КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-64/09 Головуючий у 1-й інстанції: Семенченко О.М.
Суддя-доповідач: Бараненко І.І.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" березня 2010 р.
Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді –Бараненка І.І.,
суддів: Бєлової Л.В.,
Бистрик Г.М.,
при секретарі судового засідання –Губі О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Варвинському районі Чернігівської області на постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 2 березня 2009 року в адміністративній справі №2-а-64/09 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Варвинському районі Чернігівської області про зобов’язання провести донарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни,
в с т а н о в и в :
У лютому 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому, посилаючись на положення Закону України «Про соціальний і правовий захист дітей війни», інші норми права, просив зобов’язати відповідача провести донарахування та виплату надбавки до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний і правовий захист дітей війни»за період з січня 2006 року по грудень 2008 року в сумі 4471,20 грн.
Постановою Варвинського районного суду Чернігівської області від 2 березня 2009 року позов задоволено частково, а саме: бездіяльність відповідача визнано протиправною, зобов’язано перерахувати суму підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний і правовий захист дітей війни»з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 2 березня 2009 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк на звернення до адміністративного суду з поважних причин і тому суд поновив цей строк, посилаючись на похилий вік і неспроможність самостійно захистити свої права та інтереси.
Колегія суддів не погоджується з такою позицією районного суду, оскільки вважає ці обставини недостатніми для визнання причини пропуску процесуального строку поважними.
У матеріалах справи відсутні письмові докази про те, що похилий вік став причиною неспроможності самостійно захистити свої права та інтереси.
Крім цього, позивач мав право доручити іншим особам захищати його права і законні інтереси в будь-яких державних органах влади.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або
повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи
інтересів.
Позивач про порушення свого права на отримання підвищення до пенсії дізналася в момент отримання пенсії, тобто у період з січня 2006 року по грудень 2008 року, однак позов подав у лютому 2009 року, тобто з пропуском річного строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач наполягав на застосування цього процесуального строку (а.с.12), а тому суд першої інстанції повинен був відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача щорічної грошової одноразової допомоги на оздоровлення відповідно до вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року на підставі ч.1 ст.100 КАС України.
Разом з тим, позивач є дитиною війни, спірний розмір підвищення до пенсії протягом 2008 років відповідачем не виплачувався.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний і правовий захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року N 107-VI, який набрав чинності 01 січня 2008 року стаття 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»викладена в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.»
Проте, зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Відповідно до резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України, положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», які були визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
Враховуючи той факт, що у 2008 році підвищення до пенсії в передбаченому Законом розмірі позивач не отримував, він має право на отримання підвищення до пенсії на рівні 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Зважаючи на те, що Варвинський районний суд Чернігівської області порушив вказані норми матеріального права, апеляційну скаргу належить задовольнити частково, а постанову суду – скасувати та прийняти нове рішення.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Варвинському районі Чернігівської області задовольнити частково.
Постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 2 березня 2009 року в адміністративній справі №2-а-64/09 скасувати і прийняти нову постанову, якою:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України Варвинському районі Чернігівської області задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Варвинському районі Чернігівської області провести донарахування та виплату ОСОБА_3 надбавки до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний і правовий захист дітей війни», виходячи з розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008р. по 31.12.2008р.
В іншій частині позовних вимог та вимог апеляційної скарги відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї постанови у повному обсязі.
Повний текст даного судового рішення складений 5 березня 2010 року.
Головуючий __________________ І.Бараненко
Судді: __________________ Л.Бєлова
__________________ Г.Бистрик
ДАНУ ПОСТАНОВУ СКЛАДЕНО У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 5 БЕРЕЗНЯ 2010 РОКУ