ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

29 серпня 2019 року  м. ОдесаСправа № 916/1122/19

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції

на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2019

по справі №916/1122/19

за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго"

до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції

про  стягнення 4 263,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.06.2019 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 2 455 грн. 25 коп., пеню у сумі 1 366 грн. 08 коп., 3% річних у сумі 131 грн. 62 коп., інфляційні втрати у сумі 310 грн. 66 коп., а також судовий збір у сумі 1 921 грн.

Не погодившись із даним рішенням Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції  звернулась з апеляційною скаргою до Південно-західного господарського суду, яка надійшла до суду апеляційної інстанції 29.07.2019.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 апеляційну скаргу залишено без руху, визначено Південному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки (надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням підстав для поновлення такого строку) протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

22.08.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано клопотання Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції в якому апелянт просить надати відстрочку (розстрочку) сплати судового збору по справі №916/1122/19 до ухвалення судового рішення у справи, у випадку відмови у задоволенні клопотання продовжити строк усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ухвали від 05.08.2019.

В обґрунтування вказаного клопотання апелянт зазначає, що на даний час за об`єктивних обставин позбавлено можливості сплатити судовий збір з огляду на те, що на виконанні ГУДКС України в Одеській області перебуває виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 по справі №815/3078/16 про стягнення грошових коштів. Відповідно до листа ГУДКС України в Одеській області від 06.08.2019 на період виконання рішення суду зупинено проведення платежів управління.

Апелянт також зазначає, що є бюджетною неприбутковою установою, яка здійснює свою діяльність в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на поточний рік, а тому зупинення ГУДКС України в Одеській області проведення платежів фактично унеможливлює сплату управлінням судового збору.

Розглянувши клопотання Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або  предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, законодавцем визначено вичерпний перелік підстав для відстрочення сплати судового збору, які апелянтом у заяві про відстрочення сплати судового збору не наведені. Обставини пов`язані зупиненням проведення платежів, фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не є виключними та не можуть вважатися підставою для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору.

На підставі наведеного, колегія суддів відхиляє заявлене клопотання апелянта про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору.

З приводу клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги судова колегія зазначає наступне.

За приписами ч.ч. 2, 6 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч.1 ст.273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до  вимог ст.ст. 74, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, у порушення наведених норм апелянтом в обґрунтування заявленого клопотання не надано жодних доказів на підтвердження того, в який термін останнім буде усунуто недоліки апеляційної скарги та сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з положеннями Закону України “Про судовий збір” апелянту не надано пільг щодо сплати судового збору.

Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції є органом державної влади.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 “Інші поточні платежі”, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії” суд звернув увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу”.

У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що “…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…”.

Тобто, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Також, колегія суддів зазначає, що Південне міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення проведення платежів управління, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Господарського процесуального кодексу України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які управління вступає в інших сферах його діяльності.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові  від 13 листопада 2018 року у справі №804/958/17.

Згідно з ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

На підставі наведеного, враховуючи не подання апелянтом будь-яких належних та допустимих доказів щодо неможливості виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого апелянтом клопотання та надання додаткового строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 була отримана апелянтом 12.08.2019. Отже кінцевим терміном для усунення недоліків апеляційної скарги є 22.08.2019.

Разом з цим, станом на час винесення даної ухвали недоліки встановлені судом апеляційної інстанції при поданні апеляційної скарги Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції не усунуті.   

Відповідно до п.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення      статті 174 цього Кодексу.

Згідно з п.4    ст.174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Про вказані наслідки Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції було повідомлено в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2019. Разом з цим, скаржником станом на дату винесення даної ухвали не усунуто недоліки апеляційної скарги та не надано суду докази сплати судового збору у визначеному законом порядку та розмірі.

За таких обставин апеляційна скарга Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2019 у справі №916/1122/19 підлягає поверненню скаржнику.

Відповідно до ч. 8 ст. 260 ГПК України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 119, 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Повернути апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2019 у справі №916/1122/19 .         

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Додаток: апеляційна скарга з додатками на 22 аркушах (на адресу Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції).

Головуючий суддя                                                                   Аленін О.Ю.

Суддя                                                                                        Лавриненко Л.В.

Суддя                                                                                        Філінюк І.Г.