Справа № 299/3834/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

        27 серпня 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої – судді Кожух О.А.,

суддів – Джуги С.Д., Куштана Б.П.,

за участі секретаря - Чучка Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Виноградівського районного суду від 08 травня 2019 року (головуючий суддя Леньо В.В.) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів,-

в с т а н о в и в :

        ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку рішення Виноградівського районного суду від 08.05.2019, яким частково задоволено позов  ОСОБА_3 - змінено розмір аліментів, стягнутих рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області  від 14.07.2015 з ОСОБА_1 , до 1013,50 (одна тисяча тринадцять гривень 50 копійок)  на місяць, починаючи із дати набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом норм процесуального права, вважає, що не було враховано обставини, які мають вирішальне значення для справи, у зв`язку з чим просить рішення суду скасувати, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачка не мала права звертатись до Виноградівського районного суду, так як проживає в Німеччині; суд, залишивши без руху позовну заяву, яка не була підписана позивачкою, в подальшому розглянув справу за цією заявою; на даний час на розгляді Виноградівського відділення поліції перебуває заява відповідача про вчинення його колишньою дружиною ОСОБА_3 злочину, передбаченого ст.376 КК України (втручання в діяльність судових органів), а саме - подання від його імені до суду письмової заяви про визнання ним позовних вимог про стягнення аліментів та розгляд справи за його відсутності.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Судова колегія, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ст. 247 ч. 2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України).

Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.        

Обов`язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.

Відповідач зобов`язаний виконувати обов`язок по утриманню дитини нарівні з позивачкою.

        Встановлено, що рішенням Виноградівського районного суду від 14.07.2015 з відповідача стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі по 700 гривень щомісячно на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10-11). Рішенням Виноградівського районного суду від 21.07.2015 шлюб між сторонами – розірвано (а.с. 9).

Сторони по справі є батьками ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  яка проживає разом з позивачкою та  перебуває на її утриманні. Позивачка зазначає, що проживає у Німеччині, донька там навчається у гімназії (а.с.6,7). В той же час, у матеріалах справи не міститься достовірної інформації щодо правового статусу позивачки та її дитини на території Федеративної Республіки Німеччини, а також немає даних про підстави перебування чи проживання позивачки та дитини у цій країні.        

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.        

Позивачка є громадянкою України, зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 , члени сім`ї - донька ОСОБА_6 та чоловік ОСОБА_7 (а.с.4, 8).

       Апелянт зазначає, що позовна заява не була підписана позивачем, а суд, залишивши ухвалою від 28.01.2019 таку заяву без руху, в подальшому, без відновлення провадження, продовжив розгляд справи.

       Так, 27.11.2018 до суду була подана позовна заява, яка не містила підпису позивача (а.с.1-2). Ухвалою від 28.11.2018 було відкрито провадження у справі (а.с.13-14). 28.01.2019 позовну заяву, відповідно до положень ч. 11 ст. 187 ЦПК України, було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.49). 06.02.2019 до суду надійшла заява ОСОБА_3 , у якій вона просила прийняти до розгляду заяву про збільшення розміру аліментів та продовжити розгляд справи, оскільки вона не має можливості з`явитись в судове засідання через навчальний процес доньки, а також має на вихованні іншу малолітню дитину. Цю заяву, разом із підписаною копією позовної заяви, передала рідною сестрою, яка перебувала у неї в гостях (а.с.51-53).

Таким чином, до суду було надіслано підписану позивачем позовну заяву і суд правомірно продовжив розгляд справи.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що визначена у 2015 році сума аліментів є недостатньою для утримання дитини. Просила збільшити розмір аліментів до 2000 грн. на місяць.

Також встановлено, що у позивача є дитина від іншого шлюбу – донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.55).

Отже, витрати позивача збільшуються, а матеріальне становище погіршується, і визначена судом у 2015 році сума аліментів – 700 грн. - є недостатньою для матеріального забезпечення дитини.

Погіршення матеріального стану є підставою, передбаченою ст. 192 СК України, для збільшення розміру аліментів, визначених за рішенням суду.

В той же час, вирішуючи питання про зміну розміру аліментів, суд повинен враховувати загальні обставини, передбачені законом при визначенні розміру аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, та застосовується, зокрема, для загальної оцінки рівня життя в Україні, що є основою для реалізації соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм (ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»).

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (на час звернення позивача з цим позовом) прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років у 2018 році було встановлено: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

       Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

       Таким чином, державою щорічно встановлюється прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення для загальної оцінки рівня життя в Україні. Зважаючи на щорічне зростання прожиткового мінімуму, не потребує доведення той факт, що вартість життя щорічно зростає, що впливає на матеріальний стан позивача.

На час ухвалення рішення судом першої інстанції – 08.05.2019 - мінімальний розмір аліментів на одну дитину не міг бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становило для дитини віком від 6 до 18 років 1013,50 грн.

Саме таку суму було стягнуто судом першої інстанції. Позивачем рішення суду не оскаржувалось.

Відповідач працевлаштований та отримує заробітну плату у розмірі 4255 грн. на місяць, що підтверджується довідкою ТОВ “Шаян” від 10.12.2018 (а.с.26).

       У відповідача на утриманні є дитина від іншого шлюбу - син ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.24). Також відповідач зазначає, що на його утримані є непрацездатна мати (а.с.25). Проте, мати відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримує пенсію. Наявність іншої дитини не може бути підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів, оскільки судом було визначено мінімально можливий розмір аліментів, передбачений законом - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років - 1013,50 грн., що на даний час уже є менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років (з 1 липня 2019 року прожитковий мінімум для дитини від 6 до 18 років становить 2118 гривень).

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Судове рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін.

Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - 

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Виноградівського районного суду від 08 травня 2019 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 серпня 2019 року.

Головуюча:                                      

Судді: