Постанова

Іменем України

21 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 2-335/06

провадження № 61-41877св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Кремінський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Луганської області у складі колегії суддів: Луганської В. М., Коновалової А. А., Стахової Н. В. від 11 липня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на постанову старшого державного виконавця Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області (далі - Кремінський РВ ДВС ГТУЮ в Луганській області) Бабіної С. І.

Скарга мотивована тим, що 09 вересня 2016 року старшим державним виконавцем Кремінського РВ ДВС ГТУЮ в Луганській області Бабіною С. І. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 19252839 з примусового виконання виконавчого листа № 2-335/2006, виданого 06 березня 2007 року Кремінським районним судом Луганської області. У цій постанові зазначено, що згідно з актами державного виконавця від 18 лютого, 05 та 06 вересня 2016 року були знесені самочинно збудовані боржником ОСОБА_2 літній душ, сарай, пташник, літня кухня, зливна яма; каналізаційні труби не знайдені під час робіт. Знесення - це розбір, демонтаж та руйнування всіх конструкцій будівлі чи іншої споруди, пов`язані з неможливістю його подальшого використання за містобудівними та іншими об`єктивними обставинами. Разом з тим, ОСОБА_1 зазначає, що будівля літньої кухні знесена не була, залишився фундамент та декілька рядів цегли. Таким чином, розбір, демонтаж та руйнування усіх конструкцій будівлі кухні здійснені не були, внаслідок чого залишилася можливість її подальшого використання. Щодо висновків у актах державного виконавця про відсутність каналізаційних труб та колектора, про що зазначив представник Кремінської ВУВКГ, то вони суперечать висновкам, викладеним у рішенні суду, що приймалося раніше.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила поновити їй строк на оскарження постанови державного виконавця, оскільки він був пропущений нею з поважної причини, визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Бабіної С. І. від 09 вересня 2016 року про закінчення виконавчого провадження № 19252839 та продовжити виконавчі дії.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 17 січня 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Кремінського РВ ДВС ГТУЮ в Луганській області Бабіної С. І. про закінчення виконавчого провадження № 19252839 від 09 вересня 2016 року за виконавчим листом Кремінського районного суду Луганської області № 2-335 від 06 березня 2007 року.

Зобов`язано Кремінський РВ ДВС ГТУЮ в Луганській області продовжити виконавчі дії за виконавчим листом Кремінського районного суду Луганської області № 2-335 від 06 березня 2007 року в частині знесення літньої кухні, зливної ями та каналізаційних труб.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення Кремінського районного суду Луганської області від 23 листопада 2006 року у справі № 2-335 в частині знесення літньої кухні зливної ями та каналізаційних труб не виконано, а тому постанова державного виконавця Кремінського РВ ДВС ГТУЮ в Луганській області Бабіної С. І. від 09 вересня 2016 року про закінчення виконавчого провадження № 19252839 є протиправно та підлягає скасуванню, а виконавчі дії в частині знесення літньої кухні, зливної ями та каналізаційних труб - продовженню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Луганської області від 11 липня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено частково. Ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 05 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 09 вересня 2016 року відповідно до вимог встановлених статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» і прав ОСОБА_1 при винесені постанови про закінчення виконавчого провадження не було порушено.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначену постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду про те, що рішення Кремінського районного суду Луганської області від 23 листопада 2006 року у справі № 2-335 виконане ОСОБА_4 в повному обсязі не відповідає дійсності, оскільки в частині знесення літньої кухні, зливної ями та каналізаційних труб судове рішення не виконано. Акти державного виконавця Кремінського РВ ДВС ГТУЮ в Луганській області Бабіної С. І. від 18 лютого, 05 та 06 вересня 2016 року і лист КП «Кремінська-комунсервіс» не є належними доказами на підтвердження виконання судового рішення в повному обсязі, оскільки не конкретизують порядок ліквідації зливної ями та каналізаційних труб, а зазначення в актах про те, що такі об`єкти не знайдені не свідчить про їх статус ліквідованих. Державний виконавець не витребував і не дослідив схему розташування каналізації із житлового будинку і літньої кухні ОСОБА_4 , не врахував, що фундамент літньої кухні не демонтований.

Узагальнені доводи пояснення на касаційну скаргу

У жовтні 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду пояснення на касаційну скаргу, у яких, посилаючись на законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 2-335/06 з Кремінського районного суду Луганської області.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що згідно з виконавчим листом Кремінського районного суду Луганської області № 2-335/2006 від 06 березня 2007 року, виданого за рішенням цього суду від 23 листопада 2006 року, ОСОБА_2 було зобов`язано знести самочинно збудовані на земельній ділянці АДРЕСА_1 літню кухню, літній душ, сарай, пташник, каналізацію та зливну яму.

Згідно з виконавчим листом Кремінського районного суду Луганської області від 10 червня 2015 року зобов`язано ВДВС Кремінського РУЮ в Луганській області виконати рішення суду від 23 листопада 2006 року та ухвалу від 08 квітня 2009 року щодо повного знесення зливної ями та каналізаційних труб.

Відповідно до акта державного виконавця від 18 лютого 2016 року були знесені літній душ, сарай, пташник, зливну яму.

Відповідно до акта державного виконавця від 05 вересня 2016 року були продовжені виконавчі дії зі знесення зливної ями та каналізаційних труб, колектор відсутній, ґрунт сухий.

Відповідно до акта державного виконавця від 06 вересня 2016 року із залученням працівників КП «Кремінна-Конмунсервіс» були завершені роботи по знесенню літньої кухні та залишена вентиляційна труба на місці зруйнованої кухні, що знаходиться на відстані 5 м 40 см від входу у погріб.

У листі на адресу Кремінського РВ ДВС ГТУЮ в Луганській області № 563 від 08 вересня 2016 року керівник КП «Кремінна-Комунсервіс» зазначає, що згідно з постановою про залучення підприємства для проведення виконавчих дій від 25 березня 2016 року та договору про надання послуг у частині знесення літньої кухні, зливної ями та каналізаційних труб роботи виконані у повному обсязі.

09 вересня 2016 року старший державний виконавець ВДВС Кремінського РУЮ в Луганській області Бабіна С. І. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-335/2006, виданого 06 березня 2007 року Кремінським районним судом Луганської області.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Положеннями статті 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», в редакції на час винесення постанови про закриття виконавчого провадження (далі - Закон № 606-XIV), передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Установивши, що матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження виконання ОСОБА_2 рішення Кремінського районного суду Луганської області від 23 листопада 2006 року у справі № 2-335 в повному обсязі, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про законність винесеної державним виконавцем ВДВС Кремінського РУЮ в Луганській області Бабіною С. І. постанови про закінчення виконавчого провадження від 09 вересня 2016 року з примусового виконання виконавчого листа № 2-335/2006 від 06 березня 2007 року згідно з пунктом 8 частиною першою статті 49 Закону № 606-XIV.

ОСОБА_1 на підтвердження доводів своєї скарги достатніх доказів не надала; належними та допустимими доказами не спростувала обставини, викладені в актах державного виконавця щодо виконання рішення Кремінського районного суду Луганської області від 23 листопада 2006 року у справі № 2-335 в повному обсязі, що також підтверджується показами свідків, які опитані в судовому засіданні, даними КП «Кремінна-Комунсервіс», яке було залучене до проведення робіт по знесенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним у скарзі на постанову державного виконавця, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Оскільки оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Луганської області від 11 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун