ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.02.2010 року Справа № 8/269
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Парамонової Т.Ф.
Семендяєвої І.В.
за присутністю секретаря
судового засідання Міхальчук О.А.,
за участю прокурора Караварданян С.Є., посвідчення від 27.03.2008
№ 012,
та представників сторін:
від 1-го позивача повноважний представник не прибув,
від 2-го позивача повноважний представник не прибув,
від відповідача відповідач (або його повноважний представник)
не прибув,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційне подання Військового прокурора Луганського
гарнізону, м. Луганськ
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 15.12.2009
у справі № 8/269 (суддя Середа А.П.)
про припинення провадження у справі
за позовом Військового прокурора Луганського гарнізону в
інтересах держави в особі органу, уповноваженого
здійснювати відповідні функції держави у спірних
правовідносинах, - Міністерства оборони України
та Квартирно-експлуатаційного відділу
м. Луганська, м. Луганськ
до відповідача Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ
про стягнення 2740 грн. 16 коп.
За результатами розгляду апеляційного подання Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням голови суду від 05.01.2010
В С Т А Н О В И В :
Військовий прокурор Луганського гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, - Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 (далі –СПД ОСОБА_4) заборгованості з орендної плати у розмірі 2301 грн. 09 коп. (з урахуванням 3 % річних –14 грн. 40 коп. та пені –91 грн. 19 коп.) та компенсації податку на землю у сумі 439 грн. 07 коп. (з урахуванням 3 % річних –1 грн. 92 коп. та пені –12 грн. 18 коп.).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.12.2009 провадження по справі в частині стягнення боргу з орендної плати та штрафних санкцій припинено на підставі п.11 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з повним погашенням відповідачем в цій частині боргу після звернення прокурора до суду з позовною заявою.
У частині стягнення з відповідача компенсації податку на землю (з урахуванням 3% річних та пені) провадження у справі припинено на підставі п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з непідвідомчістю господарському суду спорів про стягнення податкової заборгованості.
Військовий прокурор Луганського гарнізону не погодився з вказаною ухвалою суду та звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, яким просить ухвалу скасувати повністю і припинити провадження у справі на підставі п.11 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування вимог за апеляційним поданням його заявник посилається на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, на положення ст. 121 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 20, 361 Закону України „Про прокуратури”, ст. 2, ч. 2 ст. 5, п. 3 ч. 1, ч. 5 ст. 12 Закону України „Про плату за землю”, ст. 19 Закону України „Про Збройні Сили України”, ч.ч. 1, 3 ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
Військовий прокурор Луганського гарнізону вважає, що оскільки ним вимога про стягнення самого податку на землю не заявлялась, а до позовної заяви було включено вимогу про стягнення суми компенсації в розмірі податку на землю відповідно до умов п. 5.11 договору оренди від 28.11.2006 №324 (далі –договір оренди) тому спір в цій частині з урахуванням положень п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий, до судового засідання відповідач (або його повноважний представник) не прибув. Заявою від 18.02.2010 відповідач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі. Вказане клопотання судовою колегією задоволено.
Позивачами право на участь у судовому засіданні також не використано. Про час і місце проведення судового засідання позивачі повідомлені належним чином, що підтверджено повідомленнями про вручення поштових відправлень № 600006197, № 606335583, №600006162 та №606335613.
Судова колегія вважає можливим розгляд справи за відсутністю представників позивачів.
Прокурор у судовому засіданні вимоги за апеляційним поданням підтримує.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційного подання, заслухав прокурора, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційного подання, виходячи з наступного.
За визначенням понять згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, згідно наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб’єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов’язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб’єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого суб’єкта, а цей суб’єкт, відповідно, зобов’язаний виконувати вимоги та приписи такого суб’єкта владних повноважень. У тому ж випадку, коли суб’єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, не здійснюють у спірних правовідносинах владних управлінських функцій щодо іншого суб’єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції та не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Викладене відповідає правовій позиції Верховного Суду України за постановою від 25.03.2008 у справі № 6/135Д.
Висновок суду першої інстанції стосовно підвідомчості адміністративному суду спору щодо стягнення з відповідача компенсації податку на землю наведеному за ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України нормативному визначенню адміністративної справи не відповідає, оскільки спір у цій частині виник з укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Луганська та СПД ОСОБА_4 договору оренди нерухомого військового майна, розташованого в Луганському гарнізоні за адресою: м. Луганськ, вул. Артема, 463”а”.
Умовами цього договору передбачено обов’язок відповідача (орендаря) щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає в оренду нерухоме майно, що використовується орендарем (п. 5.11 договору оренди).
Компенсація відповідачем позивачеві згідно умов договору оренди сплачених останнім сум податку на землю не є сплатою самого податку та не є податковою заборгованістю, про що помилково зазначено судом першої інстанції за ухвалою, що оскаржується.
Оскільки правовідносини сторін виникають з господарського договору та засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності, даний спір є цивільно-правовим та відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України відноситься до підвідомчості господарських судів.
Висновок суду першої інстанції стосовно того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції, є неправомірним.
З пояснень прокурора заборгованість з компенсації податку на землю відповідачем погашена до та після звернення прокурора з позовом. Проте, дані обставини підлягають з’ясуванню судом першої інстанції, якому слід направити справу до розгляду, враховуючи положення ч. 3 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
За наведених обставин оскаржувана ухвала місцевого господарського суду у частині припинення провадження по справі стосовно вимог про стягнення з відповідача компенсації податку на землю підлягає скасуванню, а справа в цій частині підлягає направленню на розгляд місцевого господарського суду.
У частині припинення провадження у справі стосовно стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати (з врахуванням 3% річних та пені) висновок суду відповідає матеріалам справи та прокурором не оспорюється.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційне подання Військового прокурора Луганського гарнізону на ухвалу господарського суду Луганської області від 15.12.2009 по справі №8/269 задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 15.12.2009 по справі №8/269 скасувати у частині припинення провадження у справі стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача компенсації податку на землю (з врахуванням 3% річних та пені). Справу у цій частині передати на розгляд місцевого господарського суду.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
У судовому засіданні за згодою прокурора оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя Т.Ф.Парамонова
Суддя І.В.Семендяєва