Дата документу 08.08.2019 Справа № 554/9183/18

Провадження № 2/554/811/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Кучеренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, Виконавчого комітету Полтавської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, відповідно до якого прохав суд стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування майнової шкоди суму у розмірі 12444,26 грн., а також моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 1 500,00 грн., витрати на лікування у розмірі 3 163,65 грн., а також 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку із розглядом справи.

В обґрунтування позову позивачем ОСОБА_1 зазначено, що 18.12.2017 року сталася ДТП за участю його автомобіля Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням якого останній рухався по вулиці Харківське шосе у м. Полтаві в районі будинку 29 навпроти автосалону BMW та ресторанно-гостинного комплексу «Баварія» та потрапив у вибоїну на дорозі, у результаті чого автомобіль зазнав пошкоджень, а саме пошкодження переднього лівого колесу, через що рух автомобіля без заміни колесу був не можливий. Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 28.02.2018 року, залишеною в силі постановою суду апеляційної інстанції, начальника УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради ОСОБА_2, як посадову відповідальну особу органу, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, за невжиття заходів щодо дотримання норм та правил утримання автодоріг. Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 27-12 від 25.12.2017 року, виготовленого на замовлення позивача, вартість матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 на дату дослідження (25.12.2017 р.) становить - 12 444,26 грн. За виготовлення висновку позивачем сплачено 1 500,00 грн. Позивач вважає, що відповідальною особою, яка зобов`язана відшкодувати вказану шкоду є саме УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради, оскільки рішенням суду притягнуто начальника вказаного органу, ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності. Разом із тим, позивач прохав стягнути з відповідача на його користь на підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України грошові кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди. Наявність моральної шкоди обґрунтовано тим, що він вимушений був міняти колесо на місці ДТП, чекати поліцію, приймати участь в оформленні необхідних документів фіксації ДТП тривалий час, а у подальшому тривалий час приймати участь у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, що набула громадського резонансу. Позивач вказував про почуття зневаги до нього, як простого мешканця міста, роздратованість ситуацією незмінного стану дороги, на ділянці якої сталася ДТП, а потім відчув погіршення стану здоров`я та вимушений був лікуватись. На придбання ліків витрачено кошти у розмірі 3163,65 грн., які позивач прохав стягнути з відповідача. Моральну шкоду оцінено позивачем у сумі 10 000,00 грн. Щодо витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зазначено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 позивачем витрачено на послуги адвоката 3 000,00 грн., а за супроводження справи за вказаним позовом - 5 000,00 грн., які прохав покласти на відповідача.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 19.11.2018 р. відкрито загальне позовне провадження з викликом всіх учасників справи.

В межах строку, встановленого судом, 20.12.2018 року до суду від відповідача УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради надійшов відзив на позов, відповідно до якого представник відповідача заперечував проти позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначено, що спосіб захисту, заявлений позивачем, не відповідає вимогам ч. 1 ст. 2 ЦПК України; позивачем не доведено належними доказами у справі наявність протиправного діяння УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради, та причинно-наслідковий зв`язок діяння із заподіяною позивачу шкодою, як моральною так і матеріальною. Відповідачем зазначено, що вини УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради не вбачається, УЖКГ є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки не є балансоутримувачем доріг чи власником елементів чи об`єктів благоустрою в районі 29 будинку по вул. Харківське шосе у м. Полтаві, де сталася ДТП. Відповідачем вказано, що відповідно до ст. 27 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами, в тому числі, органами місцевого самоврядування - на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад; таким чином, у місті було створене КП «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради для утримання міських шляхів, вулиць, проїздів, виконання робіт, серед іншого, із поточного та капітального ремонту автомобільних шляхів, яке на даний час не ліквідоване. Щодо стягнення витрат позивача на проведення експертом автотоварознавчого дослідження, зазначено, що у Висновку відсутня інформація про попередження експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а тому такий доказ не є належним доказом; позивачем не надано належних доказів фактичних витрат на ремонт автомобіля. Щодо відшкодування витрат на лікування та відшкодування моральної шкоди, зазначено, що позивачем не доведено протиправність дій відповідача, причинно-наслідковий зв`язок між наслідками у вигляді погіршення здоров`я позивача, та протиправним діянням відповідача. Відповідачем зауважено, що при обґрунтуванні наявності моральної шкоди позивач вказував на обставини будь-яких інших осіб, але ж не УЖКГ, а саме: незадоволення своєчасністю виконання працівниками поліції своїх повноважень під час документального оформлення події ДТП, затягування розгляду справи про адміністративне правопорушення, переслідування позивача кореспондентами з питаннями та репортажами. Також, відповідачем у відзиві зазначено, що витрати, понесені позивачем на правничу допомогу адвоката під час супроводження у справі про адміністративне правопорушення, не є витратами, які пов`язані з розглядом даної справи.

25.01.2019 року від позивача ОСОБА_1 надійшло заперечення на відзив. Позивачем зазначено, що оскільки саме начальника УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності за невжиття заходів щодо ліквідації вибоїни на вказаній ділянці дороги, де сталося ДТП, то саме УЖКГ є належним суб`єктом відповідальності, згідно зі ст. 1174 ЦК України, за шкоду, спричинену бездіяльністю посадової особи. Також, зазначено, що у постанові Октябрського районного суду м. Полтави від 28.02.2018 року у справі про адміністративне правопорушення, та в постанові Апеляційного суду Полтавської області було допущено описку у даті ДТП, а саме невірно вказано 18.12.2018 рік, тоді як дорожньо-транспортна пригода сталась у 2017 році. Описка в судовому рішенні не свідчить про неналежність рішень суду як доказів. Висновок експерта є належним доказом, складений судовим експертом Поляниця І.В., відповідачем не спростовано висновків експерта. Моральна шкода спричинена бездіяльністю керівника відповідача, у зв`язку із чим трапилась ДТП, при ліквідації наслідків якої позивач зазнав страждань. Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. є витратами по збиранню доказів для даної справи (постанови про адміністративне правопорушення), а тому є такими, на думку позивача, що пов`язані з розглядом даної справи.

11.03.2019 року від представника третьої особи у справі, Виконавчого комітету Полтавської міської ради, надійшли письмові пояснення у справі. Представник третьої особи заперечував проти позову в повному обсязі. Зазначено, що відповідно до затверджених постановою КМУ від 30.03.1994 р. № 198 Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, здійснення ремонту і утримання дорожніх об`єктів покладається на дорожньо-експлуатаційні організації. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради за кодом КВЕД 84.11 є «Державне управління загального характеру», тобто, жодних інших видів економічної діяльності, що пов`язані з ремонтом автомобільних доріг, відповідач не здійснює. Разом із тим, третьою особою у справі зазначено, що 03.03.2017 року між УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради та ТОВ «Механізований будівельний центр» укладено договір № 1 на послуги з утримання, серед іншого, влиймо-дорожньої мережі міста Полтави, а 22.05.2017 року між УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради та ПП «Будгарант-7» укладено договір підряду № 6 з поточного ремонту дорожнього покриття та тротуарів м. Полтави. Відповідно до даних реєстру до КВЕД даних юридичних осіб відноситься будівництво доріг і автострад. Таким чином, на час ДТП (18.12.2017 року) діяли дані угоди з вказаними юридичними особами.

Також, у письмових поясненнях третьої особи зазначалось про укладення угоди 20.11.2018 року між ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» та ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ», однак вказані обставини виходять за межі подій предмета спору.

11.03.2019 року від відповідача, УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради, надійшли письмові пояснення.

09.04.2019 року від позивача ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення. Зазначено про виправлення описок в даті ДТП, допущених в постанові суду першої інстанції у справі про адміністративне правопорушення та у постанові суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 11.04.2019 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

08.08.2019 року до суду від відповідача УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

07.08.2019 року адвокат Кузь О.М. в інтересах позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник третьої особи у справі, у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові заяві учасників справи по суті, дослідивши зібрані у справі докази, надавши оцінку доказам в їх сукупності, встановив наступне.

18 грудня 2017 року близько 19 год. сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме позивач ОСОБА_1 рухаючись на власному автомобілі Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 по проїжджій частини вулиці Харківське шосе, 29 у м. Полтаві потрапив у вибоїну (довжиною - 2,4 м, шириною - 1,5 м., глибиною - 0,13 м.), чим завдано шкоду транспортному засобу позивача.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 28.02.2018 року № 554/706/18, залишеною в силі постановою Апеляційного суду Полтавської області від 05.09.2018 року, начальника УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради ОСОБА_2, як посадову відповідальну особу вказаного органу, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Вказаними рішенням судів встановлено наявність події адміністративного правопорушення, а саме, встановлено, що будучи начальником управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, допустив порушення правил, норм і стандартів, передбачених в п. п. 3.1.1 ДСТУ 3587-97, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, не вжив заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, а також до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

Відповідно до Висновку № 27-12 експертного автотоварознавчого дослідження від 25.12.2017 р., здійсненого судовим експертом Поляниця І.В. на замовлення позивача, визначено, що вартість матеріальних збитків, завданих власнику колісного транспортного засобу (КТЗ) Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 станом на 25.12.2017 р. становить 12 444,26 грн., що дорівнює вартості відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу на дату дослідження.

Згідно з квитанцією серії ДП № 27-12 від 25.12.2017 р. позивачем оплачено послуги експерта у сумі 1 500,00 грн.

Слід зазначити, що ділянка автодороги, на якій трапилась ДТП 18.12.2017 року, а саме по вулиці Харківське шосе у м. Полтаві в районі будинку 29, відноситься до сфери управління органів місцевого самоврядування, оскільки є дорогою міста.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Виходячи з вищевикладеного, вина органу місцевого самоврядування, службовою особою якого вчинено протиправну бездіяльність, дію або прийнято протиправне рішення, не підлягає встановленню та доведенню, оскільки має місце відповідальність органу без вини.

Таким чином, заперечення відповідача щодо недоведеності його вини, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає, серед іншого, виконавчі органи міської ради.

Третьою особою у справі є Виконавчий комітет Полтавської міської ради.

Відповідач, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, відповідно до Положення про свою діяльність, є структурним підрозділом Виконавчого комітету Полтавської міської ради, як виконавчого органу місцевого самоврядування, на який покладено функцію забезпечення організації обслуговування населення підприємствами та організаціями житлово-комунального господарства у сфері експлуатації і ремонту житла, міських доріг, міського електротранспорту, благоустрою, надання ритуальних та інших послуг.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 22 березня 2018 року № 638/13100/14-ц провадження № 61-2395 св 18 зазначено, що норма ст. 1174 ЦК України підлягає застосуванню у випадку, коли є відомою конкретна посадова особа або службова особа органу державної влади, органу місцевого самоврядуванням, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю якої завдано коди фізичній або юридичній особі.

Як встановлено судом вище, начальника УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради ОСОБА_2 , як посадову особу вказаного органу, відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП за фактом допущеної бездіяльності щодо забезпечення належної експлуатації і ремонту міської дороги, на ділянці якої сталася ДТП 18.12.2017 року за участю автомобіля позивача.

Відповідно до змісту ст. 1174 ЦК України, обов`язок відшкодувати завдану шкоду перед потерпілим покладається не на особу яка її завдала, тобто на посадову або службову особу, незаконними рішення, діями чи бездіяльністю якої завдано шкоди, а орган, з яким вказана особа перебуває у службових відносинах.

Посилання відповідача та третьої особи у справі про те, що є інші органи, уповноважені на здійснення ремонту доріг (балансоутримувачі), а саме КП «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради, яке не ліквідовано станом на час події ДТП, не заслуговують на увагу, оскільки рішенням дев`ятої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 31.01.2017 року вказане комунальне підприємство ліквідовано, а отже з початком ліквідаційної процедури останнє припинило свою діяльність без правонаступництва, тобто без переходу прав та зобов`язань юридичної особи, що ліквідується, до інших осіб. Вказана обставина також була предметом розгляду суду апеляційної інстанції у справі про адміністративне правопорушення відносно начальника УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради ОСОБА_2

Щодо посилання третьої особи на укладення договорів УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради з ТОВ «Механізований будівельний центр», та ПП «Будгарант-7», відповідачем не надано належних доказів передачі на баланс вказаних юридичних осіб автомобільної дороги по вулиці Харківське шосе у м. Полтаві, 29, на якій сталася ДТП за участю автомобіля позивача станом на 18.12.2017 рік.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Заперечення відповідача щодо обрання позивачем неналежного способу захисту, спростовуються вищезазначеним.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості виконання робіт, в даному випадку, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Висновок № 27-12 експертного автотоварознавчого дослідження від 25.12.2017 р., здійсненого судовим експертом Поляниця І.В. щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого позивачу, є належним доказом у справі, оскільки містить відомості, що підлягають встановленню під час розгляду справи, а сумніви відповідача щодо законності отримання такого доказу, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а встановлені ним обставини не спростовані відповідачем.

Причинно-наслідковий зв`язок між майновою шкодою та протиправною бездіяльністю посадової особи органу є доведеним доказами, а саме постановою у справі про адімністративне правопорушення та Висновком експертного автотоварознавчого дослідження.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині відшкодування майнової шкоди у розмірі 12 444,26 грн.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

В пунктах 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини справи з`ясовуються судом на засадах змагальності, у межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Тобто, наявність моральної шкоди, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями та наслідками, мають бути доведені позивачем.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. При цьому, слід виходити з того, що докази повинні бути допустимими згідно з вимогами ч. 2 ст. 78 ЦПК України, відповідно до якої обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Експертний висновок у справі відсутні.

Належними доказами у справі не доведено факт наявності моральної шкоди та причинно-наслідковий зв`язок такої шкоди із пошкодженням автомобіля позивача в результаті ДТП чи протиправною бездіяльністю посадової особи відповідача.

Самі лише посилання позивача на обставини, за яких він, як зазначав у позові, зазнав моральних страждань, не є доказом, та не може бути покладено в основу доказування.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди за недоведеністю.

Щодо вимог позивача про відшкодування витрат на лікування у сумі 3 163,65 грн. через виникнення у нього ушкоджень здоров`я, суд вважає їх також безпідставними з огляду на недоведеність причинно-наслідоковго зв`язку між такими наслідками у вигляді хвороби та пошкодженням автомобіля позивача в результаті ДТП чи протиправною бездіяльністю посадової особи відповідача.

Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат та витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження, суд виходить з наступного.

Позивач при звернення до суду був звільнений, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як інвалід ІІ групи інвалідності загального захворювання, що підтверджується пенсійним посвідченням № 2770011812 (а.с. 25), від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме в частині відшкодування майнової шкоди, в силу вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, передбачений для позову майнового характеру станом на перше січня 2018 року, у сумі - 704,80 грн.

Судовий збір за подачу позову про відшкодування моральної шкоди, покласти на рахунок держави.

До судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, відноситься витрати, передбачені ч. 3 ст. 133 ЦПК України, серед яких витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з квитанцією № 27 від 05.09.2018 року та попереднім розрахунком вартості адвокатських послуг, наданих адвокатом Кузь О.М. , позивачем понесено витрати у зв`язку із розглядом даної справи у сумі 5000,00 грн.

Витрати позивача на послуги адвоката у сумі 3 000,00 грн. у справі про адміністративне правопорушення, висновки судових рішень по якій враховувались під час розгляду даної справи, не є витратами на правничу допомогу адвоката, що пов`язані з даною справою, а тому заявлені вимоги про їх стягнення є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката у даній справі, а саме - 2 500,00 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з квитанцією серії ДП № 27-12 від 25.12.2017 року за послуги з виготовлення висновку позивачем сплачено 1 500,00 грн., частину яких необхідно стягнути з відповідача, а саме - 750,00 грн.

Керуючись ст. 56 Конституції України, ст. ст. 23, 1167, 1192 ЦК України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 1-5, 10, 76-82, 139, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, Виконавчого комітету Полтавської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (ЄДРПОУ 03365854, адреса: 36020, м. Полтава, вул. Стрітенська, 19) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_3 ) матеріального збитку у розмірі 12 444,26 грн.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (ЄДРПОУ 03365854, адреса: 36020, м. Полтава, вул. Стрітенська, 19) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_3 ) витрати на підготовку експертного висновку на замовлення позивача у розмірі 750,00 грн.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (ЄДРПОУ 03365854, адреса: 36020, м. Полтава, вул. Стрітенська, 19) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_3 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2 500,00 грн.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (ЄДРПОУ 03365854, адреса: 36020, м. Полтава, вул. Стрітенська, 19) на користь на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О. Материнко