Копія

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

                                                                               Справа № 669/523/19

Провадження № 22-ц/4820/1601/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О.,

       секретар        судового засідання        Шевчук Ю.Г.,

       з участю        представника апелянта        Дмитришиної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця за апеляційною скаргою Білогірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на ухвалу Білогірського районного суду Хмельницької області від 25 червня 2019 року,

встановив:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Білогірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Боярчука О.В. (далі – державний виконавець).

Охремов Ю.В. зазначив, що рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 15 квітня 2015 року стягнуто з нього на користь Хмельницької ощадної кредитної спілки (далі – Кредитні спілка) заборгованість за кредитним договором у розмірі 39 828 грн 23 коп. 19 червня 2016 року сторони досягли домовленості про розстрочення сплати боргу, за умовами якої заявник здійснював систематичне погашення заборгованості згідно встановленого графіка. Як з`ясувалося згодом, на виконання вказаного рішення суду постановою від 15 березня 2019 року державний виконавець звернув стягнення на пенсію боржника, а постановою від 16 квітня 2019 року – наклав арешт на все його майно. Надалі постановою державного виконавця від 26 квітня 2019 року виведено залишок нестягнутого з боржника виконавчого збору у розмірі 4 008 грн 98 коп. в окреме провадження, а постановою від 3 травня 2019 року відкрито виконавче провадження щодо стягнення цього виконавчого збору. Оскільки сторони виконавчого провадження досягли домовленості про погашення боргу, а державний виконавець не з`ясував стан і порядок виконання рішення суду, то його дії є неправомірними.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд визнати дії державного виконавця неправомірними, скасувати його постанови: від 15 березня 2019 року про звернення стягнення на пенсію боржника, від 16 квітня 2019 року про арешт майна боржника, від 26 квітня 2019 року про виведення виконавчого збору в окреме провадження, від 3 травня 2019 року про відкриття виконавчого провадження, - та зобов`язати Білогірський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (далі – Відділ ДВС) відізвати виконавчий лист від 21 березня 2019 року про стягнення боргу в сумі 44 411 грн 83 коп.

Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 25 червня 2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії державного виконавця щодо винесення постанови від 26 квітня 2019 року по виконавчому провадженню №51841577 про виведення виконавчого збору в окреме провадження та постанови від 3 травня 2019 року по виконавчому провадженню №59014090 про відкриття виконавчого провадження неправомірними. Вказані постанови державного виконавця скасовано. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Суд керувався тим, що ОСОБА_1 добровільно сплатив Кредитній спілці більшу частину присуджених коштів, а тому, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, постанови державного виконавця від 26 квітня 2019 року про виведення виконавчого збору в окреме провадження та від 3 травня 2019 року про відкриття виконавчого провадження підлягають скасуванню. Натомість, решту оскаржуваних дій було вчинено державним виконавцем у відповідності до вимог закону.

В апеляційній скарзі Відділ ДВС просить скасувати ухвалу суду першої інстанції посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору належать до компетенції адміністративних судів, однак, суд не дотримався правил юрисдикції та розглянув справу в порядку цивільного судочинства.

Відділ ДВС не оскаржує ухвалу суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні скарги на дії державного виконавця, а тому згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку в цій частині ухвала суду не переглядається.

Заслухавши учасника судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця в частині вимог про скасування постанови від 26 квітня 2019 року про виведення виконавчого збору в окреме провадження (ВП №51841577) та постанови від 3 травня 2019 року про відкриття виконавчого провадження (ВП №59014090), суд першої інстанції виходив з того, що ця справа є цивільною.

Разом із тим, указаний висновок суду не можна визнати обґрунтованим.

Встановлено, що рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 15 квітня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки заборгованість за кредитним договором №176-10БВ від 29 листопада 2010 року, яка виникла станом на 2 березня 2015 року, в сумі 39 828 грн 23 коп.

На підставі названого рішення суду 6 травня 2015 року Білогірський районний суд Хмельницької області видав виконавчий лист №669/243/14-ц, який 3 серпня 2016 року надійшов на примусове виконання до Відділу ДВС.

Постановою державного виконавця від 4 серпня 2016 року відкрито виконавче провадження №51841577. Цією ж постановою державний виконавець стягнув з ОСОБА_1 398 грн 28 коп. судового збору.

17 квітня 2019 року державний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 4 022 грн 65 коп. судового збору.

Постановою державного виконавця від 26 квітня 2019 року виконавчий лист №669/243/14-ц від 6 травня 2015 року повернуто стягувачу відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404-VІІІ).

В той де день державний виконавець виніс постанову про виведення залишку нестягнутого з боржника виконавчого збору в сумі 4 008 грн 98 коп. в окреме провадження.

На підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 17 квітня 2019 року державний виконавець постановою від 3 травня 2019 року відкрив виконавче провадження №59014090.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами виконавчих проваджень №51841577 і №59014090.

Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

В силу ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VІІІ постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору є окремими виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

Виконавчий збір – це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону №1404-VІІІ).

Як передбачено ч. 2 ст. 74 Закону №1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З аналізу наведених норм вбачається, що Законом №1404-VІІІ встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 жовтня 2018 року (справа №320/7888/16-ц, провадження №14-266цс18), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані норми чинного законодавства та помилково розглянув справу за скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження дій державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору в порядку цивільного судочинства, а тому згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 377 ЦПК України в цій частині постановлена ухвала підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Понесені Відділом ДВС витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги (1 921 грн) слід покласти на ОСОБА_1 .        

Керуючись ст.ст. 141, 255, 374, 377, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Білогірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області задовольнити.

Ухвалу Білогірського районного суду Хмельницької області від 25 червня 2019 року в частині визнання дій старшого державного виконавця Білогірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Боярчука Олександра Владиславовича неправомірними та скасування постанови про виведення виконавчого збору в окреме провадження від 26 квітня 2019 року (виконавче провадження №51841577) та постанови про відкриття виконавчого провадження від 3 травня 2019 року (виконавче провадження №59014090) скасувати, а провадження у справі в цій частині вимог закрити.

Повідомити заявника, що розгляд такої справи віднесено до адміністративної юрисдикції.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання – АДРЕСА_1 , село Кащенці; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ) на користь Білогірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (місцезнаходження – 30200, Хмельницька область, селище міського типу Білогір`я, вулиця Шевченка, 54; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 34690468) 1 921 гривню судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 серпня 2019 року.

               Судді:                                /підпис/                О.І. Ярмолюк

                                               /підпис/                А.В. Купельський

                                               /підпис/                Т.О. Янчук

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції – Давидюк О.І.                

Доповідач – Ярмолюк О.І.                                                        Категорія 81