБА_2 фактично сплачені орендарю добровільно, тому за своє суттю не можуть бути оцінені судом як збитки у розумінні положень ст.22 Цивільного кодексу України та ст.224 Господарського кодексу України.
У відповідності до ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до частин першої і другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Водночас, обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків; вина відповідача. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:
- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;
- наявність збитків;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;
- вина боржника.
Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.
При цьому, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущено вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню.
Слід зазначити, що здійснення будь-якої підприємницької діяльності має за мету, зокрема, отримання прибутку. Разом з тим, за змістом ст.44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, що за переконанням суду, не виключає можливості отримання збитків від здійснення господарської діяльності.
У даному випадку, як уже зазначалось, договір оренди кафе укладений позивачем 10.04.2008 р. вже за наявності конфліктної ситуації з постачальником електричної енергії, та під час дії попередження про припинення електропостачання. Припис електропостачальної організації станом на вказану дату не був виконаний, про що позивачу було відомо, оскільки саме він не вжив заходів до його виконання. За таких обставин, реагування відповідача та припинення постачання електроенергії до приміщення кафе, зданого в оренду, було ймовірним та передбачуваним.
Необхідність вживання кредитором заходів до запобігання збитків як одна з умов застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків повною мірою відповідає вимогам розумності та справедливості.
Положення ч.3 ст.226 Господарського кодексу України позбавляє сторону господарського зобов'язання права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення наведених приписів процесуального права, позивачем не було доведено що протиправна діяльність Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Вінницяобленерго" заподіяла позивачу збитки.
При цьому, судова колегія наголошує, що з матеріалів справи вбачається наявність в діях відповідача по справі ознак ймовірних зловживань та порушень, які однак, не свідчать про завдання позивачу збитків.
За таких обставин, підстави для задоволення позовних вимог СПД ОСОБА_2 відсутні.
Стосовно доводів апеляційної скарги також слід зазначити, що дійсно, помилковим є висновок місцевого господарського суду щодо закінчення дії договору про постачання електричної енергії на час виникнення спору між сторонами. Проте, вказана обставина не вплинула на обґрунтованість рішення місцевого господарського суду щодо відсутності порушення суб"єктивного матеріального права позивача та правильність висновку про необхідність відмови у позові, тому не є підставою для скасування оскарженого судового акту.
Інші доводи апеляційної скарги спростовуються викладеним, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Рішення господарського суду Вінницької області від 26 листопада 2009 р. у справі №11/188-09 слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 26 листопада 2009 р. у справі №11/188-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, АДРЕСА_1 - без задоволення.
2. Справу №11/188-09 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя
судді:
віддрук.прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - внаряд