Судове рішення #81285
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2006 року                                        м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої-судді Варвус Ю.Д. суддів: Баса О.Г., Гуменюк Н.І. при секретарі Герасимчук Ю.А. з участю: представника позивача Стасюка А.В., відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника третьої особи Рачука В.І. розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22ц-1181 за   апеляційною      скаргою   ОСОБА_1   на   рішення   Шепетівського міськрайонного суду від 28 квітня 2006 року   за позовом Шепетівського комунального підприємства   „Житлосервіс"      до   ОСОБА_1,   ОСОБА_2, треті особи виконком Шепетівської міської ради, державне територіально-галузеве об"єднання „Південно-Західна залізниця" про виселення.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

встановила: В жовтні 2005 року Шепетівське комунальне підприємство „Житлосервіс" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення. В обґрунтування позову вказалось, що відповідачі разом з членами сім"ї проживали по АДРЕСА_1. 27 лютого 2003 року їх сім"ї була надана трьохкімнатна квартира АДРЕСА_2, куди наймач і всі члени його сім'ї прописались 09 квітня 2003 року і зобов'язалися звільнити раніше займану квартиру. Проте в надану квартиру не переселилися і добровільно звільнити квартиру АДРЕСА_1 не відмовляються. Тому просили задоволити позовні вимоги.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 28 квітня 2005 року замінено первісних відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які залишились проживати в спірній квартирі.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 в квартиру АДРЕСА_2, а ОСОБА_2 - виселити з квартири АДРЕСА_1 в квартиру АДРЕСА_3 по місцю його реєстрації.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 28 квітня 2006 року позов задоволено.

Виселено  ОСОБА_1  з  квартири  АДРЕСА_1 в квартиру АДРЕСА_2.

Виселено ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 в квартиру АДРЕСА_3.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно 8 грн. 50 коп. державного мита на

Головуюча у першій інстанції -Пічугіна Н.О.                                            Справа №22-1181

Доповідач - Варвус Ю.Д.                                                                           Категорія 28

 

користь держави та на користь підприємства „Судовий інформаційний центр" судовий збір в розмірі 7 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема вимог ст. 50 Житлового кодексу України . Судом не враховано, що її сім'я потребує поліпшення житлових умов. Крім того, судом безпідставно відмовлено в клопотанні про об"єднання даного спору з позовом її матері ОСОБА_3 про визнання її такою, що втратила право на користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних мотивів.

Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дана їм належна оцінка, його висновки підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Відповідно до ст. 58 Житлового кодексу України єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення є ордер, виданий громадянинові на підставі рішення виконавчого комітету місцевої ради.

Встановлено, що матері відповідачки ОСОБА_3 на сім'ю в складі шести чоловік, в порядку поліпшення житлових умов, була надана трикімнатна квартира АДРЕСА_1 без зняття з квартирного обліку, в яку зареєструвалися 09 квітня 2003 року. Повнолітні члени сім'ї, в тому числі і відповідачка ОСОБА_1 дали письмове зобов'язання про звільнення займаного жилого приміщення - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 і переселення в надане жиле приміщення. Проте даного зобов'язання відповідачка не виконала і залишилася проживати в двокімнатній квартирі разом з неповнолітньою дитиною та співмешканцем ОСОБА_2, на попередження позивача звільнити спірну квартиру відповідачі відмовилися.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, поясненнями сторін.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що права на проживання на законних підставах в спірній квартирі відповідачі не набули і правильно задоволив позов про їх виселення з неї.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення права відповідачів на житло спростовується матеріалами справи, відповідачі переселені в раніше займані житлові приміщення. Крім того, ОСОБА_1 з дитиною є членами сім'ї ОСОБА_3 і перебувають на квартирному обліку для поліпшення житлових умов, що підтверджується листом Козятинської дирекції залізничних перевезень державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця" від 20 лютого 2006 року вих.НОМЕР_1. ОСОБА_2 забезпечений жилою площею в квартирі АДРЕСА_3, де значиться зареєстрованим.

Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.

При вирішенні спору суд правильно визначив характер взаємовідносин, що виникли між сторонами, його рішення ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи, постановлене з дотриманням вимог закону і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявленого позову не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів

ух валила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 28 квітня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація