АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2006 року   м. Хмельницьки

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої-судді  Варвус Ю.Д. суддів: Баса О.Г., Гуменюк Н.І. при секретарі Герасимчук Ю.А. з участю: представників позивачки ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22ц-1378 за  апеляційною     скаргою  ОСОБА_5  на рішення  Шепетівського міськрайонного суду від 29 травня 2006 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7   про визнання права власності на квартиру та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про визнання недійсним заповіту та визнання права власності на квартиру.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

В липні 2004 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_6 про визнання права власності на паєнакопичення в кооперативі „Рассвет" згідно заповіту ОСОБА_7 від 30 травня 1989 року, яка померла 03 жовтня 2002 року.

В процесі розгляду спору ОСОБА_5 уточнила позовні вимоги та просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що вказану квартиру вона успадкувала за заповітом від ОСОБА_7, яку остання одержала за пайові внески в кооперативі „Рассвет".

ОСОБА_6 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_5 про визнання недійсними заповіту від імені ОСОБА_7 та свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, виданного 14 квітня 1992 року ОСОБА_7 та визнання за ним права власності на вказану квартиру.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 31 грудня 2006 року провадження по справі зупинено у зв'язку зі смертю відповідача-позивача ОСОБА_6 до вступу в справу його правонаступників.

ОСОБА_7, як правонаступник ОСОБА_6, який вступив в справу, просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що ОСОБА_6 євлявся власником спірної квартири, яку він разом з дружиною ОСОБА_7 отримав на підставі рішення Шепетівського міськвиконкому №НОМЕР_1 про обмін їх квартири в м. Волочиську на квартиру АДРЕСА_1. Під час перебування в зареєстрованому шлюбі сплатив внески до кооперативу.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 29 травня 2006 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Головуючий в у першій інстанції -Мазур Н.В.                                        Справа № 22-1378

Доповідач - Варвус Ю.Д.                                                                 Категорія 5

Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання незаконним заповіту та визнання права власності на квартиру задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на неповне з"ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Судом не враховано, що спірна квартира була приватизована ОСОБА_7, ОСОБА_6 не набув права власності на квартиру та пропустив строк позовної давності щодо захисту порушеного права.

Апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає відхиленню з наступних мотивів.

Встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі з ЗО липня 1978 року по 03 липня 1992 року. Рішенням виконавчого комітету Волочиської міської ради від 09 липня 1987 року та виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 27 серпня 1987 року ОСОБА_7 в складі сім'ї два чоловіка, в тому числі ОСОБА_6 дозволено обмін квартири АДРЕСА_2 жилою площею 16 кв.м на кооперативну квартиру АДРЕСА_3 жилою площею ЗО кв.м з ОСОБА_8, пайові внески за яку внесені в 1984 році. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з 25 вересня 1987 року зареєстровані в спірній квартирі, а в квітні 1992 року ОСОБА_7, як член житлово-будівельного кооперативу „Рассвет" 13 квітня 1992 року оформила право власності на квартиру.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються сторонами.

При таких обставинах суд прийшов до обгрунтованого висновку, що подружжя ОСОБА_6, ОСОБА_7 відповідно до вимог ст.ст.22, 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України (в редакції 1969 року) мали рівне право власності на спірну квартиру, як на спільно нажите майно в період перебування в зареєстрованому шлюбі і частка ОСОБА_6 становить 1/2 частину спірної квартири і, що заповідаючи 30 травня 1998 року ОСОБА_5 паєнакопичення в кооперативі „Рассвет", ОСОБА_7 фактично заповіла останній належну їй частку в квартирі, тобто 1/2 частину квартири. У зв'язку з чим задоволив позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_3, якому ОСОБА_6 заповів належне йому майно, частково, визнавши за кожним з них право власності на 1/2 частину спірної квартири.

Доказів, які б свідчили про пропуск ОСОБА_6 та ОСОБА_7 строку звернення до суду за захистом порушеного права, ОСОБА_5 суду не надала. Не були встановлені такі і в судовому засіданні.

З викладених підстав колегія суддів вважає за необхідне погодитися з даними висновками суду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених обставинах справи, постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 29 травня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення  не може бути оскаржена в

касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання

законної сили.