КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.03.2010                                                                                           № 38/339

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 позивача:  ОСОБА_1, НОМЕР_1 від 21.08.02,

 відповідача 1: не з’явились,

 відповідача 2: не з’явились,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду м.Києва від 03.11.2009 (підписано 11.11.09)

 у справі № 38/339 ( )

 за позовом                               фізичної особи-підприємця  ОСОБА_1

 до                                                   1) Філії “Київська обласна” Кредитної спілки “Спілка пенсіонерів України”,

                                                  2) Кредитна спілка “Спілка пенсіонерів України”

 про                                                   стягнення 24459,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  (далі – позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до  Філії “Київська обласна” Кредитної спілки “Спілка пенсіонерів України” (далі – відповідач 1) та Кредитної спілки “Спілка пенсіонерів України” (далі – відповідач 2) про стягнення  18708,33 грн. основного боргу та 5750,88 грн. матеріальної і моральної шкоди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.09 провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача 1 припинено; позов задоволено частково: стягнуто з відповідача 2 на користь позивача основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 18820,58 грн.; стягнуто з відповідача 2 в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 188,20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 147,00 грн. Рішення мотивовано тим, що відповідач 1 зобов’язання повернення грошового вкладу не виконав;  умовами договору стягнення з відповідача штрафних санкцій за їх порушення не передбачено;  відповідач 1 не є юридичною особою, а являється філією відповідача 2, який є належним відповідачем у справі.

Не погодившись з рішенням,  позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Скаргу аргументовано тим, що судом належним чином не досліджено всіх матеріалів справи, неправильно застосовані норми законодавства щодо стягнення відсотків на суму депозитного вкладу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.12.09 позивачеві відновлено пропущений строк на апеляційне оскарження згаданого вище рішення, апеляційну скаргу прийнято до провадження з призначенням її розгляду на 25.01.10. Дану ухвалу надіслано сторонам відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських  судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02  № 75. Зокрема, на звороті у лівому нижньому куті першого примірника зазначеної ухвали  містяться відбиток штампу, порядкові номери в реєстрі відправки та підпис працівника суду про направлення сторонам копій даної ухвали.

Відповідно до листа Вищого господарського суду України від 13.08.08             № 01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі  2008 року” дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Отже, дотримання працівниками суду вимог зазначеної Інструкції дає підстави колегії суддів дійти висновку про належне повідомлення сторін про час і місце розгляду справи.

В судове засідання 25.01.10 представники сторін не з’явились, в зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 10.02.10 (ухвала Київського апеляційного господарського суду від 25.01.10).

В зв’язку з хворобою судді Григоровича О.М. склад суду змінено відповідно до розпорядження Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.02.10  № 01-23/1/2.

10.02.10 в судове засідання з’явився лише позивач. Про причини неявки представників відповідачів колегії суддів невідомо. Крім того, на час розгляду даної справи у суду відсутні відомості щодо отримання відповідачами копій ухвали суду апеляційної інстанції від 29.12.09 (не надійшло повідомлення про вручення поштового відправлення).

Оскільки представники відповідачів в судове засідання не з’явились, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.10 розгляд справи було відкладено на 03.03.10. Дану ухвалу також надіслано з дотриманням вимог згаданої вище Інструкції з діловодства в господарських  судах України.

Крім того, додатковим доказом належного повідомлення сторін, зокрема відповідача 2, про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення, долучені до матеріалів справи, про отримання 15.02.10 та 24.02.10 ним за двома адресами копій ухвали від 10.02.10.

Отже, сторони були  належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 02.03.10 № 01-23/1/1, в зв’язку з одужанням судді Григоровича О.М.,  змінено склад суду у даній справі.

В судовому засіданні 03.03.10 був присутній лише представник позивача, який просив здійснити розгляд справи за відсутності представників відповідачів за наявними матеріалами.

Порадившись, колегія суддів ухвалила здійснити розгляд даної справи за відсутності представників відповідачів відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).

Згідно зі ст. 101 ГПК України  у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача 1 заборгованості за депозитним договором та стягнення збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.08 між філією “Київська обласна” Кредитної спілки “Спілка пенсіонерів України” (спілка) та членом кредитної спілки “Спілка пенсіонерів України” ОСОБА_1 (вкладник) було укладено депозитний договір № КФ-100708Г.

Відповідно до ст.1 “Предмет договору”  вкладник вносить, а спілка приймає грошові кошти (депозитний внесок)  у сумі 5000,00 грн., за використання якого спілка нараховує та виплачує вкладнику відсотки.

Строк дії договору з 10.07.08 по 10.07.09 (п.4.1 договору).

16.07.08 до зазначеного договору між сторонами було укладено додатковий договір № КВ-000000228. Згідно додаткового договору вкладник вносить, а спілка приймає грошові кошти в сумі 10000,00 грн. в якості додаткового внеску до договору членського внеску № КФ-100708Г від 10.07.08.

В п.3 додаткового договору сторони зазначили, що на даний договір поширюються всі умови договору членського внеску № КФ-100708Г від 10.07.08.

В строк, обумовлений депозитним договором, грошові кошти та відсотки за користування ними позивачу повернуті не були.

Ознайомившись зі змістом згаданих угод, колегія суддів встановила, що зі сторони “вкладника” вони були укладені фізичною особою ОСОБА_1 без посилання на те, що він є фізичною особою-підприємцем.

В п.7 “Юридичні адреси та банківські реквізити сторін” депозитного договору та в аналогічнім  п.5 додаткового договору зазначені прізвище, ім’я, по батькові позивача, адреса та паспортні дані.  Завізовані дані договори лише підписом ОСОБА_1, без прикладання печатки, яка б вказувала, що ОСОБА_1 діяв як підприємець. В позовній заяві позивач також зазначив, що повернення грошового вкладу йому необхідно було для лікування, а не для здійснення підприємницької діяльності.  

Відповідно до частини 1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Виходячи зі змісту даної статті, позивач ОСОБА_1 (фізична особа) не може бути учасником господарського процесу даної справи.

Оскільки позивач, укладаючи спірні договори, діяв не як суб’єкт підприємницької діяльності, а як фізична особа, то, на думку колегії суддів, даний спір непідвідомчий господарським судам.

В ст.12 ГПК України встановлений перелік справ, підвідомчих господарським судам.

За змістом даної статті ГПК України поняття “підвідомчість” розкривається через перелік категорій справ, які підпадають під юрисдикцію господарських судів.

Під терміном “підвідомчість” у п. 1 рекомендації президії Вищого господарського суду України від 27.06.07 № 04-5/120 “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” розуміється визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

Іноді в такому ж сенсі вживається поняття “компетенція господарських судів”, яку визначають як повноваження щодо розв’язання спорів і розгляду справ, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності.

Так, в згаданій статті зазначено, що господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Справи, що віднесені до підвідомчості господарських судів, кваліфікуються за сукупністю предметного та суб’єктного критеріїв.

За предметним критерієм до компетенції господарських судів відносять спори і справи, пов'язані зі здійсненням господарської діяльності.

За суб’єктним критерієм до компетенції господарських судів відносять спори і справи між юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та в передбачених законом випадках за участі державних органів, органів місцевого самоврядування, інших осіб. Окрему категорію справ становлять справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, які підвідомчі господарським судам незалежно від суб'єктного складу учасників відносин.

Юридична особа відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України - організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Фізичні особи - підприємці - один із видів суб'єктів господарювання - громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці (ст.55 Господарського кодексу України).

Як зазначалося вище, укладаючи спірні договори, позивач діяв не як суб’єкт підприємницької діяльності, а як фізична особа.

Таким чином, за суб’єктним критерієм даний спір не відноситься до компетенції господарських судів.

Відповідно до п.1 ст.80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню, якщо при розгляді справи буде встановлено що спір непідвідомчий господарському суду (ст.12 ГПК України).

Також у п.2 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/612  зазначено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на  п.1 ст.80 ГПК України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що спір непідвідомчий господарському суду.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішення у даній справі прийнято з порушенням норм процесуального права, оскільки в ст.12 ГПК України  наведено вичерпний перелік справ, які підвідомчі господарським судам.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.09 у справі                        № 38/339 підлягає скасуванню, а провадження у справі припиненню.

Колегія суддів вважає за необхідне додатково зазначити, що у вступній частині процесуальних документів даної справи апеляційної інстанції позивач зазначений як  фізична особа-підприємець. Даний факт не впливає на зміст цієї постанови та вирішення спору в цілому, оскільки до суду апеляційної інстанції позивач звернувся, дійсно, як фізична особа-підприємець. Наразі, в даному спорі позивач діяв не як суб’єкт підприємницької діяльності.

Керуючись ст.ст.99, 101-105  Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський  суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.09 у справі                        № 38/339 скасувати.

2.          Провадження у справі № 38/339 припинити.

3.          Матеріали справи № 38/339  повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 09.03.10 (відправлено)