Постанова

Іменем України

02 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 757/32965/16-ц

провадження № 61-12538св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Київенерго»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 січня 2017 року у складі судді Фаркоша Ю. А. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 червня 2017 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Кирилюк Г. М.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Київенерго» (надалі - ПАТ «Київенерго») про визнання незаконним та скасування рішення комісії ПАТ «Київенерго», оформлене протоколом від 06 квітня 2016 року № 715 за результатами розгляду акта про порушення від 09 лютого 2016 року № 42968.

Позов мотивовано тим, що ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Київські електричні мережі» РЕМ «Південний» за результатами проведеної перевірки було складено акт про порушення ОСОБА_1 Правил користування електричною енергією для населення внаслідок самовільного підключення електропроводки до електричної мережі поза розрахунковим приладом, на підставі якого ПАТ «Київенерго» прийнято рішення та нараховано до сплати 388 432,09 грн.

Посилаючись на порушення вищевказаним рішенням прав позивача як споживача, оскільки під час проведення перевірки та складання акту працівники відповідача не додержувалися вимог чинного законодавства, позивач просила позов задовольнити, визнати незаконним та скасувати рішення комісії ПАТ «Київенерго», оформлене протоколом від 06 квітня 2016 року № 715 по розгляду акта про порушення від 09 лютого 2016 року № 42968.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 16 січня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ПАТ «Київенерго», оформлене протоколом від 06 квітня 2016 року № 715 за результатами розгляду про порушення від 09 лютого 2016 року № 42968.

Стягнуто з ПАТ «Київенерго» на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що суду не надано жодного належного та допустимого доказу в розумінні положень статей 58, 59 ЦПК України на підтвердження порушення ОСОБА_1 Правил користування електричною енергією для населення, що стало підставою для складання оскаржуваного рішення комісії ПАТ «Київенерго», оформленого протоколом від 06 квітня 2016 року № 715 за результатами розгляду акта про порушення від 09 лютого 2016 року № 42968.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07 червня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Київенерго» відхилено. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 січня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

У липні 2017 року ПАТ «Київенерго» подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 червня 2017 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що незначні недоліки в акті про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 09 лютого 2016 року № 42968 не ставлять під сумнів його дійсність та не спростовують факт порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, а отже не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення прийнятого за результатом його розгляду.

Доводи інших учасників справи:

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 26 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Печерського районного суду міста Києва.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року матеріали цивільної справи передано до Верховного Суду.

Розпорядженням від 04 червня 2019 року № 510/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-12538св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 04 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві - Курило В. П.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оцінка обставин справи та мотиви, з яких виходить Верховний Суд:

Суди встановили, що згідно з актом від 09 лютого 2016 року № 42968, складеним представниками ПАТ «Київенерго», встановлено порушення ОСОБА_1 вимог п. п. 9, 18, 32 Правил користування електричною енергією для населення - самовільне підключення електропроводки до електричної мережі поза розрахунковим приладом (а. с. 12).

Однак за результати розгляду вказаного акту комісією ПАТ «Київенерго» було прийняте рішення, оформлене протоколом № 715 з розгляду акта про порушення від 09 лютого 2016 року № 42968 та встановлено порушення ОСОБА_1 інших вимог Правил - пунктів 11, 14, 42 - відсутність пломби електропередавальної організації на клемній кришці розрахункового приладу обліку, за яке встановлена недорахована електроенергія, в сумі 388 432,09 грн (а. с. 14).

Рішення комісії переглядалося комісією інформаційно-консультативного центру ПАТ «Київенерго» з розгляду та розв`язання суперечностей, спірних ситуацій між ПАТ «Київенерго» та споживачами на засіданні 27 липня 2016 року, оформленим протоколом № 56, проте вказані розбіжності усунуто не було (а. с. 56).

Крім цього в акті про порушення від 09 лютого 2016року вказано про усунення порушень 04 лютого 2016 року, тобто до дати його виявлення.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами і Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 1999 року № 1416 (далі - ПКЕЕН).

За змістом частини другої статті 27 Закону України «Про електроенергетику» та пункту 48 ПКЕЕН, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Пунктом 37 ПКЕЕН передбачено, що енергопостачальник має право, зокрема перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією; тимчасово припиняти постачання електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках, передбачених пунктами 34 і 35 цих Правил.

Згідно з пунктом 53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

На підтвердження порушень при складанні акту про порушення від 09 лютого 2016 року № 42968 5.3 ПКЕЕН, затверджених постановою КМУ від 26 липня 1999 року № 1357, так і з порушенням пунктів 3.1, 4.1, 4.6, 4.7 Методики, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ надано висновок Департаменту електроенергетичного комплексу Міністерства енергетики і вугільної промисловості України, оформлений листом від 08 серпня 2016 року № 32.4-ВИХ/996-16 (а. с. 63-64) та висновок Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оформлений листом від 21 вересня 2016 року № 5002/20.3/9-16 (а. с. 65-67), які за результатами розгляду звернення щодо дотримання ПАТ «Київенерго» процедури складення акта про порушення від 09 лютого 2016 року № 42968 встановили, що даний акт складено як з порушенням пункту 5.3 ПКЕЕН, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, так і з порушенням пунктів 3.1, 4.1, 4.6, 4.7 Методики, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, внаслідок чого пропонувалось ПАТ «Київенерго» відкликати акт про порушення ПКЕЕН від 09 лютого 2016 року № 42968, скасувавши розрахунок збитків за ним, а також дотримуватись вимог Правил в частині процедури оформлення актів про порушення, проведення за ними розрахунків збитків.

Окрім цього, всупереч вимог п. п. 39, 53 Правил та п. 4.1 Методики, у відповідності до яких акт про порушення має бути складено представниками енергопостачальника на місці виявлення порушень виключно у присутності споживача, після пред`явлення представниками енергопостачальника споживачу своїх службових посвідчень, акт про порушення від 09 лютого 2016 року № 42968, складено за відсутності ОСОБА_1 , як споживача електричної енергії, чим відповідно порушено її гарантоване п. 4.5 Методики право вносити зауваження та заперечення до акта, додавати пояснення та відповідні докази. У особи, на яку посилається відповідач як на представника споживача, відсутні законні повноваження на представлення прав ОСОБА_1 , до того ж ця особа відмовилася назвати своє ім`я та відмовився від підписання акту.

Тобто, акт складено в присутності неуповноваженої та невстановленої особи, яка не є споживачем електричної енергії чи його належним представником, що не було спростовано під час розгляду справи.

Таким чином, за встановлених судом обставин, суд першої інстанції з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що суду не надано жодного належного та допустимого доказу в розумінні положень статей 58, 59 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи) на підтвердження порушення ОСОБА_1 ПКЕЕН, що стало підставою для складання оскаржуваного рішення комісії ПАТ «Київенерго», оформленого протоколом від 06 квітня 2016 року № 715 за результатами розгляду акта про порушення від 09 лютого 2016 року № 42968.

Щодо доводів касаційної скарги:

Доводи касаційної скарги про те, що незначні недоліки, допущені при складанні акту про порушення позивачем ПКЕЕН не спростовують наявність самого факту порушення, необґрунтовані, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанції, зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 червня 2017 року - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго» залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко