Судове рішення #8126681

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа № 22ц - 1688/ 2010                                       Головуючий в 1 інстанції  - Цаберябий Б.М.

Категорія  - 57                                                           Доповідач   -  Пищида М.М.

У Х В А Л А
ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

                            головуючого    -   Баранніка О.П.            

суддів               -   Пищиди М.М, Кіктенко Л.М.        

                                    при секретарі   -  Лещинській О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2      

на заочне рішення  Криничанського районного суду Дніпропетровської області від                      30 грудня 2009 року              

по цивільній справі  за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа на боці відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» в особі його Дніпродзержинської філії про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

 

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2009 року позивачка звернулась до суду з вище зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що вона працюючи на посаді касира-операціоніста у відділенні «Баглійкокс» Дніпродзержинської філії «Приватбанк», 12 червня 2008 року прийняла від відповідачки кошти в розмірі 500 грн. для поповнення карткового рахунку. В результаті помилки на картку відповідачки була зарахована сума у розмірі 2300 грн., через що на кінець робочого дня виникла недостача в сумі 1800 грн. Але відповідачка наполягала на тому, що передала їй 1000 грн. і дала згоду щоб інші кошти з її рахунку були списані, через що в касі виникла нестача у сумі 500 грн., які позивачка була вимушена сплатити із власних коштів. Просила суд стягнути з відповідачки на свою користь 1000 грн. матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати по справі.

Заочним рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від              30 грудня 2009 року    в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено (а.с. 64-65).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і ухвали нове рішення, яким її позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись   на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України – рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України – під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 12 червня 2008 року в операційній касі «Приватбанку» де позивачка працювала касиром, виявлена нестача грошових коштів в розмірі 500 грн., що згідно складеного акту виникла через арифметичну помилку позивачки при здійсненні розрахункової операції поповнення карткового рахунку відповідачки (а.с. 4). При проведені перевірки причин виникнення недостачі службою безпеки банку було встановлено, що при прийомі платежу від відповідачки позивачкою грубо порушені вимоги розділу 1 п. 1.6 Наказу №  PR-2007-95 від 24 січня 2007 року «Про затвердження нової редакції облікової політики по касовим операціям» в частині неналежного виконання своїх функціональних обов’язків, що призвело до виникнення недостачі в касі. За умови відмови відповідачки сплатити недостачу, яка виникла не з її вини, недостача була сплачена позивачкою у сумі 500 грн.

Відповідно до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України передбачена можливість відшкодування матеріальної та моральної шкоди лише особою, яка цю шкоду завдала та за наявності її вини.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що оскільки відповідачка своїми діями шкоди позивачці не завдавала, то відповідно до вимог чинного законодавства не повинна відшкодовувати виниклу в касі недостачу, а тому ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи, вказані позивачкою в апеляційній скарзі про те, що суд неповно зґясував обставини по справі, а наданим її доказам не надав належної оцінки, необґрунтовані та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.

Заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від                      30 грудня 2009 року   –  залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути  оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

         

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація