ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

30 серпня 2019 року Справа № 913/570/17

Провадження №26/913/570/17

Суддя Косенко Т.В., розглянувши заяву від 28.08.2019 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Енгельса про відвід судді у справі

за позовом Національного банку України (вул.Інститутська, буд.9, м.Київ, 01061)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Енгельса (вул.Пульного, буд.2, с.Кам`янка Новопсковського району Луганської області, 92332)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (вул.Щорса, буд.7/9, м.Київ, 03150)

про звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 15 014 000 грн 00 коп.,

без повідомлення (виклику) учасників справи

В С Т А Н О В И В:

Національний банк України звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Енгельса про звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 15 014 000 грн 00 коп.

28.08.2019 від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Енгельса надійшла заява про відвід судді Масловського С.В. від розгляду справи №913/570/17.

Ухвалою господарського суду від 28.08.2019 (суддя - Масловський С.В.) судом зроблено висновок про необґрунтованість заявленого відводу та передано справу №913/570/17 для вирішення питання про відвід судді у встановленому процесуальним законом порядку.

Згідно з ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2019 заяву від 28.08.2019 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Енгельса про відвід судді у справі передано для розгляду судді Косенко Т.В.

В обґрунтування заяви Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім.Енгельса зазначило, що вбачається упередженість судді по відношенню до відповідача у справі - має місце налаштованість суду на поверхневий розгляд справи, схильність до вирішення спору на користь відповідача, порушується принцип рівності учасників та змагальності і це може призвести до винесення неправосудного рішення.

Відповідач також вказав, що дії Національного банку України та факт відмови у прийнятті зустрічного позову відповідача до спільного розгляду з первісним позовом ставлять під сумнів дотримання суддею загальних принципів господарського судочинства (верховенство права, рівність учасників, змагальність сторін). Суддя Масловський С.В. буде стриманий у відношенні відповідача, а безмежний авторитет Національного банку України має вплив на внутрішнє переконання судді в даному провадженні, який підтверджується відмовою в задоволенні ряду клопотань, заяв та скарг, що були подані відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, передбачених ст.36 цього Кодексу (ч.2 ст.35 ГПК України).

З аналізу вищезазначеної статті вбачається, що законом передбачено вичерпний перелік підстав для відводу судді.

Згідно з ч.3 ст.38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює свої повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п.1 ст.6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява №33958/96, п.42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) ( рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява №73797/01, п.119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див.рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п.32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі «Де Куббер проти Бельгії», Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі «Сасілор-Лормін проти Франції», заява №65411/01, п.62, ECHR 2006-XIII).

У рішенні у справі «Білуха проти України» (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Згідно з положеннями ч.3 ст.39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою господарського суду від 28.08.2019 було зупинено провадження у справі відповідно до приписів ст.39 ГПК України.

Частиною 4 ст.35 ГПК України також передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Наведені у заяві від 28.08.2019 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Енгельса про відвід судді підстави відводу судді Масловського С.В. від розгляду справи №913/570/17 зводяться виключно до незгоди відповідача із діями судді в процесі, зокрема щодо відмови у прийнятті зустрічного позову відповідача до спільного розгляду з первісним. Вищевказане не може свідчити про наявність підстав, передбачених ст.35 ГПК України для відводу судді, а також не підтверджують упередженість та необ`єктивність судді Масловського С.В. при розгляді даної справи.

Доказів впливу Національного банку України на суд в порушення вказаних вище приписів процесуального законодавства відповідачем не надано. Необґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами того, яким чином суддею Масловським С.В. порушується принцип рівності учасників та змагальності по відношенню до відповідача у справі.

При цьому наявності інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості судді, не встановлено.

Частинами 7, 8 та 11 ст.39 ГПК України визначено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Отже, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви від 28.08.2019 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Енгельса про відвід судді Масловського С.В. від розгляду справи №913/570/17.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 73, 74, 76, 77, 86, 232-235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви від 28.08.2019 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Енгельса про відвід судді Масловського С.В. від розгляду справи №913/570/17- відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суд доводить до відома учасників судового процесу, що вони можуть отримувати інформацію у справі, що розглядається за офіційною вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України - https://court.gov.ua/fair/

Суддя Т.В. Косенко