ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2019 року

Київ

справа №154/3176/16,2-а/154/176/16

адміністративне провадження №К/9901/23829/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,-

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області (далі - управління соцзахисту) на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року (прийняту у складі судді Святецького В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління соцзахисту про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2016 рік як учаснику бойових дій.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Володимир-Волинський міський суд Волинської області постановою від 02 грудня 2016 року позов задовольнив.

Управління соцзахисту не погодилося із цим рішенням і звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою від 13 грудня 2016 року.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 грудня 2016 року відмовив у задоволенні клопотання управління соцзахисту про звільнення від сплати судового збору при поданні цієї апеляційної скарги та залишив її без руху.

Ухвалою цього ж суду від 14 лютого 2017 року апеляційну скаргу було повернуто заявнику через неусунення її недоліків.

Управління соцзахисту вдруге звернулося до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на постанову Володимир-Волинського міського суду від 02 грудня 2016 року та подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 березня 2017 року визнав наведені у доданому до апеляційної скарги клопотанні причини пропуску строку на касаційне оскарження неповажними і залишив її (скаргу) без руху, надавши тридцятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, для звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням в ній інших причин пропуску цього строку.

Ухвалою від 15 травня 2017 року цей же суд відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою управління соцзахисту, зазначивши в ухвалі про те, що станом на момент прийняття цього рішення, вимоги ухвали від 17 березня 2017 року управлінням соцзахисту не виконано - не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням в ньому інших причин пропуску цього строку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

29 травня 2017 року управління соцзахисту звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року скасувати та направити до апеляційного суду для відкриття апеляційного провадження.

У скарзі посилається на те, що 03 квітня 2017 року управління соцзахисту додало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин пропуску такого строку. Проте апеляційний суд 15 травня 2017 року відмовив у відкритті апеляційного провадження.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 травня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою управління соцзахисту.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з`ясував обставини, на підставі яких було прийнято оскаржене рішення суду апеляційної інстанцій, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини четвертої статті 189 КАС у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або сказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Подібні норми містяться у статтях 298, 299 КАС у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року.

Як видно з матеріалів справи, суддя-доповідач після отримання апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження 17 березня 2017 року постановив ухвалу, якою визнав наведені у клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними і залишив її без руху, надавши тридцятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, для звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням в ній інших причин пропуску цього строку.

Копію цієї ухвали управління соцзахисту отримало 30 березня 2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. З урахуванням правил обчислення процесуальних строків останнім днем строку для усунення недоліків та подачі клопотання було 03 травня 2017 року.

15 травня 2017 року апеляційний суд відповідно до частини четвертої статті 189 КАС, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою управління соцзахисту, зазначивши в ухвалі про те, що станом на момент прийняття цього рішення, вимоги ухвали від 17 березня 2017 року управлінням соцзахисту не виконано - не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням в ньому інших причин пропуску цього строку.

У касаційній скарзі управління соцзахисту стверджує, що 03 квітня 2017 року воно подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин його пропуску та додаванням відповідних доказів.

Попри такі твердження управління соцзахисту в матеріалах справи відсутні (немає) як оригінал цього клопотання, так і його копія. Немає й будь-яких документів, які б надійшли від управління соцзахисту на виконання вимог ухвали про усунення недоліків апеляційної скарги і про які мовиться в касаційній скарзі, як до ухвалення оскарженого рішення, так і після цього.

Жодних доказів того, що управління соцзахисту надіслало до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження на виконання ухвали від 17 березня 2017 року, скаржником до касаційної скарги не додано.

Посилання скаржника на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду судових справ» у частині роз`яснення застосування частини шостої статті 186 КАС, у редакції чинній на момент прийняття Пленумом цієї постанови, є безпідставним, оскільки, по-перше, процесуальне законодавство з того часу до прийняття оскарженого рішення апеляційним судом зазнало змін, і, по-друге, колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутня заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 КАС у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У контексті обставин цієї справи колегія суддів не вбачає порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, і вважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи, доводи скаржника про подання до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження на виконання ухвали про усунення недоліків апеляційної скарги.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, тому касаційну скаргу управління соцзахисту слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу управління соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко