ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2019 р. Справа№ 910/4753/15-г

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Грека Б.М.

за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.

у присутності представників сторін:

від ПАТ „Дельта Банк": Арбузов О.О. - довіреність № б/н від 28.12.18

від АТ „Банк Форвард": Ручка А.М. - довіреність № 07-193-18 від 27.11.18

від ТОВ „Фемелі Лайт Хаус": Сабодаш Р.Б.- ордер серії АА № 1001887 від 01.07.19

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" та Акціонерного товариства „Банк Форвард" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.04.2019 року

у справі № 910/4753/15-г (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Публічного акціонерного товариства „Світ Електроніки"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2019 року у справі №910/4753/15-г, серед іншого, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПАТ „Світ Електроніки", ліквідовано банкрута ПАТ „Світ Електроніки" як юридичну особу у зв`язку із банкрутством, провадження у справі №910/4753/15-г закрито.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ „Дельта Банк" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 22.04.2019 року у даній справі та направити справу до господарського суду міста Києва для продовження розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

Крім того, не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, АТ „Банк Форвард" також звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 22.04.2019 року у даній справі та направити справу до господарського суду міста Києва для продовження розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

Подані апеляційні скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказані апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Пантелієнко В.О., Грек Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ „Дельта Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.04.2019 року у справі № 910/4753/15-г, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 15.08.2019 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ „Банк Форвард" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.04.2019 року у справі № 910/4753/15-г, об`єднано в одне апеляційне провадження для спільного розгляду апеляційну скаргу АТ „Банк Форвард" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.04.2019 року у справі № 910/4753/15-г з раніше поданою та прийнятою до провадження апеляційною скаргою ПАТ „Дельта Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.04.2019 року у справі № 910/4753/15-г, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 15.08.2019 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У зв`язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019 року для розгляду справи № 910/4753/15-г сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Грек Б.М.

Ухвалою суду від 15.08.2019 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу № 910/4753/15-г за апеляційними скаргами ПАТ „Дельта Банк" та АТ „Банк Форвард" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.04.2019 року.

Іншою ухвалою суду від 15.08.2019 року відкладено розгляд справи на 29.08.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України.

Представники ПАТ „Дельта Банк" та АТ „Банк Форвард" в судовому засіданні 29.08.2019 року вимоги апеляційних скарг підтримали, просили їх задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 22.04.2019 року у даній справі та направити справу до господарського суду міста Києва для продовження розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

Представник ТОВ „Фемелі Лайт Хаус" в судовому засідання проти вимог скаржників, викладених в апеляційних скаргах, заперечував, просив залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явилися, причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

29.08.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та закриття провадження у справі - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію ліквідаційної процедури, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/4753/15-г про банкрутство ПАТ „Світ Електроніки", провадження у якій порушено ухвалою суду від 16.03.2015 року на підставі ст. 95 Закону про банкрутство.

Постановою господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року ПАТ „Світ Електроніки" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кононенка В.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2016 року визнано кредиторами боржника:

- ТОВ „Аквафор-Центр" на суму 35 759,33 грн., з яких 1 218,00 грн. - вимоги першої черги, 34 541,33 грн. - вимоги четвертої черги;

- ПАТ „Правекс-Банк" з грошовими вимогами на суму 112 480 847,01 грн., з яких 1 218,00 грн. - вимоги першої черги, 79 541 714,47 грн. - вимоги четвертої черги, 32 172 308,86 грн. - вимоги шостої черги;

- ПАТ „Дельта-Банк" на суму 39 172 308,86 грн., з яких 1 218,00 грн. - вимоги першої черги, 18 724 083,39 грн. - вимоги четвертої черги, 20 447 007,47 грн. - вимоги шостої черги;

- ПАТ „Банк Форвард" на суму 14 267 686,62 грн., з яких 1 218,00 грн. - вимоги першої черги, 11 088 585,62 грн. - вимоги четвертої черги, 3 177 883,00 грн. - вимоги шостої черги;

- ТОВ „Індезіт Україна" на суму 1 058 154,04 грн., з яких 1 218,00 грн. - вимоги першої черги, 1 056 936,04 грн. - вимоги четвертої черги;

- ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС на суму 12 225 093,92 грн. - вимоги шостої черги.

Затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ „Світ Електроніки". Затверджено окремо внесені вимоги ПАТ „Правекс-Банк", які забезпечені заставою боржника у розмірі 67 351 400,00 грн.; ПАТ „Дельта Банк", які забезпечені заставою боржника у розмірі 75 991 431,98 грн.; ТОВ „Фінанс Траст Груп", які забезпечені заставою боржника у розмірі 5 3132 538,63 грн. Замінено ПАТ „Правекс-Банк" на ТОВ „Фемелі Лайт Хаус".

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 року визнано кредитором боржника ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києва з грошовими вимогами до боржника на суму 2 933 692,50 грн., з яких 2756,00 грн. - вимоги першої черги, 2 930 936,50 грн. - вимоги шостої черги. Затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ „Світ Електроніки".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2017 року замінено у справі № 910/4753/15-г ПАТ „Правекс-Банк", вимоги якого включені до реєстру вимог кредиторів банкрута та внесені до окремого реєстру, як такі, що забезпечені заставою, правонаступником - ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 року замінено у справі № 910/4753/15-г ТОВ „Фінанс Траст Груп", вимоги якого включені до реєстру вимог кредиторів банкрута та внесені до окремого реєстру, як такі, що забезпечені, правонаступником - ТОВ „Фемелі Лайт Хаус".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.05.2018 року залучено до участі та визнано учасником провадження у справі № 910/4753/15-г Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 року припинено повноваження ліквідатора банкрута Кононенка В.О. та призначено ліквідатором ПАТ „Світ Електроніки" арбітражного керуючого Ягічева С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року замінено у справі №910/4753/15-г ТОВ „Аквафор-Центр" його правонаступником - ТОВ „Аквафор-Вест".

Строк для подання суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на затвердження неодноразово продовжувався ухвалами суду на шість місяців, зокрема від 19.12.2016 року, від 03.07.2017 року, від 14.12.2017 року, від 16.04.2018 року та від 03.12.2018 року.

07.03.2019 року до господарського суду надійшов на затвердження звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута станом на 04.03.2019 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2019 року у справі №910/4753/15-г, за наслідками його розгляду, серед іншого, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПАТ „Світ Електроніки", ліквідовано банкрута ПАТ „Світ Електроніки" як юридичну особу у зв`язку із банкрутством, провадження у справі №910/4753/15-г закрито.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором були вжиті всі можливі заходи, спрямовані на пошук та виявлення майна банкрута та повністю виконані покладені на нього Законом про банкрутство обов`язки, і як наслідок дійшов висновку про наявність підстав для завершення процедури ліквідації банкрута та закриття провадження у справі.

Але погодитись з таким висновком місцевого господарського суду судова колегія не може, оскільки переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення ухвали суду від 22.04.2019 року встановлено наявність порушення норм Закону про банкрутство і, як наслідок, підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування оскаржуваної ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

В силу п. 6 ст. 83 наведеного Закону, провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо судом затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст. 46 цього Закону.

Відповідно до ст. 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається зі звіту ліквідатора, з метою виявлення майна чи інших активів для формування ліквідаційної маси банкрута ліквідатором вжито наступних заходів.

03.09.2018 року відповідно до наказу №1 розпочата суцільна інвентаризація всіх видів зобов`язань та всіх активів підприємства незалежно від їх місцезнаходження. їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 10.12.2018 року.

10.12.2018 року відповідно до наказу №2 було продовжено строк проведення інвентаризації до 04.03.2019 року.

26.09.2018 року направлено запити до реєстраційних органів щодо наявності у банкрута майнових активів, згідно відповіді яких встановлено:

- з метою отримання інформації щодо наявності нерухомого майна зареєстрованого за банкрутом було направлено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та відповідно до інформаційної довідки встановлено, що у державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень відсутні зареєстровані за банкрутом речові права та їх обтяження.

- відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за банкрутом зареєстровані обтяження рухомого майна (товари в обороті, перелік об`єктів обтяження наведено у витязі). Дані результатів інвентаризації товарів в обороті наведені в інвентаризаційних описах, відповідно до яких, майна зазначеного у витязі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна не виявлено;

- з метою отримання інформації щодо наявності або відсутності у банкрута цінних паперів було направлено запит до Національної комісії з цінних паперів та фондового рину. У відповіді зазначено, що банкрут серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (5 відсотків і більше статутного капіталу) відсутній;

- з відповіді Державної служби України з питань праці та її територіальних підрозділів вбачається, що об`єктів підвищеної небезпеки, великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, а також об`єктів котлонагляду та підіймальних споруд за банкрутом не зареєстровано;

- у відповіді Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві зазначається, що транспортні засоби за банкрутом не зареєстровані;

- Київська митниця ДФС у своїй відповіді повідомила про відсутність на митниці майнових активів банкрута;

- Державне космічне агентство України у своїй відповіді повідомило, що зареєстрованих унікальних об`єктів космічної діяльності, космічної техніки у банкрута немає;

- Державна фіскальна служба України у своїй відповіді повідомила, що банкрут не перебуває на обліку осіб, які здійснюють операції з товарами;

- Фондом Державного майна України повідомлено, що відомості про державне майно, яке у процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу банкрута та обліковується на його балансі, відсутні;

-у відповіді філії „Головний обчислювальний центр" ПАТ „Укрзалізниця" вказано, що немає інформацій про зареєстровані за банкрутом вагони та локомотиви;

- у відповіді Державної служби геології та надр України зазначено, що інформація щодо наявності у банкрута спеціальних дозволів на користування надрами або ліцензій на видобування, відсутня.

Як зазначає ліквідатор, ним не виявлено первісних бухгалтерських та інших документів, які б вказували на існуючу дебіторську заборгованість.

30.10.2018 року у Головному управлінні статистики міста Києва було отримано повну фінансову звітність ПАТ „Світ Електроніки" за останні три роки, які передували порушенню провадження у справі про банкрутство.

28.11.2018 року на підставі отриманих даних було замовлено проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства ПАТ „Світ Електроніки", який було отримано 21.12.2018 року.

Ліквідатором виявлено відкриті рахунки у боржника.

Згідно виписки AT „Банк Форвард" від 27.02.2019 року залишок коштів у розмірі 456,00 грн. переведено на рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ „Правекс-Банк", який використовується як ліквідаційний.

Згідно виписки AT „Правекс-Банк" від 28.02.2019 року - 1641,64 грн. перераховано за послуги з проведення фінансового аналізу ПАТ „Світ Електроніки"; 40,00 грн. - сплата комісії за РКО, 20,00 грн. - комісія за оформлення платіжного доручення. Відповідно до виписки за 04.03.2019 року - списано 150,00 грн. щомісячну абонплату за розрахункове обслуговування.

Згідно довідки AT „Укрексімбанк" від 13.02.2019 року закрито розрахункові рахунки банкрута.

Згідно довідки АТ "ОТП Банк" від 28.02.2019 року закрито розрахункові рахунки банкрута.

Згідно довідки AT „Банк Форвард" від 27.02.2019 року закрито розрахункові рахунки банкрута.

Залишок коштів на рахунках відкритих в AT „Дельта Банк" складає 0,00 грн., оскільки відповідно до листа AT „Дельта Банк" № 495 від 30.01.2019 року за закриття рахунків потрібно сплатити комісію у розмірі 2 351,00 грн., останні не були закриті ліквідатором в зв`язку з відсутністю грошових коштів.

Згідно довідки AT „Правекс-Банк" від 06.03.2019 року закрито розрахункові рахунки банкрута.

Ліквідатором не здійснювались заходи передбачені ст. 48 Закону про банкрутство у зв`язку з відсутністю у банкрута документів довгострокового зберігання.

Таким чином, зважаючи на описані вище обставини, місцевим господарським судом зазначено, що матеріалами справи підтверджується правомірність складеного ліквідатором звіту та відомостей ліквідаційного балансу, згідно з якими у ПАТ „Світ Електроніки" відсутні грошові кошти та майнові активи, за рахунок яких можливо було задовольнити вимоги кредиторів.

Судом першої інстанції також встановлено, що поданий на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута схвалений зборами комітету кредиторів ПАТ „Світ Електроніки" від 06.03.2019 року.

За вказаних обставин, оскільки зареєстроване майно за боржником відсутнє і в процедурі ліквідації інших активів підприємства не виявлено, з огляну на здійснення ліквідатором усіх необхідних для пошуку та виявлення майна банкрута заходів, зокрема, шляхом звернення до відповідних реєстраційний органів, місцевий господарський суд дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та ліквідацію останнього.

Однак, колегія суддів вважає, що такі дії ліквідатора в процедурі ліквідації банкрута є недостатніми та неповними, а подання суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника та подальше їх затвердження судом - передчасним, з огляду на таке.

В ліквідаційній процедурі ліквідатор повинен не обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна, виявлення дебіторської заборгованості тощо). Таким чином, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси.

Колегія суддів звертає увагу, що Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

В судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі у відповідності до вимог Закону, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, повноту реалізації ліквідатором активів боржника а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.

При цьому, необхідно також зазначити, що саме після завершення всіх, передбачених Законом про банкрутство дій по здійсненню ліквідаційної процедури, та після розгляду усіх скарг та майнових спорів, суд переходить до розгляду звіту та ліквідаційного балансу.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен переконатись не тільки у належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника, а і пересвідчитись у відсутності не розглянутих спорів, скарг, клопотань, розгляд яких після припинення провадження у справі про банкрутство та внесення запису до ЄДРПОУ про припинення підприємства-банкрута стане неможливим або значно утрудниться.

Відповідна правова позиція щодо алгоритму закінчення ліквідаційної процедури банкрутства викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі №915/112/15 та від 14.02.2018 року у справі №927/1191/14).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, звертаючись до господарського суду міста Києва із заявою про порушення справи про банкрутство боржником до заяви було додано перелік майна (т. 1, арк. с. 58-131), який складається з 1 468 позицій, зокрема електронна та комп`ютерна техніки, офісні меблі та знаходиться у м. Білгород-Дністровський.

Більш того, боржником також зазначено про наявність серед активів дебіторської заборгованості (т. 1, арк. с. 132).

Таким чином, згідно балансу боржника станом на 31.12.2014 року серед активів підприємства значились рухоме майно та дебіторська заборгованість на суму 40 340 тис. грн.

Однак, досліджуючи поданий на затвердження суду звіт ліквідатора, колегією суддів встановлено, що останній взагалі не містить даних про вжиття заходів щодо пошуку, виявлення та реалізацію зазначеного майна.

Крім того, судом встановлено, що ПАТ "Дельта Банк" є кредитором боржника, вимоги якого ґрунтуються на невиконанні ПАТ „Світ Електроніки" зобов`язань перед банком за договорами:

- кредитної лінії №ВКЛ-419 від 09.10.2006 року, в забезпечення виконання якого було укладено договори застави товарів в обороті №ВКЛ-419/S1 від 18.12.2006 року, №ВКЛ--419/S2 від 30.12.2006 року, №ВКЛ--419/S3 від 30.03.2007 року (загальна вартість предмету застави 8201139,8 грн.);

- кредитної лінії №НКЛ-419/5 від 01.11.2007 року;

- кредиту за овердрафтом №ОВ-419 від 27.03.2013 року, в забезпечення виконання якого було укладено, зокрема, договір застави товарів в обороті №ОВ-419/S2 від 27.03.2006 року (загальна вартість предмету застави 3 862 412,66 грн.);

- кредитної лінії №НКЛ-419/4 від 08.07.2013 року;

- про надання банківської гарантії №ГВ-419/3 від 08.07.2013 року, в забезпечення виконання якого було укладено договір застави майнових прав №ГВ-419/3/S1 від 08.07.2013 року (загальна вартість предмету застави 10973922,02 грн.).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 року за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції від 15.08.2016 року в частині визнання і визначення черговості задоволення кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" визнано банк кредитором боржника на загальну суму 127 851 432,61 грн., з яких, зокрема, окремо як забезпечені - 12 065 551,96 грн.

Згідно наявних у справі договорів застави товарів в обороті, дані товари зберігаються за адресами:

- Хмельницька обл., м. Шепетівка, пр. Миру, 14;

- м. Рівне, пр. Миру , 16,

- Хмельницька обл., м. Нетішин, пр . незалежності, 11;

- Рівненська обл., м. Кузнецовськ, мікрорайон Вараш , 11 ;

- Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Леніна, 42 ;

- Полтавська обл., м. Хорол, вул. Карла Маркса, 29;

- Запорізька обл., м. Токмак, вул. Шевченка, 41;

- м. Львів, вул. Кульпарківська, 156;

- м. Львів , вул. Чорновола, 57 ,

- м. Київ. вул. Патриса Лумумби, 4/6 ;

- м. Словянськ , вул . Леніна , 39 ;

- м. Марганець, вул. Киъвська, 147 ;

- м. Пологи, вул. Горького, 27 .

Відповідні записи про наявність обтяжень містяться в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, який долучено ліквідатором до звіту.

Разом з тим, досліджуючи поданий на затвердження суду звіт ліквідатора, колегією суддів встановлено, що останній взагалі не містить даних про заставне майно, так само як і даних про те, які реальні дії вчинялись ліквідатором щодо пошуку та виявлення заставного майна банкрута, а саме товарів в обороті, зокрема відсутні відомості щодо їх пошуку за місцем знаходження предмету застави. А у разі відчуження боржником предмету застави без згоди заставодержателів або його знищення, пошкодження чи псування, ліквідатором у своєму звіті також не відображено, які заходи вживались останнім щодо його повернення або заміни його іншими товарами такої ж вартості у відповідності до ст. 43 Закону України „Про заставу" (наприклад, дослідження первинної документації боржника, проведення інвентаризації активів, направлення листів, запитів за місцем перебування майна, звернення до правоохоронних органів тощо).

Як зазначає ліквідатор у своєму звіті, у відповідь на його запит на адресу ОСОБА_2 (колишній Голова правління боржника і голова ліквідаційної комісії та у подальшому ліквідатор банкрута) щодо передачі бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток, штампів та інших матеріальних цінностей, а також надати контактні дані осіб, які були відповідальні за збереження товарно-матеріальних цінностей боржника, ОСОБА_2 повідомив, що місцезнаходження майнових прав йому не відомо, а товари ПАТ „Світ Електроніки" зберігались у складських приміщеннях, які знаходились за наступними адресами:

- м. Алчевськ , вул. Леніна, 60А ;

- м. Торез, пр. Гагаріна, 22 ;

- м. Кіровське, Молодіжний мікрорайон,13А ;

- м. Краснодон, вул. Котова, 30 ;

- м. Білгород- Дністровський, вул. Маяковського , 59а.

Крім того, у листах зазначено, що матеріальних та інших цінностей у банкрута немає, бухгалтерська документація банкрута не збереглась та надано контактні дані осіб, які були відповідальні за збереження товарно-матеріальних цінностей боржника.

Разом з тим, у звіті не відображено, які дії вживались ліквідатором щодо розшуку даного майна за вказаними адресами та подальше їх включення до складу ліквідаційної маси боржника з метою погашення вимог кредиторів, зокрема, виїзд та огляд відповідного майна за місцем його знаходження, звернення до осіб, відповідальних за збереження товарно-матеріальних цінностей боржника тощо.

Не містять відповідних доказів вжиття ліквідатором вищезазначених дії і матеріали справи № 910/4753/15-г.

Крім того, враховуючи значний обсяг кредиторської заборгованості (майже 340 млн. грн.), первинна документація боржника має містити відомості про майнові активи, зокрема, про дебіторську заборгованість, відчужене майно (цінні папери, грошові кошти) тощо.

