КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-208/09                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Луценко О. М.

Суддя-доповідач:  Кузьменко В. В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"04" березня 2010 р.  

колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                                     головуючого –   судді Кузьменко В. В.,

                                     суддів                       Василенка Я. М., Мельничука В. П.,

розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про зобов’язання провести перерахунок і виплату пенсії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 11 березня 2009 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася із позовом, в якому, посилаючись на порушення Управлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва норм Конституції України, положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просила зобов’язати його здійснити перерахунок пенсії за період з 01.10.2007 року згідно ст.ст.50,54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 11 березня 2009 року вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду – частковому скасуванню з таких підстав.

Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача згідно ст.ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягає перерахунку з 11.02.2008 року по 11.09.2009 року, в межах строку звернення до суду визначеного ст. 99 КАС України.

З таким висновком суду не можна погодитися в повній мірі.

Колегією суддів встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 3 групи, що підтверджується копією відповідного посвідчення та довідкою МСЕК.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3-й групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно з ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі: інвалідам 3 групи – 50 % мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Судова колегія дійшла висновку, що позивач має право на отримання пенсії як інвалід 3 групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, які мають бути виплачені відповідачем відповідно до мінімальної пенсії за віком, розмір якої передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»..

Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Зі змісту ст.ст. 50, 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Судовою колегією не приймаються до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та пенсії як інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов’язано з Чорнобильською катастрофою,  виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, судова колегія дійшла висновку, що відповідачем було порушено право позивача на отримання належних йому виплат, розрахованих відповідно до мінімальної пенсії за віком.

Відповідач керувався Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме розмір пенсії інвалідів 3 групи становить 110 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір додаткової пенсії – 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Разом з тим, судовою колегією враховується, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп визнані неконституційними, серед іншого, і положення пункту 28 розділу 2 Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01.01.2008 року були внесені вищевказані зміни.

Конституційних Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Отже, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 року  № 10-рп.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача перерахувати позивачу пенсію, починаючи з 22.05.2008 року  по 11 лютого 2009 року.

Відповідно, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 197, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 11 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про зобов’язання провести перерахунок і виплату пенсії – задовольнити частково.

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 11 березня 2009 року в частині зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу за період з 11.02.2008 року по 22.05.2008 року – скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

В частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 22.05.2008 року по 11.02.2009 року відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - постанову Оболонського районного суду м. Києва від 11 березня 2009 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                                                   В. В. Кузьменко

Судді:                                                                       Я. М. Василенко

В. П. Мельничук