Ухвала

03 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 359/6122/17

провадження № 61-14208ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», Приватного акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич-Бориспіль», третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участі наземних транспортних засобів,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Стягнуто з ТДВ «СТДВ «Глобус» 32 489,00 грн страхового відшкодування, з ОСОБА_2 38 214,55 грн матеріальної шкоди та 1 600,00 грн моральної шкоди, з ПАТ «СК «Країна» 20 422,62 грн страхового відшкодування, з ПрАТ «АТАСС-Бориспіль» 39 714,55 грн матеріальної шкоди та 1 600,00 грн моральної шкоди.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ПАТ «СК «Країна» залишено без задоволення, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2018 року без змін.

23 серпня 2019 року Публічне акціонерне товариство «СК «Країна» через засоби поштового зв`язку подала до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «СК «Країна».

Дослідивши матеріали касаційної скарги ПАТ «СК «Країна», Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено що з 01 січня 2019рокупрожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн.

З рішення суду першої інстанції вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ТДВ «СТДВ «Глобус» грошових коштів в розмірі 32 489,00 грн, з ОСОБА_2 - 38 214,55 грн, з ПАТ «СК «Країна» - 20 422,62 грн, з ПрАТ «АТАСС-Бориспіль» - 39 714,55 грн та моральної шкоди з ОСОБА_2 та ПрАТ «АТАСС-Бориспіль» по 10 000 грн з кожного, ціна позову за яким в загальному обсязі складала 150 840,72 грн матеріальної та моральної шкоди.

Однак, станом на 1 січня 2019 року сума позовних вимог не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921*100=192 100).

Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону.

Касаційна скарга не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскільки жодних належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в малозначній справі ПАТ «СК «Країна» не наведено, тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях цього Кодексу, тому вона поширюється й на касаційне провадження.

Було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року.

З урахуванням вказаного, оскільки ПАТ «СК «Країна» подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», Приватного акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич-Бориспіль», третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участі наземних транспортних засобів.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко