ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.2010 року Справа № 18/204-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)
суддів: Джихур О.В., Ясир Л.О.,
секретар судового засідання: Ковзікова В.Ю.
за участю представників сторін:
представник позивача: Кореняк В.О.
представник відповідача-1: Мележик О.О.
представник відповідача-2, представник третьої особи-1, представник третьої особи-2, представник третьої особи-3 в судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання попереджені належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”, м.Павлоград
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.09р.
у справі №18/204-09
за позовом: Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ІНГОССТРАХ”, м.Дніпропетровськ
до В-1: Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”, м.Павлоград
В-2: Закритого акціонерного товариства Української акціонерної страхової компанії “АСКА”, м.Київ
третя особа-1: ОСОБА_3
третя особа-2: ОСОБА_4, м.Павлоград
третя особа-3: Закрите акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 327 421грн. 78 коп.
В С Т А Н О В И В :
До господарського суду Дніпропетровської області звернулось з позовом та уточненням позовних вимог ЗАТ “Страхова компанія “ІНГОССТРАХ”, м.Дніпропетровськ до ВАТ “Павлоградвугілля”, м.Павлоград про стягнення 77 310,45 грн. у рахунок відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою страхового відшкодування та до ЗАТ Української акціонерної страхової компанії “АСКА”, м.Київ про стягнення 24990,00 грн., у рахунок відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що до нього перейшло право вимоги до осіб відповідальних за завдані збитки у розмірі фактично виплаченого страхового відшкодування.
Судом до участі в справі залучено відповідача –2 ЗАТ Української акціонерної страхової компанії “АСКА”, м.Київ.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.09р. (суддя-доповідач Петрова В.І.) позов задоволено. Стягнуто з ВАТ “Павлоградвугілля”, м.Павлоград на користь ЗАТ “Страхова компанія “ІНГОССТРАХ”, м.Дніпропетровськ у рахунок відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою страхового відшкодування 77 310,45 грн., судові витрати у розмірі 773,10 грн. державного мита та 238,05 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з ЗАТ Української акціонерної страхової компанії “АСКА”, м. Київ на користь ЗАТ “Страхова компанія “ІНГОССТРАХ”, м. Дніпропетровськ у рахунок відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою страхового відшкодування 24990,00 грн., судові витрати у розмірі 249,99 грн. державного мита та 76,95 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.09р., відповідач –1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ВАТ “Павлоградвугілля” страхового відшкодування в розмірі 77 310,45 грн. відмовити. Вказує, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи.
Зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження №199 від 11.03.2010року.
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник відповідача-1 просить рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ВАТ “Павлоградвугілля” страхового відшкодування в розмірі 77 310,45 грн.; представник позивача заперечує проти апеляційної скарги, просить рішення суду залишити без змін. Представник позивача заперечує проти апеляційної скарги, просить рішення суду залишити без змін. Представник відповідача-2, представники третіх осіб-1,2,3 у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи попереджені належним чином.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
30.11.2007 року за №DNUOAE00007497 між ЗАТ “Страхова компанія “ІНГОССТРАХ” (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту.
Згідно п.4.2. договору страховик зобов’язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику або вигодонабувачеві, а страхувальник зобов’язується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору і правил страхування.
Предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем TOYOTA RAV 4, 2000 року випуску, номер кузову НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, дійсною вартістю 105040,00 грн., який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3).
Розмір страхової суми (п.6 договору) складає 105040 грн.
Пунктом 7 сторони передбачили перелік страхових випадків, що відповідно до п.7.1.1. договору страховим випадком визнається “ДТП”- пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП за його участю без вини водія, франшиза складає –0,5% від страхової суми.
Відповідно до п.8 договору розмір страхового платежу становить 5462,08 грн.
На виконання умов договору, 30.11.2007 року ЗАТ “Страхова компанія “ІНГОССТРАХ” сплатило ОСОБА_3 страхову премію у сумі 5462,08 грн., що підтверджується меморіальним ордером. (а.с.86).
Строк дії договору 12 місяців (1 рік) з 30.11.2007 року по 29.11.2008 року включно.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.10.2008 року встановлено, що 30.08.2008 року в 17 годин 00 хвилин водій ОСОБА_4 на перехресті ш-та Сташкова –ш-та Дніпровська керуючи автобусом ЛАЗ-699 н.з. НОМЕР_4 не надав переваги у русі автомобілю Тойота н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3, який наближався справа, в результаті чого сталося зіткнення.
Цією ж постановою дії водія автобуса ЛАЗ-699 н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_4 визнано винними та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.
Як встановлено сторонами в п.15.4 договору страхувальник має право для визначення розміру збитку скласти кошторис на підприємстві (станції технічного обслуговування, авто майстерні), яке за згодою страхового агента буде виконувати ремонт пошкодженого ТЗ. Кошторис повинен містити повний перелік робіт, їх вартість та вартість запчастин та матеріалів, які повинні бути використані при ремонті.
Відповідно до рахунку ТОВ “Алмаз Мотор Лтд” №СФ-рр-2144 від 09.09.2008 року розмір збитків заподіяних ОСОБА_3 складає 222 530,3 грн.
Загальна сума виплат страхового відшкодування за одним або декількома страховими випадками, які настали під час кожного оплаченого року дії цього договору, не може перевищувати розмір страхової суми.
Відповідно до страхового акту № И-13737 від 20.10.2008 року сума страхового відшкодування складає 104 514,80 грн. (105 040,00 грн. - страхова сума, 525,20 грн. –франшиза) тому, платіжним дорученням №21906 від 24.10.2008 року ЗАТ “Страхова компанія “ІНГОССТРАХ” сплатила ОСОБА_3 страхове відшкодування у повному розмірі.
01.04.2008 року між ЗАТ “УАСК АСКА” та ВАТ “Павлоградвугілля” було укладено договір –Поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Таким чином, ВАТ “Павлоградвугілля” забезпечив страхування цивільно-правової відповідальності належного йому транспортному засобу “ЛАЗ 699” н.з. НОМЕР_4
Ліміт відповідальності по полісу за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого становить 25 500 грн., франшиза –510 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2009 року залучено до розгляду справи в якості відповідача-2 ЗАТ “Українську акціонерну страхову компанію “АСКА”, яка у відзиві на позовну заяву (а.с.2 том.2) не заперечує проти стягнення з нього 24990 грн. в рамках ліміту відповідальності його як страховика, але заперечує проти стягнення з нього судових витрат.
Згідно звіту від 27.08.09р. за №1507-11150162-А про оцінку автомобіля TOYOTA RAV 4, державний номер НОМЕР_1, складеним СПД - фізичною особою ОСОБА_7, матеріальний збиток, завданий власникові TOYOTA RAV 4, державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає:102300,45 грн.
Частиною 1 статті 8 ЗУ “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” встановлено, що не допускається проведення оцінки майна суб”єктами оціночної діяльності –суб’єктами господарювання у таких випадках:
- проведення суб”єктом оціночної діяльності –суб”єктом господарювання оцінки майна, що належить йому або оцінювачам, які працюють у його складі, на праві власності або на яке зазначені особи мають майнові права;
- проведення оцінки майна фізичної особи – замовника або керівників юридичної особи, яка є замовником оцінки, оцінювачем, який має родинні зв”язки з зазначеними особами, або суб”єктом оціночної діяльності –суб”єктом господарювання, керівництво якого має зазначені зв”язки;
- проведення оцінки майна своїх засновників (учасників).
Частиною 3 статті 8 “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність
в Україні” встановлено, що результати оцінки майна, проведеної з порушеннями зазначених обмежень, визнаються недійсними та підлягають обов”язковому скасуванню.
Частиною 4 статті 8 “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, встановлено, що оцінка майна у випадках її обов”язкового проведення, зазначених у статті 7 цього Закону, виконана суб”єктами, які не є суб”єктами оціночної діяльності визнається недійсною.
Вищевказані обставини для визнання оцінки недійсною, відсутні.
На момент проведення огляду ТЗ будь-яких відомостей про винуватця ДТП у страхової компанії не було, що підтверджується заявою ОСОБА_3 на виплату страхового відшкодування. Вимоги від суб’єкта оціночної діяльності про обов’язкову участь винуватої у ДТП особи не надходило.
Той факт, що страхове відшкодування сплачено ОСОБА_3 24.10.2008року, а звіт про оцінку автомобіля складено 27.08.2009 року, не можу бути підставою для відмови в позові, так як розмір збитків розраховано в страховому акті №И-13737 від 20.10.2008року (а.с.32-33 том 1) і відповідно до протоколів огляду транспортного засобу (а.с.27-30 том 1) врахуванням характеру пошкоджень в процесі відновлюваного ремонту автомобіля можливі і приховані дефекти двигуна, АКПП та ходової частини, тому страхова сума була визначена, як 100% дійсної вартості автомобіля.
В своїх уточнених позовних вимогах позивач просить стягнути з ВАТ “Павлоградвугілля” у рахунок відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою страхового відшкодування –77 310,45 грн.; з ЗАТ “УАСК АСКА” у рахунок відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою страхового відшкодування –24990,00 грн.
За приписом ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, яка відповідальна за завдані збитки.
Згідно з приписами ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”, м.Павлоград – залишити без задоволення
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2009 року у справі № 18/204-09 –залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.М. Герасименко
Судді О.В. Джихур
Л.О. Ясир