Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/2425/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

27 серпня 2019 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретар судового засідання Кондра Ю.Ю.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні Київського районного суду м. Полтави цивільну справу № 552/2425/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 02 травня 2019 року звернувся в Київський районний суд м. Полтави суд з позовом до відповідача ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.

Свій позов обґрунтовував тим, що з 2001 року перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4 , в період шлюбу придбано транспортні засоби: сідловий тягач марки VOLVO, модель VNL, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричіп паливоцистерна-с VAN HOOL, колір білий, 1985 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Зазначав, що рішенням суду в 2013 році шлюб між сторонами розірвано, почали виникати спори стосовно зазначеного майна, згоди щодо добровільного поділу не досягнуто.

В поданій до суду позовній заяві просив суд здійснити поділ спільного майна подружжя шляхом визнання за ним та відповідачем, за кожним, право власності на 1/2 частину кожного із транспортних засобів: сідловий тягач марки VOLVO, модель VNL, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; напівпричіп паливоцистерна-с VAN HOOL, колір білий, 1985 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 17 травня 2019 року відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_3 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 04 червня 2019 року.

Відповідачем ОСОБА_4 відзив на позовну заяву не подавався.

04 червня 2019 року до суду відповідачем ОСОБА_4 подано заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності. Свою заяву обґрунтовувала тим, що 28 серпня 2013 року рішенням суду було розірвано шлюб між нею та позивачем, саме з цієї дати почав спливати термін позовної давності щодо будь-яких претензій ОСОБА_3 до неї. Вважає, що позивач без поважних причини пропустив строк звернення до суду з позовом про поділ майна, наслідком чого має бути відмова в задоволенні позову.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 26 червня 2019 року закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті представник позивача повністю підтримав подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини. Вважає, що про порушення свого права дізнався 19 липня 2016 року, коли було ухвалено рішення Полтавським апеляційним судом в справі № 552/969/16-ц.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечував, вважає, що позивачем не доведено ту обставину, що транспортні засоби є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Окрім того, вважає, що про порушення свого права позивач дізнався в 2013 році, коли було розірвано шлюб між подружжям.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 04 серпня 2001 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Київського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2013 року в справі № 552/4210/13-ц, яке вступило в законну силу.

Також встановлено, що транспортний засіб сідловий тягач марки VOLVO, модель VNL, 2006 року випуску, номер шасі - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , з 18 лютого 2012 року зареєстровано за ОСОБА_4 , попередній власник ОСОБА_3 .

Транспортний засіб напівпричіп паливо цистерна-с VAN HOOL, колір білий, 1985 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , з 08 липня 2010 року зареєстрований за ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. ст. 60 Сімейного кодексу України, ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Як встановлено судом, спірне майно (транспортні засоби) було придбане подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за час перебування в зареєстрованому шлюбі, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість твердження позивача про те, що таке майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Той факт, що зазначене майно (транспортні засоби) є об`єктом спільної сумісної власності повністю визнавався обома сторонами по справі під час укладення за період перебування в зареєстрованому шлюбі договорів найму (оренди) транспортного засобу від 11 травня 2010 року та від 02 липня 2012 року (а.с. 64-67).

Зокрема, як встановлено судом, відповідач ОСОБА_4 договір оренди транспортного засобу від 11 травня 2010 року укладала з ПП «ЕЖЕН М» за згодою чоловіка ОСОБА_3 , що підтверджується його заявою, посвідченою приватним нотаріусом 11.05.2011 за реєстровим № 434 (пункт 6.2.3. договору).

Договір оренди транспортного засобу від 11 травня 2010 року відповідач ОСОБА_4 укладала з ПП «ЕЖЕН М» також за згодою чоловіка ОСОБА_3 , що підтверджується його заявою, посвідченою приватним нотаріусом 02.12.2012 року за реєстровим № 473 (пункт 6.3. договору).

