У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 94/ 10 Головуючий в 1-й інстанції – Слюсар Л.П.
Категорія - 46 Доповідач – Пищида М.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2010 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого – Баранніка О.П.
суддів – Пищиди М.М., Кіктенко Л.М.
при секретарі – Лещинській О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2009 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 про стягнення коштів на покриття витрат, пов’язаних з наданням піклування, -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2009 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів на покриття витрат, пов’язаних з наданням піклування. В ході розгляду справи позовні вимоги були уточнені в частині предмету позову та суми позовних вимог.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2009 року в якості третьої особи було залучено ОСОБА_3.
Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем з 20 квітня 1991 року по 14 грудня 1994 року. Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з позивачкою і знаходиться на її утриманні. 28.03.2008 року неповнолітня донька ОСОБА_4 потрапила у ДТП, внаслідок чого отримала тяжкі тілесні ушкодження. На час подання позову донька була визнана інвалідом 1 групи, потребувала постійного догляду та медичного лікування, отримувала посилене харчування. За підрахунками на піклування дочки витрачено 80 840 грн. Позивачка вважала, що батько дитини не піклується про неї і ніякої допомоги не надає, тому просила суд стягнути з нього на свою користь його частку у вартості послуг, що надані доньці ОСОБА_4 в сумі 40 420 грн., що складає половину витрат.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2009 року в позові ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 176-178).
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права .
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України – рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно вимог ст. 214 ЦПК України – під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.04.1991 по 14.12.1994 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7). 28.03.2008 року неповнолітня донька ОСОБА_4 потрапила у ДТП, внаслідок чого отримала тяжкі тілесні ушкодження. З 2008 року вона є інвалідом 1 групи, потребує постійного догляду та лікування. Згідно до вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2008 року ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і стягнуто з нього на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 143 545 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 253 605 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив лише з того, що позивачка отримує від відповідача аліменти, він надавав їй кошти на лікування дитини, крім цього вона отримує кошти він особи, яка визнана вироком суду винною у вчиненні ДТП, в якому постраждала неповнолітня ОСОБА_4., а надані нею докази про додаткові витрати не є належними.
Проте в повному обсязі погодитися з такими висновками не можна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального й процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджене стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків у відношенні якого вимоги про стягнення аліментів пред’явлено не було, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, його хворобою, каліцтвом тощо).
Виходячи з вище наведеного, рішення суду першої інстанції не може залишатися без змін і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 про стягнення коштів на покриття витрат, пов’язаних з наданням піклування.
При визначенні суми, яка підлягає до стягнення з відповідача, колегія суддів враховувала те, що частина квитанцій долучених до матеріалів справи була також у вигляді копій залучена до матеріалів кримінальної справи і стягується за вироком суду на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_6, частина квитанцій наданих позивачкою були вибиті ще до нещасного випадку, також не враховувалися чеки без дат та витрати на лікування, які не підтверджені рецептами.
Крім цього, відповідачем згідно наданих ним до суду апеляційної інстанції заяви на переказ готівки та платіжного доручення від 14 січня 2010 року було перераховано на рахунок ОСОБА_4 15 325 доларів США та 7 800 грн. - суми отриманих ним благодійних коштів на лікування доньки.
Оскільки місцевим судом неправильно встановлені дійсні обставини у справі та порушені норми матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2 на її користь в рахунок покриття витрат пов’язаних з наданням піклування неповнолітній донці ОСОБА_4 7064, 66 грн. В іншій частині позову відмовити.
Керуючись ст.ст.209, 307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2009 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 про стягнення коштів на покриття витрат, пов’язаних з наданням піклування – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок покриття витрат пов’язаних з наданням піклування неповнолітній донці ОСОБА_4 7064, 66 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді: