Судове рішення #8130390

                                                                                                                                    Справа № 2-А-1054/09

                                                                                                                                              № 2-А-100/10  

                                                                                       

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня  2010 року   Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу в складі:

 головуючого судді - Бутенко М.В.

при секретарі: Бердичевської Г.А.,

з участю

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Ляховець Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу, Голови виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу, Управління праці та соціального захисту населення Криворізької міської ради про визнання дій посадових осіб не правовими і зобов’язання  вмконати перерахунок розміру недоплаченої суми щорічної одноразової до Дня Перемоги за 1997-2009 роки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу які не повідомили позивача, що нарахування одноразової допомоги у 1997-2009 роки щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги проводились з урахуванням виплат, згідно з Законом України «Про державний бюджет України» за відповідний рік, а не 7 кратну мінімальну пенсію за віком  - неправомірними, стягнення з Управління праці і соціального захисту населення Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради недоплаченої суми одноразової допомоги до Дня Перемоги за 1997 - 2009 роки в розмірі 24 493 грн.

У судовому засіданні  представник позивача позовні вимоги підтримав, просив  їх позов задовольнити.

Відповідач 1 - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу позовні вимоги не визнало, виклавши заперечення проти позову письмово. У судовому засіданні представник Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті, ради м. Кривого Рогу пояснив суду, що виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги, як інваліду, прирівняному до інвалідів війни 3 групи, до Дня Перемоги була проведена у 1997 - 2009 роках відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі, передбачених постановами KM України у мажах відповідних розмірів передбачених постановами КМ України у відповідній період. Відповідач вважає, що діяв у межах закону, порушень прав позивача не допустив, тому позовні вимоги, на думку представників відповідачів,  задоволенню не підлягають.

Відповідач 2 – Управління праці та соціального захисту населення виконкому Криворізької міської ради, проти позову також заперечував, вважає дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради  м. Кривого Рогу відносно Позивача правомірними, такими що відповідають чинному законодавству. Також представник відповідача – 2 суду пояснив, що відповідно до 3.12 Положення про управління праці та соціального захисту населення координує роботу управлінь праці та соціального захисту населення виконкомів районних у місті рад щодо здійснення нагляду за додержанням вимог законодавства під час призначення (перерахунку) та виплати відповідних соціальних виплат, тому дії позивача щодо призначення та виплати даного виду щорічної одноразової допомоги вважає правомірними і просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач 3 – Голова виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу  Каверніченко С.М. до суду не з’явився, про причини  не явки в судове засідання суд не повідомив.

Відповідно до вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачу-3 було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак ніяких доказів ним надано не було.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані ними докази, встановив, що позивач є інвалідом 3 групи, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням  НОМЕР_1.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1953 року № 3551-12, розділом 3 якого визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту. Згідно з положеннями частини статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» порічне до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі встановленому в ЗУ «Про державний бюджет України» за відповідній рік. Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбаченими статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за їх місцем проживання чи одержання грошового утримання.

Судом встановлено, відповідачем не заперечувалось, що позивачу була здійснена виплата допомоги за 1997 – 40 грн., 1998 рік  40 грн., за 1999 рік – 40 грн., 2000 рік – 40 грн., за 2001 - 40грн., 2002 рік – 100 грн., 2003 рік – 100 грн., 2004 рік – 130 грн., 2005 рік – 270 грн., 2006 рік – 270 грн.,  2007 рік  - 300 грн., 2008 рік - 350 грн., 2009 рік – 380 грн.

Щодо позовних вимог позивача за період з 1997 року-2004 року, суд вважає що вони не підлягають задоволенні з тих підстав, що Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV  від 09 липня 2003 року, статтею 1 визначив термін мінімальна пенсія (державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом), а у розділі XV п. 1 зазначено – цей Закон набирає чинності з 01 січня 2004 року. Тобто до 01.01.2004 року розраховувати суму щорічної одноразової допомоги до дня Перемоги з мінімальної пенсії з 1997 по 2003 рік включно, не можливо.

Щодо позовних вимог з 2004 по 2007 рік, судом встановлено, що оскільки вперше позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок 18.10.2009 року як тільки дізнався з засобів масової інформації про порушення своїх прав щодо отримання даного виду допомоги, то відповідно до 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчисляється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Враховуючи пояснення представника позивача, надані суду письмові докази, а також вищенаведену норму Закону суд    вбачає допущення позивачем пропуску строку звернення до суду.

Відносно позовних вимог за 2008 рік, то вони також не підлягають задоволенню, оскільки Рішенням Конституційного суду Украйни від 22.05.2008 року № 28/2008 (№ 10-рп/2008) дійшов висновку, що законом України про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав людини. Судом встановлено, що у квітні 2008 року відповідач сплатив позивачу 380 грн. щорічної одноразової допомоги на оздоровлення,  що  підтверджується довідкою управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної у місті ради № 4235 від 17.12.2009 року, тобто до прийняття рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року.

Стаття 22 Конституції України закріпила, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод. Крім того, відповідно де статті 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни, а нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Таким чином, виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги необхідно здійснювати у розмірі, визначеному ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» без обмежень, встановлених Законами України «Про Державний бюджет України» за 2009 рік. Однак суд вважає, що розрахунок соціальних виплат позивачу, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» належить, у даному випадку, до компетенції відповідача. Відновлення прав позивача має відбуватись шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок грошової допомоги за 2009 рік. Перевірка правильності нарахування доплати до пенсії не є предметом судового розгляду в цій справі.

На підставі ст. 22 Конституції України, ст. 13, 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                          ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2.      Визнати дії посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної у місті ради міста Кривого Рогу стосовно відмови у перерахунку і виплати сум щорічної одноразової  допомоги до Дня Перемоги, передбачену п.27 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії іх соціального захисту» - неправомірними.

3. Зобов’язати  Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної у місті ради міста Кривого Рогу нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги за  2009 рік, з урахуванням сум, що ним отримані, у відповідності з вимогами встановленними п. 27 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії іх соціального захисту» № 367-14 з розрахунку 7-ми мінімальних пенсій за віком, встановленних Закономи України «Про державний бюджет України» 2009 році.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, з дня отримання нею копії постанови, через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області та апеляційна скарга на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в такому ж порядку.

Суддя                                                                                        М.В. Бутенко

                                                   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація