КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-451/09 Головуючий у 1-й інстанції: Луценко О. М.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" березня 2010 р.
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Мельничука В. П.,
розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 11.03.2009 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
25.12.2008 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по невиплаченому в повному обсязі підвищенню до пенсії як дитині війни за 2006-2008 рік.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 11.03.2009 року позов задоволено частково: зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням надбавки до пенсії як дитині війни, за 2008 рік відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду – частковому скасуванню з таких підстав.
Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачу слід здійснити перерахунок пенсії позивачу за 2008 рік з урахуванням 30% підвищення відповідно до мінімальної пенсії за віком.
Судова колегія не може погодитися з таким висновком суду виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України від 19 січня 2006 року N 3367-IV внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", відповідно до яких виключено пункт 17 ст. 77, а ст. 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст. 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Вказані положення неконституційними не визнавалися, тому вимоги позивача за 2006 рік задоволенню не підлягають.
Крім того, п. 12 ст. 71 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Проте, Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України зауважив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
З урахуванням зазначеного, пункт 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року N 2195-IV, поновили свою дію з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року.
Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.
Проте, ст. 99 КАС України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Судова колегія вважає, що про порушення свого права на отримання доплата до пенсії у передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі позивач мав дізнатися в момент отримання такої доплати, проте позов було подано лише 25.12.2008 року.
Разом з тим, згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач наполягав на застосуванні річного строку звернення до адміністративного суду та просив відмовити у задоволенні позову на цій підставі. В свою чергу позивачем не надано відповідних доказів про поважні причини пропущення річного строку на звернення до адміністративного суду, а підстав для його поновлення судова колегія не вбачає.
Відповідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відтак, з урахуванням вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни, починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині.
Керуючись ст.ст. 122, 197, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 11.03.2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни – задовольнити частково.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 11.03.2009 року – скасувати в частині задоволення позовних вимог за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року.
В частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_2 за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» постанову Оболонського районного суду м. Києва від 11.03.2009 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
В. П. Мельничук