справа №619/908/14-ц

провадження №2/619/276/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2019 р. Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого-судді Калмикової Л.К.

за участю:

секретаря судового засідання -Кравченко К.В.,

представника позивача- Жили П .С.,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 25 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») укладено кредитний договір № ML-701/284/2008, згідно з яким відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 92 000 доларів США та зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредитні кошти до 25 квітня 2018 року, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом; повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку платежів.

12 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н, згідно з яким до товариства перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк».

На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 25 квітня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки № SR-701/284/2008, відповідно до якого ОСОБА_4 прийняла на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його зобов`язань перед кредитором за кредитним договором як солідарний боржник.

В порушення зазначених вище умов Кредитного договору, ОСОБА_2 зобов`язання по кредитному договору не виконані, не погашено належні до сплати суми кредиту та не сплачені відсотки.

Станом на 09.12.2014 року заборгованість ОСОБА_2 складає:

-по тілу кредиту складає 68 935,27 доларів США;

-по нарахованим та не сплаченим відсоткам складає 18 868 доларів США;

-по пені складає 4975709 гривень 51 копійка.

Всього прохає стягнути 6 338 917,62 грн., а також судовий збір 3654,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позові та згідно наданих до суду письмових пояснень.

Представник відповідача ОСОБА_2 - Жила П.С. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. Пояснив, що позивачем не було надано підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_2 ; наявний сплив загальних та спеціальних строків позовної давності, про застосування яких відповідачем ОСОБА_2 було подано відповідну заяву; стягнення заборгованості з поручителя не відповідає закону.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином. На адресу зареєстрованого місця проживання відповідача судом рекомендованим поштовим відправленням було направлено судову повістку про виклик, яку відповідач отримала, що підтверджується підписом в поштовому повідомленні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.04.2008 року між Закритим акціонерним товариством "ОТП банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №ML-701/284/2008, згідно з умовами якого банк надав йому кредит в сумі 92000 доларів США (а.с.6-9, том 1).

Згідно наданого розрахунку станом на 09.12.2014 року заборгованість ОСОБА_2 складає:

-по тілу кредиту складає 68 935,27 доларів США;

-по нарахованим та не сплаченим відсоткам складає 18 868 доларів США;

-по пені складає 4975709 гривень 51 копійка.

На підставі п.1.6 кредитного договору ОСОБА_2 зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути банку вказані кредитні кошти.

Крім того, ОСОБА_2 відповідно до умов Кредитного договору, як позичальник, зобов`язався: сплатити відповідну плату за користування Кредитом, в порядку та на умовах, що визначені п.п. 1.4, 1.5 Кредитного договору.

12.11.2010 року між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю. Згідно з вищевказаним договором Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" прийняло на себе всі права за кредитним договором №ML-701/284/2008 від 25.04.2008 року.

На підставі зазначеного договору до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" щодо права вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором №ML-701/284/2008 від 25.04.2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 10 лютого 2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України», МФО 300528, ідентифікаційний код 36789421, р/р НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №ML-701/284/2008 від 25.04.2008 року, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 68935, 27 доларів США, що складає 1070269 (один мільйон сімдесят тисяч двісті шістдесят дев`ять) гривень 01 копійка, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 18868 доларів США, що складає 292939 (двісті дев`яносто дві тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять) гривень 10 копійок, пені за несвоєчасне повернення суми кредиту у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень, а всього загальну суму заборгованості у розмірі 2363208 (два мільйони триста шістдесят три тисячі двісті вісім) гривень 11 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 лютого 2015 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно розрахунку банку щодо заборгованості по ОСОБА_2 за кредитним договором ML-701/284/2008 станом на 09.12.2014 року, останнє погашення заборгованості по кредиту було здійснено 16.09.2010 року, а погашення по відсоткам 01.03.2013 року.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В даному випадку договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя та визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Право позивача задовольнити свої вимоги за кредитним договором також шляхом звернення стягнення на предмет застави, іпотеки передбачено ст. ст.589, 590 ЦК України, ЗУ «Про заставу», ЗУ «Про іпотеку», а також договорами іпотеки та застави рухомого майна.

Законом України «Про іпотеку» передбачено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду), два позасудові - на підставі виконавчого напису нотаріуса та на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Банк звернувся до приватного нотаріуса із заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок дострокового погашення всієї суми заборгованості за кредитним договором від 25 квітня 2008 року, шляхом реалізації предмета іпотеки - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 який належить ОСОБА_2 на праві власності.

Відповідний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 18 грудня 2009 року.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Позивач, звернувшись до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому немає жодних правових підстав для солідарного стягнення кредитної заборгованості з відповідачів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) висловлено правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з вимогами статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Представник відповідача у письмових поясненнях неодноразово наголошував, що відповідач ОСОБА_2 жодних погашень за кредитним договором після звернення Позивачем стягнення на предмет Іпотеки не проводив. А отже, вимоги позивача щодо нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку дії договору є безпідставними.

Представник позивача неодноразово наголошував, що після 16.09.2010 року відповідачем були здійснені сплати на погашення боргу у 27.04.2012 році у розмірі 12.52 доларів США та 01.03.2013 році в розмірі 12.51 доларів США. А з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом Позивач звернувся у лютому 2014 року.

Згідно пояснень відповідача ОСОБА_2 , останнє погашення боргу за Кредитним договором ML-701/284/2008 було здійснено 16.09.2010 року. Це були кошти, що надійшли з примусової реалізації предмету застави. Жодних інших сплат ним не було проведено.

05.08.2019 року представник позивача надав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що Меморіальний ордер №46 від 27.04.2012 року та Меморіальний ордер №36 від 01.03.2013 року були знищені і надати інші докази, що підтверджували факт здійснення сплат в 2012 та в 2013 роках, окрім виписки з особового рахунку ТОВ «ОТП Факторинг України» не вбачається можливим.

Суд приймає заперечення відповідача, виходячи з його пояснень в судовому засіданні, а також враховуючи неможливість надання позивачем меморіальних ордерів на підтвердження сплат у 2012 та 2013 роках. Тому суд доходить висновку, що останній платіж по погашенню боргу був здійснений 16.09.2010 року.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У той самий час, згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобов`язання і одночасно способом цивільно-правової відповідальності.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання, яке визначається ст. 610 ЦК України.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

За таких обставин включення для обрахування пені прострочених платежів, які мали місце поза межами позовної давності до основної вимоги, не ґрунтується на вимогах закону. Стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов`язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою. Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України). У зобов`язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

Остання сплата боргу відбулась 16.09.2010 року. Позивач звернувся до суду з позовом 19.02.2014 року, тобто більше, ніж через 3 роки після останньою сплати. За таких обставин суд доходить висновку про застосування до позовних вимог наслідків спливу позовної давності.

Суд дійшов висновку, що Порука припинилася у зв`язку з закінченням строку дії поруки. Порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки належить до преклюзивних строків. Непред`явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення останнього, а отже, і обов`язку поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобов`язанням. Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов`язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов`язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Зазначений висновок міститься також і в постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1451цс15.

У разі неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за основним договором строк пред`явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов`язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов`язання або у зв`язку із застосуванням права на дострокове повернення кредиту за умови пред`явлення банком боржнику й поручителю такої вимоги, змінюється в односторонньому порядку строк виконання основного зобов`язання й порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить вимоги до поручителя протягом шести місяців від зміненої дати виконання основного зобов`язання (постанова Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року (№ 6-106цс14).

З огляду на це суд вважає, що необхідно застосовувати припис частини четвертої статті 559 ЦК України про припинення поруки у разі, якщо у договорі не встановлений строк її дії і якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Після спливу строку виконання основного зобов`язання у позивача виникло право протягом наступних шести місяців пред`явити вимогу до поручителів про виконання порушеного зобов`язання боржника. І після спливу цих шести місяців порука припинилася.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не пред`являв вимогу до поручителя у досудовому порядку, а тому правові підстави стягнення сум заборгованості з ОСОБА_4 на користь позивача відсутні.

Таким чином, у задоволенні позову необхідно відмовити у зв`язку з пропуском строків позовної давності.

Керуючись ст.ст. 11, 253, 256, 258, 266, 525, 526, 530, 536, 543, 549, 554, 559, 610, 611, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України; ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 60, 76, 81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, Законом України «Про Іпотеку», суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Дергачівський районним суд Харківської області.

Учасники справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України», ЄДРПОУ 36789421, адреса знаходження: м.Київ, вул.Фізкультури,28-Д.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІК НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІК НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Л. К. Калмикова