Будь-які підстави вважати, що спірне майно було придбане виключно за особисті кошти, що на спірне майно не розповсюджується режим спільної сумісної власності подружжя відповідно до норм ст. 57 СК України, відсутні.

Тому суд приходить до висновку, що спірні транспортні засоби в розумінні норм ст. 60 СК України та ст. 368 ЦК є об`єктами спільної сумісної власності сторін по справі, як подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4 ст. 65 СК України).

Згідно ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

На підставі викладеного, оскільки спірне майно набуте під час перебування у зареєстрованому шлюбі, частки майна дружини та чоловіка є рівними, між сторонами по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були відсутні жодні домовленості щодо поділу майна подружжя, а також шлюбний договір, суд приходить до висновку, про необхідність визнання за позивачем ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину транспортного засобу сідловий тягач марки VOLVO, модель VNL, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та на 1/2 частину транспортного засобу напівпричіп паливо цистерна-с VAN HOOL, 1985 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , як на частку в спільній сумісній власності подружжя.

Також необхідно визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину кожного із транспортних засобів, як на частку в праві спільної сумісної власності подружжя.

Тому позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про перебіг строку позовної давності та клопотання відповідача ОСОБА_4 про застосування судом наслідків пропуску позивачем строків звернення до суду, суд виходить з такого.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 72 СК України до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки, яка обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

У ст. 261 ЦК України закріплено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Початок позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття рішення державного органу РАЦС (статті 106, 107 СК України) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті 109, 110 СК України), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (ч. 2 ст. 72 СК України).

Тобто визначальним для висновку про застосування строку позовної давності у спорі про поділ майна подружжя, заявленому після розірвання шлюбу, є саме момент, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Як встановлено судом та не оспорювалося сторонами, станом на час вирішення даної справи судом, спірні транспортні засоби знаходяться у фактичному володінні та користуванні позивача ОСОБА_3 .

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 19 липня 2016 року в справі № 552/969/16-ц за позовом ОСОБА_4 витребувано у ПП «ЕЖЕН М» в особі директора ОСОБА_3 спірні транспортні засоби та передано їх і свідоцтва про реєстрацію ОСОБА_4 .

Суд приходить до висновку, що саме з цього часу позивач дізнався про порушення його права.

Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності (постанова Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-258цс15).

Тому суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_3 не пропущено строки звернення до суду з позовом про поділ спільної сумісної власності подружжя, а клопотання відповідача про застосування судом наслідків спливу позовної давності є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Дії позивача ОСОБА_3 , як керівника ПП «ЕЖЕН М», направлені на навмисне невиконання судового рішення в справі № 552/969/16-ц, що підтвердив представник позивача ОСОБА_1 , можуть мати наслідком вжиття відповідних заходів примусового виконання, а також заходів примусу та відповідальності, встановленої законом, але жодним чином не спростовують ту обставину, що транспортні засоби є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог відповідно до норм ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 4351 грн.

Керуючись ст. ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину транспортного засобу сідловий тягач марки VOLVO, модель VNL, 2006 року випуску, номер шасі - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який з 18 лютого 2012 року зареєстровано за ОСОБА_4 , як на частку в спільній сумісній власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину транспортного засобу напівпричіп паливо цистерна-с VAN HOOL, колір білий, 1985 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який з 08 липня 2010 року зареєстрований за ОСОБА_4 , як на частку в спільній сумісній власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину транспортного засобу сідловий тягач марки VOLVO, модель VNL, 2006 року випуску, номер шасі - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який з 18 лютого 2012 року зареєстровано за ОСОБА_4 , як на частку в спільній сумісній власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину транспортного засобу напівпричіп паливо цистерна-с VAN HOOL, колір білий, 1985 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який з 08 липня 2010 року зареєстрований за ОСОБА_4 , як на частку в спільній сумісній власності подружжя.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в розмірі 4351 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Повне судове рішення складено 28 серпня 2019 року.

Головуючий суддя /підпис/ Н.Л.Яковенко

Суддя Н.Л.Яковенко

27.08.2019