Постанова

Іменем України

21 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 331/3723/18

провадження № 61-5711св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Автодім Запоріжжя»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Автодім Запоріжжя» на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 серпня 2018 року у складі судді Скользнєвої Н. Г. та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Бєлки В. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У червні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися з позовом до ТОВ «Автодім Запоріжжя» про захист честі, гідності та ділової репутації.

Позовна заява мотивована тим, що 18 травня 2018 року на фасаді належного відповідачу автосалону «Автодім Запоріжжя», розташованого за адресою: вул. Святого Миколая, буд. 69-А, м. Запоріжжя, було розміщено низку банерів (плакатів), зокрема, банер з надписом «STOP Рейдерам», поруч з яким банери (плакати), що містять фотографічні зображення позивачів з текстом (мовою оригіналу): «По их решению центр не может полноценно обслужить клиентов Mercedes-Benz. Причина - попытка «РЕЙДЕРСКОГО ЗАХВАТА».

Також, в соціальній мережі facebook за веб-адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 на сторінці «Автодім Запоріжжя»відповідачем розміщено зображення фасаду належного відповідачу автосалону «Автодім Запоріжжя», на якому розміщено вказані банери (плакати).

Відповідачем також розміщено текст наступного змісту (мовою оригіналу): «Официальный представитель Mercedes-Benz в Украине компания «Автокапитал» в данный момент ведет неправомерную деятельность по отношению к автоцентру «АвтоДом Запорожье». Причина - попытка рейдерского захвата. Работа сервисного центра осуществляется в обычном режиме. Будем благодарны за репосты».

Зміст публікації відповідача в соціальній мережі facebook за веб-адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 зафіксований протоколом огляду доказів, а саме, інтернет-сайту facebook. com , від ІНФОРМАЦІЯ_2 року, складеним ОСОБА_4 нотаріусом м. Москви.

Згідно розміщених текстів позивачі були звинувачені відповідачем у здійсненні спроби рейдерського захоплення відповідача, тобто у вчиненні злочину, передбаченого статтею 206-2 КК України - «Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації».

Поширена відповідачем інформація вводить в оману громадськість та аудиторію читачів соціальної мережі facebook, ганьбить ділову репутацію позивачів, принижує діяльність вказаних осіб в громадській думці з точки зору дотримання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

На підставі зазначеного позивачі просили суд визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивачів інформацію, поширену ТОВ «Автодім Запоріжжя» шляхом розміщення на фасаді автосалону за адресою: вул. Святого Миколая, буд. 69-А, м. Запоріжжя , банерів (плакатів), які містять фотографічні зображення позивачів, поруч з яким розміщено банери з надписом « STOР Рейдерам», та з текстом (мовою оригіналу): «По их решению центр не может полноценно обслужить клиентов Mеrсеdеs-Веnz. Причина - попытка «РЕЙДЕРСКОГО ЗАХВАТА»; зобов`язати ТОВ «Автодім Запоріжжя» протягом трьох календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили вилучити недостовірну інформацію, шляхом демонтажу з фасаду автосалону за адресою: вул. Святого Миколая, буд. 69-А, м. Запоріжжя , банерів (плакатів) з недостовірною інформацією, а саме: банеру (плакату) з фотографічним зображенням ОСОБА_1 , банеру (плакату) з фотографічним зображенням ОСОБА_2 ; банеру (плакату) з текстом «STOР Рейдерам»; банеру (плакату) з написом «По их решению центр не может полноценно обслужить клиентов Mеrсеdеs-Веnz. Причина - попытка «РЕЙДЕРСКОГО ЗАХВАТА»; визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивачів, інформацію в соціальній мережі facebook, розміщену на сторінці «Автодім Запоріжжя» за веб адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов`язати ТОВ «Автодім Запоріжжя» спростувати в соціальній мережі facebook на сторінці «Автодім Запоріжжя» недостовірну інформацію шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення з публікацією його повного тексту, вирішити питання про судові витрати.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інформацію, поширену ТОВ «Автодім Запоріжжя» шляхом розміщення на фасаді автосалону за адресою: вул. Святого Миколая, буд. 69-А, м. Запоріжжя , банерів (плакатів), які містять фотографічні зображення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , поруч з якими розміщено банери з надписом «STOР Рейдерам», та з текстом (мовою оригіналу): «По их решению центр не может полноценно обслужить клиентов Mеrсеdеs-Веnz. Причина - попытка «РЕЙДЕРСКОГО ЗАХВАТА».

Зобов`язано ТОВ «Автодім Запоріжжя» протягом трьох календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили вилучити недостовірну інформацію шляхом демонтажу з фасаду автосалону за адресою: вул. Святого Миколая, буд. 69-А, м. Запоріжжя , банерів (плакатів) з недостовірною інформацією, а саме: банеру (плакату) з фотографічним зображенням ОСОБА_1 ; банеру (плакату) з фотографічним зображенням ОСОБА_2 ; банеру (плакату) з текстом « STOР Рейдерам»; банеру (плакату) з написом «По их решению центр не может полноценно обслужить клиентов Mеrсеdеs-Веnz. Причина - попытка «РЕЙДЕРСКОГО ЗАХВАТА».

Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інформацію в соціальній мережі facebook, розміщену на сторінці «Автодім Запоріжжя» за веб-адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов`язано ТОВ «Автодім Запоріжжя» спростувати в соціальній мережі facebook на сторінці «Автодім Запоріжжя» недостовірну інформацію шляхом повідомлення про ухвалене у цій справі судове рішення з публікацією його повного тексту.

Стягнуто з ТОВ «Автодім Запоріжжя» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 819, 20 грн.

Стягнуто з ТОВ «Автодім Запоріжжя» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 819, 20 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 листопада 2018 року заяву ТОВ «Автодім Запоріжжя» про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 серпня 2018 року залишено без змін.

Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що висловлювання відповідача щодо позивачів, є такими, що можуть бути перевірені на їх правдивість, оскільки підпадають під ознаки кримінально-караного діяння, що у свою чергу виключає віднесення розповсюдженої інформації до оціночних суджень чи критичних зауважень, а тому поширена інформація представлена у формі тверджень, носить фактичний характер, поширення відповідачем інформації стосовно позивачів у вказаний спосіб має обвинувальний нахил звинувачення позивачів у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень), у зв`язку з чим є підстави для задоволення позову в частині визнання вищезазначеної інформації недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивачів.

Крім того, суди попередніх інстанцій, враховуючи, що вищезазначена інформація є недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивачів, дійшли висновку про необхідність вилучити недостовірну інформацію, шляхом демонтажу з фасаду автосалону за адресою: вул. Святого Миколая, буд. 69-А, м. Запоріжжя , банерів (плакатів) з недостовірною інформацією, та спростувати в соціальній мережі facebook на сторінці «Автодім Запоріжжя» недостовірну інформацію шляхом повідомлення про ухвалене у цій справі судове рішення з публікацією його повного тексту.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15 березня 2019 року (відповідно до відмітки на поштовому конверті) ТОВ «Автодім Запоріжжя» подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було враховано ті обставини, що позивачами не доведено, що автором оспорюваної інформації є ТОВ «Автодім Запоріжжя».

Заявник вважає, що товариство не має жодного відношення до розповсюдження оспорюваної інформації шляхом вивіски будь-яких банерів та оскільки товариство не розміщувало спірних банерів (плакатів), тому воно не може відповідати за дії невстановлених осіб. Крім того, відповідач не має відношення до опублікування зазначеної інформації у соціальній мережі facebook, оскільки публічну сторінку на веб-сайті соціальної мережі facebook може створити будь-яка особа.

Також, заявник зазначає, що в матеріалах справи відсутні висновки експертизи, а саме семантико-текстуальної експертизи, яка відноситься до лінгвістичної експертизи мовлення.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У травні та червні 2019 року до Верховного Суду надійшли відзиви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на касаційну скаргу, в яких зазначено, що відповідно до фото фасаду приміщення автосалону відповідача, сторонні особи без допомоги відповідача не могли самостійно фізично встановити банери такої конструкції. Також відповідачем не надано доказів, які б засвідчували факт незаконного проникнення на територію останнього невстановлених осіб, які вчинили дії щодо розміщення відповідних банерів. Твердження відповідача про те, що він не має відношення до сторінки на веб-сайті соціальній мережі facebook, де опубліковано відповідну інформацію, не відповідає дійсності, оскільки адреса вказаної сторінки на веб-сайті соціальній мережі facebook розміщена на офіційному сайті відповідача в мережі Інтернет серед контактної інформації ТОВ «Автодім Запоріжжя». Крім того, досліджені судами докази є достатніми для встановлення факту, що поширена інформація відповідачем здійснена у формі тверджень, та дійсно порушує немайнові права позивачів.

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшла відповідь ТОВ «Автодім Запоріжжя» на відзив ОСОБА_1 , в якій зазначено, що суди попередніх інстанцій неправильно дійшли висновку, що джерелом поширення інформації був відповідач, а також за відсутності експертизи судами помилково вирішено питання щодо представлення даної інформації у формі тверджень. Судами неповно досліджено докази у справі, що призвело до ухвалення помилкового рішення. Суди першої та апеляційної інстанцій посилаються як на преюдиційний факт на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 липня 2018 року у справі № 331/4027/18, що є порушенням норм процесуального права, оскільки вказану постанову суду скасовано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами установлено, що 18 травня 2018 року на фасаді належного відповідачу автосалону «Автодім Запоріжжя», розташованого за адресою: вул. Святого Миколая, буд. 69-А, м. Запоріжжя, було розміщено низку банерів (плакатів), зокрема, банер з надписом «STOP Рейдерам», поруч з яким банери (плакати), що містять фотографічні зображення позивачів, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з текстом (мовою оригіналу): «По их решению центр не может полноценно обслужить клиентов Mercedes-Benz. Причина - попытка «РЕЙДЕРСКОГО ЗАХВАТА».

В соціальній мережі facebook за веб-адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 на сторінці «Автодім Запоріжжя» розміщено зображення фасаду належного автосалону «Автодім Запоріжжя», на якому міститься вищезазначені банери (плакати) та текст наступного змісту (мовою оригіналу): «Официальный представитель Mercedes-Benz в Украине компания «Автокапитал» в данный момент ведет неправомерную деятельность по отношению к автоцентру «АвтоДом Запорожье». Причина - попытка рейдерского захвата. Работа сервисного центра осуществляется в обычном режиме. Будем благодарны за репосты».

Зміст публікації в соціальній мережі facebook за веб-адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 зафіксований протоколом огляду доказів, а саме, інтернет-сайту facebook. com , від ІНФОРМАЦІЯ_2 року складеним ОСОБА_4 , нотаріусом м. Москви, який у відповідності до статті 12 Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 07 жовтня 2002 року приймається без будь-якого спеціального посвідчення.

Згідно розміщених текстів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звинувачуються у здійсненні спроби рейдерського захвату ТОВ «Автодім Запоріжжя», тобто у виникненні дій, охоплених складом злочину, передбаченого статтею 206-2 КК України - «Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації».

Поширена ТОВ «Автодім Запоріжжя» інформація вводить в оману громадськість та аудиторію читачів соціальної мережі facebook (тобто невизначене коло осіб), ганьбить ділову репутацію - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , принижує діяльність вказаних осіб в громадській думці з точки зору дотримання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина перша статті 201 ЦК України).

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Відповідно до статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 17 КПК України зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загально правовому і процесуальному значеннях. Як загальноправова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - об`єктивне правоположення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно першою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

У найзагальнішому вигляді правило презумпції невинуватості означає, що особа може бути визнана винуватою у вчиненні злочину і покарана лише за умови, що її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду. Повідомлення особі про підозру, складання слідчим та затвердження прокурором обвинувального акта на стадії досудового розслідування, розгляд справи у підготовчому провадженні не вирішують наперед визнання його винуватим у вчиненні злочину. Лише один орган у державі наділений таким правом - це суд, який є відповідно до Конституції України (стаття 124) носієм судової влади, що здійснює правосуддя в умовах законності, незалежності, гласності та змагальності.

Вирок суду є єдиним процесуальним документом, що встановлює винуватість.

При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що презумпцію невинуватості буде порушено, якщо судове рішення або заява посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні кримінального злочину, відображає думку про її вину до того, як вона буде доведена відповідно до закону. Достатньо мати навіть за відсутності будь-якого формального висновку певні підстави припускати, що суд або посадова особа вважає обвинуваченого винним. Питання про те, чи порушує заява посадової особи державного органу принцип презумпції невинуватості, слід визначати в контексті конкретних обставин, за яких оспорювану заяву було зроблено (пункт 42 рішення від 21 вересня 2006 року в справі «Грабчук проти України» (заява № 8599/02); пункт 48 рішення від 12 січня 2012 року в справі «Довженко проти України» (заява № 36650/03)).

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій, правильно зазначили, що висловлювання відповідача щодо позивачів, є такими, що можуть бути перевірені на їх правдивість, оскільки підпадають під ознаки кримінально-караного діяння, що у свою чергу виключає віднесення розповсюдженої інформації до оціночних суджень чи критичних зауважень та дійшли обґрунтованого висновку, що поширена інформація представлена у формі тверджень, носить фактичний характер, поширення відповідачем інформації стосовно позивачів у вказаний спосіб має обвинувальний нахил звинувачення позивачів у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень), у зв`язку з чим є наявні підстави для задоволення позову в частині визнання вищезазначеної інформації недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивачів.

Відповідно до частини сьомої статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві; разом з тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, а її наслідком має бути досягнення максимальної ефективності, за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

З огляду на зазначені норми закону, суди попередніх інстанцій, враховуючи, що зазначена інформація визнана недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивачів, дійшли правильного висновку про зобов`язання ТОВ «Автодім Запоріжжя» вилучити недостовірну інформацію, шляхом демонтажу з фасаду автосалону за адресою: вул. Святого Миколая, буд. 69-А, м. Запоріжжя , банерів (плакатів) з недостовірною інформацією, та спростувати в соціальній мережі facebook на сторінці «Автодім Запоріжжя» недостовірну інформацію шляхом повідомлення про ухвалене у цій справі судове рішення з публікацією його повного тексту.

Доводи касаційної скарги щодо призначення судом семантико-текстуальної експертизи, не можуть бути взяті до уваги, виходячи з наступного.

За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови в їх прийнятті.

Підстави для обов`язкового призначення судом експертизи встановлені положеннями статті 105 ЦПК України.

Матеріали даної справи не містять клопотань ТОВ «Автодім Запоріжжя» про призначення будь-яких експертиз, тому посилання відповідача на відсутність висновків експертизи є необґрунтованими.

Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують, на законність рішення не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, і про це свідчать матеріали справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Автодім Запоріжжя» залишити без задоволення.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 серпня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий СуддіВ. М. Сімоненко А. О. Лесько А. А. Калараш Є. В. Петров С. П. Штелик