При цьому, з огляду на приписи чинного законодавства саме на ліквідатора покладено обов`язок доведення повноти та правомірності здійснення ним покладених на нього законом обов`язків з наданням усіх підтверджуючих документів.

Відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону про банкрутство протягом п`ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

В порушення норм законодавства, матеріали справи не містять доказів на підтвердження вжиття ліквідатором дій, направлених на розшук, встановлення причин незбереження та, як наслідок, відновлення первинної документації, яка необхідна для належного виконання своїх обов`язків, в тому числі шляхом звернення до правоохоронних органів до винних осіб, причетних до втрати або знищення відповідних документів та притягнення їх до відповідальності.

Посилання ліквідатора у звіті на лист ОСОБА_2 щодо відсутності матеріальних та інших цінностей у банкрута, а також на те, що бухгалтерська документація банкрута не збереглась, не свідчить про повноту та вичерпність вжитих заходів під час виконання ним своїх обов`язків.

Окрім наведеного, судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що стаття 20 Закону про банкрутство, порівняно з приписами ст. 215 ЦК України, розширює підстави для визнання недійсними правочинів та надає можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам цивільного та господарського законодавства, проте вчинена у період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства, або після порушення справи про банкрутство, та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам.

Дії боржника, зокрема, але не виключно щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей, не спрямованих на досягнення розумної ділової мети, або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства, або після порушення справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак, відчуження майна боржником має здійснюватись з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їхніх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна завідомо призводить до зменшення обсягу платоспроможності боржника і завдає шкоди кредиторам.

Оскільки період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника, у т.ч. при загрозі неплатоспроможності або надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період, є сумнівними, ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Законі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі № 04/01/5026/1089/2011 та від 30.01.2019 року у справі № 910/6179/17).

Так, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, видами економічної діяльності боржника є: Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; Код КВЕД 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.43 Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, запису, відтворення звуку й зображення (основний); Код КВЕД 47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережі Інтернет.

Згідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

- порядковий номер податкової накладної;

- дата виписування податкової накладної;

- повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

- податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

- повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

- опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

- ціна постачання без урахування податку;

- ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

- загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

- код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Оскільки податкова накладна виписується постачальником товарів, робіт, послуг в момент проведення господарських операцій та виникнення податкових зобов`язань у платника податків, інформація про виписані податкові накладні надає можливість встановити контрагентів боржника, з якими банкрут мав господарські відносини та здійснював господарські операції.

Разом з тим, за відсутності доказів звернення до податкових органів щодо отримання податкової звітності, а також відсутністю первинної документації боржника ліквідатор позбавлений можливості здійснити аналіз договорів (правочинів) та інших майнових дій боржника, які укладались останнім до порушення справи про банкрутство у підозрілий період з метою визначення їх законності, які спрямовані на відчуження, зокрема, рухомого майна боржника, що в свою чергу також свідчить про передчасність затвердження звіту ліквідатора на даному етапі.

Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 „Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Судова колегія зауважує, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

Але, на час подання на затвердження звіту ліквідатора та його розгляду у суді першої інстанції не була досягнута мета ліквідаційної процедури, а саме не були задоволені вимоги кредиторів, в тому числі і заставного, шляхом пошуку та продажу майна банкрута.

Враховуючи вищевикладене, затвердження звіту ліквідатора ПАТ „Світ Електроніки" та ліквідаційного балансу у справі № 910/4753/15-г на даному етапі є передчасним, оскільки ліквідатором не вжито всіх дій, об`єктивна необхідність яких передбачена Законом про банкрутство, з метою найбільш ефективного відшкодування кредиторської заборгованості.

На дані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та не дав їм належної правової оцінки, обмежившись лише формальною констатацією подання звіту та поверхневим дослідженням проведення ліквідатором ліквідаційної процедури.

Крім того, відповідно ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Водночас, висновок місцевого господарського суду, що поданий на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута схвалений зборами комітету кредиторів ПАТ „Світ Електроніки" 06.03.2019 року, не відповідає фактичним обставинам та спростовується матеріалами справи, оскільки згідно наявного у справі протоколу зборів комітету кредиторів ПАТ „Світ Електроніки", проведених 06.03.2019 року (питання 3 порядку денного), рішення щодо схвалення звіту ліквідатора більшістю голосів членів комітету кредиторів не прийнято („ЗА" - 79542 голосів, „ПРОТИ" - 93739 голосів).

При цьому, судова колегія враховує, що не схвалення звіту ліквідатора банкрута комітетом кредиторів не може бути беззаперечною підставою для відмови у його затвердженні судом, оскільки згідно положень Закону про банкрутство господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 22.04.2019 року під час прийняття оскаржуваної ухвали про затвердження судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника представники ПАТ „Дельта Банк" та АТ „Банк Форвард", які є членами комітету кредиторів боржника, присутні не були та власної позиції з даного приводу не суду не наводили.

Наведені обставини також свідчать про передчасність затвердження судом звіту ліквідатора ПАТ „Світ Електроніки" та ліквідаційного балансу у справі №910/4753/15-г.

Судова колегія також зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 46 Закону про банкрутство, у разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відтак, встановивши в апеляційному порядку не вчинення ліквідатором всіх залежних від нього дій щодо пошуку та виявлення майна банкрута, в тому числі і заставного, а також покладених на нього Законом про банкрутство обов`язків щодо подання на затвердження звіту ліквідатора після завершення усіх розрахунків з кредиторами, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого Ягічева С.О. від виконання обов`язків ліквідатора ПАТ „Світ Електроніки" та призначення в установленому порядку судом першої інстанції нового ліквідатора.

Доводи ПАТ „Дельта Банк" про безпідставність порушення провадження у справі №910/4753/15-г про банкрутство ПАТ „Світ Електроніки" у зв`язку із порушенням положень ЦК України щодо досудової ліквідації боржника, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали про затвердження звіту ліквідатора, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки правомірність порушення судом першої інстанції вказаного провадження у справі про банкрутство наразі не є предметом перегляду в суді апеляційної інстанції.

Більш того, постанова суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом від 23.03.2016 року з наведених банком підстав була переглянута судом апеляційної інстанції, за наслідками чого залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 року, що в свою чергу підтверджує правомірність порушення провадження у справі №910/4753/15-г про банкрутство ПАТ „Світ Електроніки".

Згідно ст. 280 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про передчасність подання ліквідатором на затвердження суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу з огляду на не вчинення всіх залежних від нього дій, спрямованих на захист інтересів кредиторів, виявлення активів підприємства і як наслідок належного припинення юридичної особи, та в свою чергу передчасність його затвердження судом першої інстанції та закриття провадження у справі у зв`язку з встановленими порушеннями останнім норм права при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з огляду на що ухвала господарського суду міста Києва від 22.04.2019 року у справі №910/4753/15-г про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію юридичної особи - ПАТ „Світ Електроніки" підлягає скасуванню, а справа - направленню до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" та Акціонерного товариства „Банк Форвард" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.04.2019 року у справі № 910/4753/15-г задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 22.04.2019 року у справі № 910/4753/15-г про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ПАТ „Світ Електроніки", ліквідацію банкрута, як юридичну особу у зв`язку із банкрутством, та закриття провадження у справі №910/4753/15-г скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута відмовити.

4. Усунути арбітражного керуючого Ягічева С.О. від виконання обов`язків ліквідатора ПАТ „Світ Електроніки".

5. Покласти виконання обов`язків ліквідатора ПАТ „Світ Електроніки" на арбітражного керуючого Ягічева С.О. до призначення господарським судом міста Києва нового ліквідатора в порядку, передбаченому Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

6. Справу № 910/4753/15-г направити до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури ПАТ „Світ Електроніки".

7. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі та державному реєстратору за місцезнаходженням боржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 30.08.2019 року

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

Б.М. Грек