Справа № 22-Ц-3874/ 2006 року Категорія: трудові

Головуючий 1 інст.- Сиротников Р.Є. Доповідач - Котелевець А.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 липня 2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -      Котелевець А.В.

суддів              -      Кіпенко І.С., Солодкова А.А.

при секретарі -      Шушкевич А.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси» на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної компанії «Укрекокомресурси», третьої особи - Харківського обласного державного управління державної компанії «Укрекокомресурси» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В уточнених позовних вимогах позивач вказав, що перебував з відповідачем у трудових стосунках, працюючи з 1 листопада 2002 року ІНФОРМАЦІЯ_1 Харківського обласного управління державної компанії «Укрекокомресурси». Наказом від 18 травня 2005 року був звільнений з роботи за п. 1 ст. 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. Вважаючи звільнення незаконним і посилаючись на те, що він не мав дисциплінарних стягнень, звільнення ґрунтувалось на матеріалах службової перевірки, яка фактично не проводилась, просив задовольнити позов, поновити пропущений строк на звернення до суду за захистом порушеного права, поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 9 627 грн. 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 20 березня 2006 року позов задоволений частково.

ОСОБА_1 поновлений на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 Харківського обласного управління Державної компанії «Укрекокомресурси».

З Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси» стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10 163 грн. 67 коп., З 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, а на користь держави -судові витрати у розмірі 131 грн. 63коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити

нове рішення про відмову в позові. При цьому, зокрема зазначає, що суд першої інстанції належним чином не дослідив обставин звільнення позивача з роботи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що 20 березня 2006 року відповідач і третя особа у судове засідання не з'явились, про причину неявки суд не повідомили, але надіслали письмові заперечення за суттю позову.

Однак погодитись з таким висновком не можна, оскільки суд зробив його з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до ч. З ст. 224 ЦПК України у разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи і стверджується належними доказами, ОСОБА_1 звернувся із трудовим позовом, в якому просив поновити його на роботі на попередній посаді та стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 2 030 грн. 08 коп., а на відшкодування моральної шкоди - 5 000 грн. 00 коп. Однак у судовому засіданні 20 березня 2006 року позивач змінив розмір позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і просив стягнути суму у розмірі 9 627 грн. 00 коп.

Суд першої інстанції на це уваги не звернув, розгляд справи не відклав і на порушення зазначеної норми закону постановив заочне рішення без винесення відповідної ухвали згідно вимог ст. 225 ЦПК України.

Оскільки докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи, заочне рішення не можна визнати правильним, воно підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 232 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 232, 303, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси» задовольнити.

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 березня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншому судді.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий Судді