ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" лютого 2010 р.Справа № 6/237/09
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Таценко Н.Б.
суддів Сидоренко М.В., Мишкіної М.А.
секретар судового засідання Скуділо О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Мавродій О.А. –без повноважень
від відповідача: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 08.12.2009р.
по справі № 6/237/09
за позовом: Акціонерного комерційного банку „Національний кредит” в особі Спаської філії АКБ „Національний кредит”
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів та штрафних санкцій за невиконання умов договору в загальному розмірі 106770,25 грн.
(сторони та суть спору зазначаються згідно рішення суду)
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009р. по справі № 6/237/09 (суддя Ткаченко О.В.) позовні вимоги Акціонерного комерційного банку „Національний кредит” в особі Спаської філії АКБ „Національний кредит” в м. Миколаєві (далі Банк) про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 (далі ПП ОСОБА_2) заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 07/02/2007 від 07.05.2007р. на загальну суму 106 770,25 грн., з яких 74 665 грн. основного боргу, 9 125,16 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 439,73 грн. заборгованості за простроченими доходами за надання та управління фінансовим кредитом, 7 830,62 грн. пені за несплачену в установлений строк суму основного боргу, 11 250 грн. штрафу за ненадання інформації про фінансово-господарську діяльність за 3 квартал 2009 року, 2 379,65 грн. індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов’язання, 1 080,09 грн. 3% річних, задоволено у повному обсязі по ст. ст. 526, 625, 1054 ЦК України внаслідок підтвердження існування заборгованості в повному обсязі по ст. 33 ГПК України в сумі 106 770,25 грн. копіями розпоряджень про видачу кредиту, випискою з особового рахунку позичальника та розрахунком позивача.
ФОП ОСОБА_2 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 06.01.2010р. (вх. № 128 від 25.01.2010р.), в якій просить вказане рішення господарського суду скасувати, постановити нове рішення, розірвати кредитний договір про відкриття кредитної лінії від 07.05.2007р., т. я. обставини, якими сторони керувалися при укладанні договору, змінилися настільки, що, якби відповідач міг це передбачити, то уклав би договір на інших умовах, стягнути з відповідача на користь позивача 84 226,89 грн. згідно наданого розрахунку, оскільки невикористанням банком протягом кількох місяців передбаченого п. 4.3.1 вказаного договору права перевірки бухгалтерського обліку позичальника навмисно складені умови для збільшення заборгованості по договору, зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) по ст. 83 ГПК України із-за скрутного становища відповідача, істотні зміни суспільного економічного стану в Україні унеможливили досягнення мети договору по п. 2.3 останнього (придбання обладнання та виробничі потреби), неприйняття господарським судом до уваги фактичної відмови позивача від договору відповідно до ст. 651 ЦК України та з посиланням на ненадання судом відповідачу можливості для підготовки до участі у справі з представленням відповідних заперечень щодо позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заслухавши представників сторін, колегія суддів, –
В с т а н о в и л а:
07.05.2007р. АКБ “Національнйи кредит” (далі Банк) в особі керуючого Спаською філією АКБ „Національний кредит” у м. Миколаєві, який діє на підставі посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєснік С.А. довіреності № 461 від 18.01.2007р., і ПП ОСОБА_2 (далі Позичальник) уклали кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 07/02/2007, згідно умов якого банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 75 000 грн. з строком до 08.05.2009р. (п. 2.1, п. 2.2), а позичальник зобов’язується надавати у банк платіжні документи для отримання кредиту та використати кредит за цільовим призначенням і у встановлений згідно п. 2.2 цього договору строк остаточно повернути всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту, своєчасно сплачувати плату за кредит, відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором (п. п. 4.2.1, 4.2.2). По п. 3.2 згаданого договору відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 18% річних, відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця за період з першого по 30 (31) день поточного місяця та сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, а при поверненні суми кредиту в повному розмірі - в день погашення заборгованості. Відповідно до п. 5.3 кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно. З пункту 3.4 даного договору вбачається, що у випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2 цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 23% річних. Згідно п. 3.3 договору про відкриття кредитної лінії за надання та управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії позичальник сплачує щомісячно банку плату, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 1% річних від ліміту кредитної лінії, плата за надання та управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії нараховується банком щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця та сплачується позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та в день повного погашення заборгованості. Пунктом 4.2.3 кредитного договору № 07/02/2007 від 07.05.2007р. передбачено, що позичальник зобов’язується безумовно надавати представникам банку за їх першою вимогою у строк не більше 3 робочих днів, зокрема, інформацію про свою фінансово-господарську діяльність, а саме: бухгалтерську та статистичну звітність, котра повинна надаватись щоквартально. Згідно п. 5.5 названого договору за невиконання прийнятих на себе зобов’язань, зокрема, передбачених п. 4.2.3. цього договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 15% від ліміту кредитної лінії за кожен випадок невиконання. По п. 4.3.1 згаданого кредитного договору банк має право перевіряти відповідність використання кредиту його цільовому призначенню, стан ефективності виконання ТЕО та схеми руху грошових коштів, які надані позичальником при отриманні кредиту, стан бухгалтерського обліку та звітності позичальника.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009р. вищенаведені позовні вимоги задоволено у повному обсязі з мотивів, наведених в описовій частині постанови. Наразі апеляційна скарга в частині розірвання кредитного договору № 07/02/2007 від 07.05.2007р. і стосовно фактичної відмови позивача від договору відповідно до ст. 651 ЦК України правовій оцінці по ст. 43 ГПК України не підлягає з врахуванням меж перегляду справи в апеляційній інстанції згідно ч. 3 ст. 101 ГПК України. Посилання скаржника, що невикористанням банком протягом кількох місяців передбаченого п. 4.3.1 вказаного договору права перевірки бухгалтерського обліку позичальника навмисно складені умови для збільшення заборгованості по договору, також не заслуговують на увагу, оскільки цей кредитний договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов’язань, прийнятих ним на себе згідно його умов (п. 6.5), а п. 4.3.4 вказаного договору передбачає саме право банку вимагати дострокового повернення всієї суми заборгованості за наявності певних конкретних випадків. Таким чином, встановлення під час проведення перевірки банком порушень цільового призначення кредиту або стану бухгалтерського обліку позичальника в будь-якому періоді не спричиняє обов’язку кредитора звернутись з відповідною заявою згідно п. 3.4 кредитного договору.
Апеляційна скарга щодо зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) по п. 3 ст. 83 ГПК України із-за скрутного становища відповідача не підлягає задоволенню, т. я. передбачене в даному пункті право господарського суду на зменшення розміру неустойки застосовується у виняткових випадках з наданням об’єктивної оцінки саме існуванню винятковості і прямо не пов’язано з скрутним становищем сторони, що порушила зобов’язання, вказана норма є процесуальною і може бути застосована лише разом з відповідною нормою матеріального закону (в даному разі не наведена).
Між тим, вказане рішення господарського суду, законність і обґрунтованість котрого перевірена апеляційною інстанцією в повному обсязі по ст. 101 ГПК України, не відповідає чинному процесуальному законодавству, підлягає скасуванню з частковим задоволенням апеляційної скарги внаслідок порушення прав відповідача на захист, позовні вимоги задоволенню, виходячи з наступного. Так, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.11.2009р. порушено провадження по справі № 6/237/09 з призначенням розгляду останньої на 15.12.2009р. Однак листом суду першої інстанції № 3748/1 від 19.11.2009р. сповіщено сторони про призначення справи до розгляду на 08.12.2009р. за умови відсутності передбачення чинним господарсько-процесуальним законодавством можливості внесення змін в процесуальні документи, зокрема перенесення дати розгляду спору на більш ранню, шляхом листування. Викладене свідчить про розгляд справи господарським судом за відсутністю сторони, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, що є в будь-якому випадку підставою для скасування судового рішення по п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України. При цьому з врахуванням підтвердження існування заборгованості в повному обсязі по ст. 33 ГПК України в сумі 106 770,25 грн. копіями розпоряджень про видачу кредиту, платіжними дорученнями № 3 від 11.06.2007р., № 4 від 12.06.2007р., № 7 від 15.06.2007р., № 8 від 25.06.2007р., № 9 від 02.07.2007р., № 11 від 17.07.2007р., № 19 від 30.01.2008р., № 20 від 07.02.2008р., № 22 від 06.03.2008р., № 27 від 01.04.2008р., № 28 від 20.06.2008р., № 30 від 08.07.2008р., № 30 від 21.07.2008р., № 35 від 04.08.2008р., № 36 від 19.09.2008р., випискою з особового рахунку позичальника з 07.05.2007р. по 29.10.2009р. та розрахунком позивача позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Доданий до апеляційної скарги розрахунок загальної заборгованості за простроченим кредитом на загальну суму 84 226,89 грн. не відповідає змісту позову і являється необґрунтованим внаслідок незазначення вимог позивача про стягнення 7 830,62 грн. пені, 11 250 грн. штрафу за ненадання інформації про фінансово-господарську діяльність (обсяг виручки за 3 квартал 2009р.) відповідно до вищенаведених умов п. п. 2.2, 3.3, 3.4, 4.2.3, 5.5 кредитного договору № 07/02/2007 від 07.05.2007р. та 2 379,65 грн. індексу інфляції і 1 080,09 грн. 3% річних по ст. 625 ЦК України.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з скасуванням рішення господарського суду від 08.12.2009р., котре не відповідає наведеному чинному процесуальному законодавству, з задоволенням позовних вимог в повному обсязі внаслідок їх доведення відповідно до ст. 33 ГПК України належними і допустимими доказами по ст. 34 ГПК України, первинними документами згідно Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-ХІV від 16.07.1999р., випискою з особового рахунку позичальника і обґрунтованим розрахунком позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, –
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009р. по справі № 6/237/09 скасувати.
3. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
4. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Акціонерного комерційного банку „Національний кредит” в особі Спаської філії АКБ „Національний кредит” в м. Миколаєві 74 665 грн. основного боргу, 9 125,16 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 439,73 грн. заборгованості за простроченими доходами за надання та управління фінансовим кредитом, 7 830,62 грн. пені за несплачену в установлений строк суму основного боргу, 11 250 грн. штрафу за ненадання інформації про фінансово-господарську діяльність за 3 квартал 2009 року, 2 379,65 грн. індексу інфляції, 1 080,09 грн. 3% річних, 1 067,70 грн. державного мита, сплаченого за подачу позовної заяви платіжними дорученнями № 465 від 30.10.2009р., № 478 від 09.11.2009р., 236 грн. на ІТЗ, сплачених платіжним дорученням № 466 від 30.10.2009р.
5. Зобов’язати господарський суд Миколаївської області видати відповідний наказ з зазначенням певних реквізитів.
Головуючий суддя Н.Б.Таценко
Суддя М.В.Сидоренко
Суддя М.А. Мишкіна
Постанова підписана 16.02.2010р.