ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua   Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 серпня 2019 р.                                                Справа № 903/427/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О. за участю секретаря судового засідання (помічника судді) Євтушик О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №903/427/19

за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна  компанія “Нафтогаз  Україна”, м. Київ

до Державного комунального підприємства “Луцьктепло”, м. Луцьк

про стягнення 267 016,60 грн.

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: Запуговиченко О.В. – член виконавчого органу (наказ № 80 від 07.02.2019, дов № 625/08 від 11.02.2019),

в с т а н о в и в:

05.06.2019  Акціонерне товариство “Національна акціонерна  компанія “Нафтогаз  Україна” звернулося до Господарського суду Волинської області з позовною заявою № 14/4-750 від 28.05.2019, в якій просить суд стягнути із Державного комунального підприємства “Луцьктепло” 267 016,60 грн., з них: 231  625,69 грн. пені, 24  787,97 грн. процентів річних, 10  602,94 грн. збитків, завданих інфляцією.

На обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов  договору від 31.10.2016 постачання природного газу № 4890/1617-КП-2.

Ухвалою суду від 07.06.2019 було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.07.2019, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 09.07.2019 року.

09.07.2019 від відповідача до суду надійшов відзив № 2850/08 від 09.07.2019, в якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити, а у разі задоволення позовних вимог – зменшити розмір пені, яку просить стягнути позивач.

10.07.2019 представник позивача на електронну пошту суду надіслав клопотання № 14/4-203913 від 10.07.2019, в якому просить визнати поважною причину неявки представника позивача в судове засідання та відкласти підготовче засідання у зв`язку з великою завантаженістю працівників юридичного департаменту НАК “Нафтогаз України”, які здійснюють представництво інтересів позивача в судових органах. Зазначив, що отримав копію відзиву відповідача і має намір подати до суду відповідь на відзив.

Клопотання представника позивача судом було задоволено, ухвалою суду від 10.07.2019 підготовче засідання відкладено на 24.07.2019; запропоновано позивачу в строк до 22.07.2019 подати суду відповідь на відзив.

22.07.2019 на адресу суду від позивача надійшла відповідь № 14/4-2040В від 17.07.2019 на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву, заперечує проти зменшення пені.

В судовому засіданні 24.07.2019 суд за письмовою згодою представників обох сторін відповідно до ч.6 ст.183 ГПК України перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні на підставі ст.216 ГПК України було оголошено перерву з 24.07.2019 по 23.08.2019.

22.08.2019 відповідач подав заперечення №3502/08 від 21.08.2019  на відповідь на відзив.

Суд залишив заперечення відповідача №3502/08 від 21.08.2019  на відповідь на відзив без розгляду на підставі ч.2 ст.207 ГПК України у зв?язку з тим, що їх подано після початку розгляду справи по суті без обгрунтування поважності причин пропуску строку їх подачі на стадії підготовчого провадження.

Позивач 22.08.2019 надіслав до суду промову в судових дебатах, викладену письмово.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.

31.10.2016 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" як постачальником та Державним комунальним підприємством “Луцьктепло” як споживачем було укладено договір постачання природного газу №4890/1617-КП-2, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

Акціонерне товариство “Національна акціонерна  компанія “Нафтогаз  Україна” у червні 2019 року звернулось з позовною заявою до суду. Згідно з п.2 Статуту цього підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.122016 №1044 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019, №226), тип компанії – приватне акціонерне товариство.

Відповідно до п.2 ст.5 Закону України «Про акціонерні товариства» зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Пунктом 1.2 договору від 31.10.2016 №4890/1617-КП-2 визначено, що природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій.

Приймання - передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання - передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (пункт 3.4 договору).

Додатковими угодами №1 від 31.10.2016, №2 від 22.11.2016, №3 від 21.12.2016 та №5 від 24.01.2017 сторони вносили зміни до пункту 5.2 договору в частині зміни вартості 1000 куб.м. природного газу, що поставляється за договором. Додатковою угодою №4 від 23.01.2017 доповнені та внесені зміни в п. п. 1.2, 1.3, 2.3, 2.4, 2.5, 3.3, 7.1, 7.4, 11.3, доданий п. 11.9.

Згідно з п. 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У п.8.2 договору від 31.10.2016 №4890/1617-КП-2 вказано, що у разі невиконання споживачем п. 6.1. та 6.6. цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Пунктом 12.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору від 31.10.2016 №4890/1617-КП-2 позивач передав відповідачу в жовтні 2016 року – січні 2017 року природний газ на загальну суму 23  607 154 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016, від 30.11.2016, від 31.12.2016, від 31.01.2017 (а.с. 32-35). Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень.

Відповідач свої зобов`язання з оплати природного газу, переданого за період жовтень 2016 - січень 2017, виконав в повному обсязі, але з порушенням строків оплати, визначених договором.

Внаслідок порушення строків оплати позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 231  625,69 грн. за загальний період прострочення з 26.11.2016 по 27.03.2017, проценти річних в розмірі 24  787,97 грн. за загальний період з 26.11.2016 по 27.03.2017, збитки, завдані інфляцією, в розмірі 10  602,94 грн. за зобов?язаннями грудня 2016 року за період лютий – березень 2017.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а0 за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач на підставі пункту 8.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 231  625,69 грн. за період з 26.11.2016 по 27.03.2017.

Дослідивши розрахунок пені, наданий позивачем, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору.

У відзиві відповідач просить  максимально зменшити розмір, заявленої до стягнення, посилаючись на те, що штрафні санкції є надмірно великими порівняно зі збитками кредитора, відповідач знаходиться в скрутному фінансовому становищі, що викликане незалежними від нього економічними обставинами (несвоєчасними та неповними розрахунками населення за послуги з теплопостачання, несвоєчасним відшкодуванням державною різниці в тарифах), на те, що позивач не додав належних доказів на підтвердження свого важкого фінансового становища та реальності отриманих ним збитків.

На підтвердження клопотання відповідачем додано до матеріалів справи оборотно-сальдову відомість з рахунку 647 за січень2016 – червень 2019, довідку про заборгованість по категоріях споживачів з 01.11.2016 по 01.03.2017, звіти про фінансові результати за 2016, за I півріччя 2017, довідки про претензійно-позовну роботу за січень-грудень 2016 року, лютий 2017 року.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За приписами частини четвертої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз наведеної норми свідчить про те, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи тощо.

Крім цього,  зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).

Підприємство «Луцьктепло» є комунальним підприємством, фінансування якого здійснюється за рахунок платежів від наданих послуг населенню та підприємствам, установам, організаціям. Підприємство спрямовує свою діяльність на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на експлуатацію обслуговування, поточний та капітальний ремонт котелень і теплових мереж та здійснює забезпечення мешканців міста Луцька, навчальні заклади, дитячі садки, інших споживачів послугами з теплопостачання.

Фінансова діяльність підприємства за 2016 рік, І півріччя 2017 року є збитковою. Загальна сума чистого збитку становить 68  834 тис. грн., що підтверджується звітами про фінансові результати за 2016, за I півріччя 2017.

Заборгованість перед ДКП «Луцьктепло» станом на 30.06.2019 з різниці в тарифах становить 6915277 грн.

Заборгованість населення станом на 01.03.2017 становить 75780147,30 грн., субсидії – 101228622,57 грн., пільги – 7339962,55 грн., інші – 12666149,50 грн., разом – 197014881,92 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість по категоріях споживачів  з 01.11.2016 по 01.03.2017.

Підприємством ведеться претензійно-позовна робота, показники якої наведено в довідках, приєднаних відповідачем до матеріалів справи. Але, як зазначає відповідач у відзиві, вона не дає належного результату через відсутність коштів на сплату судового збору та низький відсоток виконання рішень судів органами Державної виконавчої служби.

Враховуючи приписи діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, враховуючи важливість збереження господарської діяльності відповідача як комунального підприємства, що забезпечує мешканців міста Луцька, навчальні заклади, дитячі садки, інших споживачів послугами теплопостачання, приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору 31.10.2016 №4890/1617-КП-2, відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого  на порушення зобов`язання, а також те, що основна  заборгованість була перерахована ще до подачі позову до суду, прострочка оплати носила нетривалий характер, плата за спожитий природний газ залежала від оплати за теплову енергії підприємствами, організаціями та іншими споживачами, суд на підставі ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України вважає можливе зменшити розмір пені на 50% та стягнути її з Державного комунального підприємства “Луцьктепло” на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України в розмірі 115812,85 грн. (231625,69 х 50%).

В частині стягнення пені в розмірі 115812,85 грн. (231625,69 – 115812,85) слід відмовити в задоволенні позову в зв`язку з із зменшенням судом розміру пені.  

Доводи позивача про те, що відсутність коштів через несвоєчасність розрахунків контрагентів відповідача та інші обставини не можуть бути підставою для зменшення розміру пені, не приймаються судом до уваги, оскільки  ці обставини не є єдиними підставами для зменшення розміру пені, а оцінені судом в сукупності з іншими.

Разом з цим, зменшуючи розмір пені лише на 50%, суд врахував принцип збалансованості майнових інтересів обох сторін, те, що НАК «Нафтогаз Україна» є підприємством державного сектора економіки, об`єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено також стягнення проценти  річних у розмірі 24  787,97 грн. за період з 26.11.2016 по 27.03.2017, збитки, завдані інфляцією, в розмірі 10  602,94 грн. за період лютий – березень 2017.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми процентів річних та збитків, завданих інфляцією, суд встановив, що розрахунки є арифметично правильними та відповідають вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача у зв??язку із порушенням строку виконання зобов?язання з оплати вартості природного газу підлягає 24  787,97 грн. процентів річних за період з 26.11.2016 по 27.03.2017, 10 602,94 грн. збитків, завданих інфляцією, за період лютий – березень 2017

Відповідно до п. 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 4  005,25 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 551, 599, 551, 610, 611, 612, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства “Луцьктепло” (43001, м. Луцьк, вул. Ковельська, буд.40, код ЄДРПОУ 00225644) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код: 20077720) 115 812 грн. 85 коп. пені, 24 787 грн. 97 коп. процентів річних, 10 602 грн. 94 коп. збитків, завданих інфляцією , 4 005 грн. 25 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

3. У задоволенні позову про стягнення 115 812 грн. 85 коп. пені відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

          Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

          Повне рішення складено: 27.08.2019.

          Суддя                                                                                                    І. О. Якушева