РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У к р а ї н и

03 вересня 2019 року м. Рівне              №817/1557/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1     

доГоловного управління ДФС у Рівненській області     

про скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області, в якому просить скасувати наказ від 29.05.2018 № 1577 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ".

В обґрунтування позову позивач зазначає про те, що ДПІ у Рівненському районі ГУ ДФС у Рівненській області вже проводилась планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками в період з 01.01.2012 по 31.12.2014, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2014 за результатами якої було складено Акт перевірки від 16.06.2015, а також контролюючим податковим органом було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань правильності нарахування, обчислення та сплати податків за період з 01.01.2012 по 31.05.2015 за результатами якої складено відповідний Акт від 13.08.2015. Отже контролюючий орган має право перевірити виключно з 01.06.2015, тобто період, що настає за періодом, охопленим попередньою перевіркою із зазначеного питання. Крім того позивач зазначив, що підставою для проведення перевірки в спірному наказі вказано план-графік документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2018 рік, однак цей план був оприлюднений лише 07.05.2018, що в свою чергу виключило можливість позивача для своєчасного ознайомлення з планом-графіком перевірок. Вказане свідчить як про безпідставність проведення повторної документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_1 за обревізовані раніше періоди, так і про протиправність винесеного наказу який суперечить законодавству з питань оподаткування.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем - Головним управлінням ДФС у Рівненській області, у встановленні судом строки, подано відзив на позов. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що заборона проводити перевірки, у разі, якщо питання, які є предметом перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків  відповідно до абзацу 2 п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України стосується проведення лише позапланових, а не планових перевірок. Представник відповідача не погодилась з твердженням позивача про те, що план графік проведення документальних планових перевірок платників податків за 2018 рік було опубліковано з порушенням законодавчо визначених строків, та ствердила, що такий план графік був опублікований на офіційному веб-порталі ДФС 22.12.2017. Враховуючи викладене, відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.  

Представником позивача було надано відповідь на відзив у якому зазначено, що ФОП ОСОБА_1 у переліку первісної редакції плану-графіку перевірок на 2018 рік була відсутня серед запланованих до перевірки платників податків. Корективи щодо включення позивача до переліку осіб, які підлягають перевірці були внесені лише 07.05.2018, тобто за декілька днів до моменту винесення спірного наказу.

Ухвалою суду були задоволені клопотання сторін про проведення розгляду справи з їх участю.

В подальшому протокольною ухвалою суду вирішено розгляд справи проводити у письмовому провадженні.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Рівненській області прийнято наказ від 29.05.2018 №1577 "Про проведення документальної планової перевірки          фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ", яким вирішено провести документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати  податків і зборів за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, дотримання законодавства  щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками,       виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2017, тривалістю 10   робочих днів з 11.06.2018.

Про проведення даної перевірки контролюючим органом надіслано платнику податків письмове повідомлення від 29.05.2018 №457/17-00-13-05.

На підставі наказу посадовим особам Головного управління ДФС у Рівненській області видані направлення від 08.06.2018 №1205/17-00-13-05, №1206/17-00-13-05 на проведення документальної планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ,  у яких платником податків вказано про недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, не пред`явлення ними службових посвідчень та про оскарження в судовому порядку наказу на проведення перевірки.

Посадовими особами Головного управління ДФС у Рівненській області складено акт від 11.06.2018 про недопуск до проведення документальної виїзної планової перевірки №222/17-00-13-05/2330506027.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 77.1 статті 77 Податкового кодексу України передбачено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Пунктом 77.2 статті 77 Податкового кодексу України визначено, що до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 77.3 статті 77 Податкового кодексу України встановлено, що забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

В силу вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

За змістом пунктів 77.6 - 77.7 статті 77 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з п. 81.2 статті 81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Пунктом 82.1 статті 82 Податкового кодексу України передбачено, що тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Отже, єдиною підставою для проведення планової документальної виїзної перевірки є включення платника податків до відповідного плану-графіку проведення таких перевірок,     а необхідною передумовою для її проведення є вручення під розписку та/або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше як за 10 календарних днів до дати проведення перевірки платнику податків копії наказу про її проведення і    письмового повідомлення з зазначенням дати проведення перевірки.

Недотримання контролюючим органом зазначених вимог свідчить про протиправність прийнятого наказу на проведення перевірки та може слугувати передумовою для недопуску платником податків посадових осіб до її проведення.

Пункт 5 розділу І Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.05.2015 за №751/27196, визначає, що план-графік складається із планів-графіків територіальних органів ДФС та затверджується Головою ДФС. Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС. Відповідальність за якість формування плану-графіка та його коригування, у тому числі якість відбору платників для перевірок на підставі встановлених ризиків у їх діяльності, розрахунок періоду перевірки, термінів проведення перевірки, періодичності включення платників податків до плану-графіка, виконання інших вимог, передбачених законом, покладається на територіальний орган ДФС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).

З матеріалів справи слідує, що фізичну особу-підприємця Жарську Галину Йосипівну включено до плану-графіку проведення документальних перевірок на 6 місяць 2018 року.

З приводу посилань позивача на обов`язок контролюючого органу оприлюднювати відповідний наказ у строк до 25 грудня року, що передує року проведення перевірки, закріплений абзацом 2 пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, суд зазначає, що центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику є Державна фіскальна служба України (ДФС), а тому в Головного управління ДФС у Рівненській області, як територіального підрозділу ДФС України, обов`язок щодо оприлюднення на своєму веб-сайті планів-графіків документальних перевірок відсутній.

Копію оскаржуваного наказу "Про проведення документальної планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 " та   письмове повідомлення про проведення перевірки від 29.05.2018 №457/17-00-13-05, де зазначено, що перевірка буде проводитись з 11.06.2018, Головним управління ДФС у Рівненській області направлено фізичній особі-підприємцю Жарській ОСОБА_2 рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення №3302306102041 і отримано останньою 31.05.2018, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (а.с. 42).

Отже, наказ і повідомлення про проведення документальної планової виїзної перевірки,  надіслані позивачу відповідачем не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення такої перевірки.

Тому, твердження позивача про недотримання відповідачем норм пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України не знаходять свого підтвердження на основі наявних у матеріалах справи доказів, є безпідставними та не приймаються судом до уваги.

Також не заслуговують на увагу суду доводи позивача щодо неможливості контролюючого органу проводити перевірку за період, що вже перевірявся раніше.

Пунктом 4 Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.05.2015 за №751/27196, закріплено, що до плану-графіка відбираються платники податків відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ Податкового кодексу України. Необхідним є врахування також вимог пункту 102.1 статті 102 розділу ІІ Кодексу в частині граничних термінів визначення податкового зобов`язання платника податків, а також періоду діяльності платника, який не було охоплено перевіркою, вимог пункту 77.3 статті 77 розділу ІІ Кодексу у частині заборони проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб, та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Таким чином, ані Податковий кодекс України, ані вказаний Порядок, не містять заборони стосовно проведення планових документальних перевірок платника податків           за періоди, що вже перевірялись в межах проведення попередніх документальних перевірок, за умови дотримання контролюючим органом строків визначення податкових зобов`язань.  

До того ж, позивач у позовній заяві, при обґрунтуванні повторності проведення перевірки за період, що вже перевірявся, покликається на проведену на підставі наказу         від 27.01.2015 №32 документальну планову виїзну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2014, за наслідками якої складено акт від 16.06.2015 року за №171/1712-1702/2906210298.

Разом з тим, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.09.2015 по справі №817/2688/15, яка набрала законної сили 24.11.2015, дії щодо призначення цієї перевірки, її проведення, складання за її наслідками акта перевірки визнано неправомірними, а постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.09.2016 по справі №817/2690/15, яка набрала законної сили 01.12.2016, визнано протиправними і скасовано прийняті за наслідками такої перевірки податкові повідомлення-рішення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.07.2015 по справі №817/1847/15, яка набрала законної сили 24.09.2015, скасовано наказ Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області            №149 від 25.06.2015 в частині проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період діяльності з 01.01.2012 по 31.12.2014.

Як зазначає відповідач, позапланову невиїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.05.2015, за наслідками якої складено акт від 13.07.2015 №000212/17-12-17-00/2330503027, на який теж покликається позивач, проведено на підставі постанови слідчого управління Головного управління МВС у Рівненській області від 23.05.2015 за наявності підстав, визначених пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Щодо покликання позивача та її представника на непред`явлення службовими особами своїх посвідчень суд зазначає, що з метою створення належних умов для виконання службових обов`язків працівниками органів Державної фіскальної служби, встановлення однакового підходу до оформлення та видачі службових посвідчень ДФС України затверджено наказ «Про службові посвідчення працівників органів Державної фіскальної служби» від 23.10.2014 №207. Відповідно п.3 цього Наказу начальникам головних управлінь, митниць, Міжрегіонального головного управління ДФС – центрального офісу з обслуговування великих  платників, ДПІ (СДПІ), спеціалізованих департаментів та органів, що утворені відповідно до постанови КМУ №311 від 06.08.2014 надано право видавати працівникам довідки про їх приналежність до посадових осіб органів ДФС, які використовувати виключно з паспортом громадянина.

Таким чином повноваження посадових осіб відповідача, які прибули на перевірку позивача були підтверджені належним чином, а саме: відповідними довідками разом із паспортами громадян України, наказом про проведення перевірки та направлення на проведення перевірки.

За наведених обставин, при прийнятті оспорюваного наказу Головне управління ДФС у Рівненській області діяло на підставі, в межах власних повноважень, у спосіб визначений законодавством, а тому даний наказ відповідає критеріям правомірності. Позовні вимоги не знаходять свого підтвердження достатніми належними і допустимими доказами.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права не знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.       

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217, вул. Відінська, 12, м. Рівне, Рівненської області, 33023) про скасування наказу від 29.05.2018 № 1577 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 " - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 вересня 2019 року.

Суддя                                                                                  Махаринець Д.Є.