Постанова

Іменем України

28 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 688/3062/16-ц

провадження № 61-30397св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Лесько А. О. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - відповідач - ОСОБА_1 ,

відповідач - позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Вортекс Груп»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: П?єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вортекс Груп» (далі - ТОВ «Вортекс Груп») про стягнення коштів.

Позовна заява мотивована тим, що 05 листопада 2014 року вона звернулась телефоном до ТОВ «Вортекс Груп» з метою одержання інформації щодо отримання коштів в розмірі 1 500,00 грн. В подальшому жодних правочинів щодо узгодження підстав, способу, умов та досягнення домовленості стосовно інших умов передачі коштів нею не вчинялось. Через певний час на її платіжну картку в ПАТ КБ «ПриватБанк» були зараховані кошти в розмірі 1 500,00 грн. Також 02 грудня 2014 року нею було отримано 900,00 грн, 06 січня 2015 року 550,00 грн, 25 січня 2015 року 1 000,00 грн, 29 січня 2015 року 2 238,75 грн, 07 лютого 2015 року 2 800,00 грн, 16 лютого 2015 року 3 400,00 грн та 23 лютого 2015 року 4 350,00 грн. За період з березня 2015 року по червень 2016 року під впливом погроз та залякувань телефонними дзвінками її та її родичів, нею було здійснено, за вказаними працівниками товариства реквізитами, платежів на загальну суму 39 515,25 грн. Вважає, що оскільки не було дотримано письмову форму під час укладення кредитного договору, такий правочин є нікчемним. Відповідно, сплачені нею кошти були отримані відповідачем без будь-якої правової підстави, а тому підлягають стягненню на її користь.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 зменшила розмір позовних вимог, та просила стягнути з ТОВ «Вортекс Груп» на її користь кошти в розмірі 35 165,25 грн.

У вересні 2016 року ТОВ «Вортекс Груп» звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що 05 листопада 2014 року між сторонами укладено договір кредитної лінії № 3202308020. Зазначений договір вчинений у письмовій формі шляхом вираження волі сторін за допомогою електронного засобу зв`язку мережі Інтернет. При укладенні договору кредитної лінії використовувався аналог власноручного підпису, яким є пароль. За допомогою відповідного пароля позичальник отримувала доступ до особистої сторінки на веб-сайті кредитора, на якій і оформила відповідний договір у електронній формі. З червня 2016 року ОСОБА_1 не перераховувала жодних коштів на рахунок товариства, відтак утворилась заборгованість (тіло кредиту, відсотки за користування грошовими коштами) у розмірі 9 169,00 грн, яку позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вортекс Груп».

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ТОВ «Вортекс Груп» на користь ОСОБА_1 35 165,25 грн. Стягнуто з ТОВ «Вортекс Груп» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,21 грн.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при укладенні кредитного договору (договору кредитної лінії) від 05 листопада 2014 року та додатків до нього не було дотримано письмової форми, тому на підставі статей 215, 208, 1055 ЦК України такий правочин є нікчемним, а кошти, сплачені ОСОБА_1 , підлягають поверненню на її користь.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2017 року рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ТОВ «Вортекс Груп» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вортекс Груп» заборгованість за договором кредитної лінії № 3202308020 від 05 листопада 2014 року, яка виникла станом на 12 вересня 2016 року, в сумі 9 169,00 грн, та судовий збір в розмірі 3 500,12 грн.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що сторонами було укладено письмовий правочин за допомогою електронного засобу зв`язку; договір підписаний його сторонами, з використанням аналога власноручного підпису, які стали законними підставами на вчинення передбачених цими документами дій. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля виникнення, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків. Відповідно, укладений сторонами правочин не є нікчемним, а тому відсутні підстави для задоволення первісних позовних вимог ОСОБА_1 Зустрічні вимоги ТОВ «Вортекс Груп» про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованості у розмірі 9 169,00 грн є обґрунтованими.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що нормами законодавства, чинного на час укладення спірного договору - 05 листопада 2014 року, не було передбачено можливості формування електронного документу без використання електронного підпису і оригінал електронного документа повинен був містити, у тому числі, електронний цифровий підпис як обов`язковий реквізит. Статтями 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», який набрав чинності 30 вересня 2015 року, вперше передбачено можливість використання у сфері електронної комерції, крім електронного підпису (відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис»), також електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Зазначені вище обставини в сукупності свідчать про недотримання письмової форми при укладенні 05 листопада 2014 року між нею та ТОВ «Вортекс груп» кредитного договору (договору кредитної лінії) та додатків до нього, тому на підставі статей 215, 208, 1055 ЦК України такий правочин є нікчемним.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Вортекс груп» зазначало, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки спірний договір укладений між сторонами з додержанням письмової форми правочину відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (в редакції, яка була чинною на час укладення договору) з погодженням всіх його умов.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 14 листопада 2013 року ТОВ «Вортекс груп» є фінансовою установою (т. 1 а. с. 193).

Правилами та порядком надання кредитів, затверджених наказом Генерального директора ТОВ «Вортекс Груп» від 01 жовтня 2014 року № 19П (далі - Правила), визначено умови і порядок надання кредитів, відповідно до яких для отримання кредиту позичальник надсилає кредитору заявку, в якій вказує суму кредиту і термін його повернення, для створення заявки позичальник через домашню сторінку реєструє особистий кабінет (пункт 2.1) (т. 1 а. с. 185-192).

Позичальник встановлює персональний логін і пароль для входу в особистий кабінет. Кожен раз після введення пароля при вході в особистий кабінет, на телефонний номер позичальника, зазначений в заявці, надсилається SMS-повідомлення з аналогом власноручного підпису у вигляді коду, що позичальник зобов`язаний ввести на домашній сторінці для ідентифікації своєї особистості (далі - «електронний підпис одноразовим ідентифікатором»). Електронний підпис одноразовим ідентифікатором є підтвердженням особи позичальника при створенні заявок та інших документів (пункт 2.2 Правил).

Сторони домовились, що всі документи щодо надання кредиту, в тому числі заявка, можуть бути підписані сторонами з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (пункт 2.2.1 Правил).

Усі дії, вчинені в системі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визнаються вчиненими особисто позичальником (пункт 2.2.3 Правил).

05 листопада 2014 року в он-лайн режимі шляхом заповнення анкети на веб-сайті https://credit365.ua/ та підтвердження заявки на отримання кредиту шляхом перерахування з рахунку ОСОБА_1 на рахунок товариства 1,00 грн, між ТОВ «Вортекс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № НОМЕР_1 , за умовами якого товариство зобов`язалось надати останній грошові кошти у розмірі від 500,00 до 28 500,00 грн (т. 1 а. с. 235).

Крім того, 05 листопада 2014 року між сторонами було укладено договір про використання аналогу власноручного підпису. Під аналогом підпису сторони погодили пароль до особистої сторінки ОСОБА_1 на веб-сайті https://credit365.ua/, за допомогою якого підтверджує свою особу при здійсненні електронних операцій (т. 1 а. с. 220).

Пунктом 4.1 договору кредитної лінії передбачено, що кредитор надає кредит позичальнику частинами (траншами) в межах ліміту кредитної лінії шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника. Кожен наступний транш надається позичальнику на підставі заявки, в розмірі обмеженому лімітом кредитної лінії. Транш надається лише після погашення заборгованості за попередній транш.

Відповідно до виписки з особового рахунку ОСОБА_1 на платіжну картку, яка відкрита у ПАТ КБ «ПриватБанк», зараховано кошти: 05 листопада 2014 року - 1 492,50 грн, 02 грудня 2014 року - 895,50 грн, 06 січня 2015 року - 550,00 грн, 25 січня 2015 року - 1 000,00 грн, 29 січня 2015 року - 2 238,75 грн, 07 лютого 2015 року - 2 800,00 грн, 16 лютого 2015 року - 3 400,00 грн, 23 лютого 2015 року - 4 350,00 грн (т. 1 а. с. 166-167).

Отримані в період з 05 листопада 2014 року до 22 лютого 2015 року від ТОВ «Вортекс Груп» в кредит кошти були повернуті ОСОБА_1

Кошти в сумі 4 350,00 грн, отримані 23 лютого 2015 року, ОСОБА_1 не повернула.

Згідно з пункту 5.1 договору позичальник зобов`язується здійснювати повернення виданого кредиту (траншу) згідно заявки і договору. Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється відповідно до графіку розрахунків.

Пунктом 4.9 договору передбачено, що позичальник має право продовжити строк користування кредитом (траншем), шляхом сплати не пізніше останнього дня строку кредиту (траншу) комісію за продовження терміну в розмірі, зазначеному на домашній сторінці. Строк кредиту (траншу) можна продовжувати необмежену кількість разів.

На виконання умов договору кредитної лінії щодо продовження терміну повернення кредиту ОСОБА_1 за період з березня 2015 року по червень 2016 року здійснила платежі (комісію) на користь ТОВ «Вортекс Груп» на загальну суму 38 317,25 грн (т. 1 а. с. 11-25).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Крім того, відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (в редакції, чинній на час укладення спірного договору) електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов`язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом.

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Апеляційний суд, встановивши, що за домовленістю сторін було погоджено використання аналога власноручного підпису, позикодавець підписала договір, отримала кредитні кошти, погашала заборгованість та виконувала умови договору протягом тривалого часу, тим самим не заперечувала щодо умов договору, дійшов обґрунтованого висновку, що сторонами було укладено письмовий правочин за допомогою електронного засобу зв`язку, тому відсутні правові підстави для визнання договору нікчемним.

Відповідно до наданого ТОВ «Вортекс Груп» розрахунку заборгованості за договором кредитної лінії станом на 12 вересня 2016 року кредитна заборгованість ОСОБА_1 становить 9 169, 00 грн, що складається з: 4 350,00 грн - сума кредиту, відсотки в розмірі 1,11% в день (за 9 календарних днів) - 433,00 грн, відсотки за користування кредитом за період з 14 червня 2016 року по 12 вересня 2016 року - 4 394,00 грн (т. 1 а. с. 228 т. 2 а. с. 48-51).

Факт зарахування на платіжну картку ОСОБА_1 23 лютого 2015 року 4 350,00 грн підтверджено випискою з її особового рахунку в ПАТ КБ «ПриватБанк»(т. 1 а. с. 166-167).

Разом з цим матеріали справи не містять належних доказів на спростування факту отримання ОСОБА_1 зазначених коштів.

Таким чином правильним є висновком апеляційного суду про наявність правових підстав для задоволення зустрічного позову.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212 ЦПК України 2004 року, внаслідок чого ухвалив законне по суті судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про нікчемність спірного договору, оскільки вперше можливість використання крім електронного підпису одноразового ідентифікатора була визначена Законом України «Про електронну комерцію», який набрав чинності лише 30 вересня 2015 року, є необґрунтованими, оскільки статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (в редакції, чинній на час укладення спірного договору) визначена можливість використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який їх обґрунтовано спростував, висновків суду не спростовують, про незаконність судового рішення не свідчать, та стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційної інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий СуддіВ. М. Сімоненко А. А. Калараш А. О. Лесько Є. В. Петров С. П. Штелик