20.08.2019 Справа № 756/5610/19

Справа пр. №2/756/4074/19

ун. №756/5610/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2019 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Приходько І.А.,

учасники справи:

представник позивача - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , про стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" (далі - ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ") про стягнення страхового відшкодування.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 17 червня 2018 року на автодорозі М-13 "Кіровоград-Платонове" трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Opel Omega, д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_5 , та MAN TGA 18440 BL, д.р.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом Titan, д.р.н. НОМЕР_3 , під кермуванням ОСОБА_4 Пригода відбулась унаслідок порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_4 .

У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Opel Omega, д.р.н. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля склала 65379,38 грн.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації автомобіля MAN TGA 18440 BL, д.р.н. НОМЕР_2 , була застрахована ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач звернулася до цього страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.

Однак, як зазначила ОСОБА_3 , ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" безпідставно не сплатило їй страхове відшкодування, порушивши норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів".

З цих підстав позивач просила суд стягнути з відповідача ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" на її користь страхове відшкодування у сумі 65379,38 грн.

У судовому засіданні, в якому представник позивача приймав участь у режимі відеоконференції, він підтримав позовні вимоги свого довірителя, просив суд їх задовольнити.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ОСОБА_3 лише 01 березня 2019 року звернулася до ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" з заявою про виплату страхового відшкодування. Також відповідач вказував на те, що уповноваженій особі страховика не вдалось оглянути пошкоджений транспортний засіб у зв`язку з тим, що він був проданий позивачем. Таким чином, покликаючись на п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" просило суду відмовити ОСОБА_3 у задоволенні її позову.

У судовому засіданні представник відповідача просила суд відмовити ОСОБА_3 у задоволенні її позову з підстав, наведених у відзиві.

Ухвалою суду від 22 квітня 2019 року залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 .

Третя особа в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд дійшов такого висновку.

Судом з`ясовано, що 17 червня 2018 року на автодорозі М-13 "Кіровоград-Платонове" трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Opel Omega, д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_5 , та MAN TGA 18440 BL, д.р.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом Titan, д.р.н. НОМЕР_3 , під кермуванням ОСОБА_4

Зіткнення указаних автомобілів відбулось унаслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху, що встановлено постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 жовтня 2018 року у справі №484/4421/18 (а. с. 11).

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 17 червня 2018 року за участю автомобілів Opel Omega, д.р.н. НОМЕР_1 , та MAN TGA 18440 BL, д.р.н. НОМЕР_2 , є ОСОБА_4 .

Унаслідок згаданої дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Opel Omega, д.р.н. НОМЕР_1 , власником якого була ОСОБА_3 , отримав механічні пошкодження.

Позивач, покликаючись на звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, від 21 вересня 2018 року №543/09-18, складений товариством з обмеженою відповідальністю "Клевер Експерт" (далі - ТОВ "Клевер Експерт"), стверджувала, що розмір спричинених їй збитків відповідає вартості відновлювального ремонту автомобіля Opel Omega, д.р.н. НОМЕР_1 , та становить 65379,38 грн (а. с. 16-33).

За положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

П. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, за приписами ст. 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 22.1, п. 22.2 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.

З огляду на викладене, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів", порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Цивільна відповідальність ОСОБА_4 за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації автомобіля MAN TGA 18440 BL, д.р.н. НОМЕР_2 , була застрахована ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02 березня 2018 року №АМ/3069590. Цей договір був укладений шляхом видачі страхувальнику страхового поліса. Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну складав 100000,00 грн, франшиза за договором - 1000,00 грн (а. с. 80).

Згідно з п. 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування та документи, перелік яких визначений п. 35.2. ст. 35 цього Закону.

01 березня 2019 року ОСОБА_5 звернувся в інтересах ОСОБА_3 до ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" з заявою про виплату страхового відшкодування, долучивши до неї документи, передбачені п. 35.2 ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" (а. с. 83-87).

За приписами абз. 1 п. 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно з абз. 1-3 п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

-у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;

-у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених ст. 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Однак у строки, визначені п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів", ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" не сплатило ОСОБА_3 страхове відшкодування чи не прийняло вмотивоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

При цьому, згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Порядок проведення автотоварознавчого дослідження для визначення розміру збитків, спричинених пошкодженням транспортних засобів, визначається Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/209 (далі - Методика).

П. 7.37 Методики визначено формулу для розрахунку коефіцієнта фізичного зносу. При цьому, коефіцієнт фізичного зносу складників колісного транспортного засобу при розрахунку приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та для складників колісного транспортного засобу, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів (п. 7.38 Методики).

Ураховуючи викладене, зважаючи на те, що строк експлуатації автомобіля Opel Omega, д.р.н. НОМЕР_1 , на час пошкодження перевищував 7 років, оцінювач ТОВ "Клевер Експерт" у звіті про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, від 21 вересня 2018 року №543/09-18, правомірно визначив вартість матеріального збитку, спричиненого позивачеві пошкодженням її автомобіля, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників транспортного засобу. Сума збитків склала 28088,45 грн (а. с. 16-33).

Відповідач ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" не скористалося своїм правом та її представник не заявила у ході розгляду справи в суді клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, а отже не довела, що вартість матеріального збитку визначено оцінювачем ТОВ "Клевер Експерт" неправильно.

П. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2% від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту

Позаяк відповідно до умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02 березня 2018 року №АМ/3069590 франшиза становила 1000,00 грн, сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" на користь ОСОБА_3 , зменшується на суму франшизи і становить 27088,45 грн (28088,45 грн - 1000,00 грн = 27088,45 грн).

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_3 слід задовольнити частково, стягнути з відповідача ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" на користь позивача страхове відшкодування у сумі 27088,45 грн

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (п. п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України"(п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження факту оплати витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надано квитанцію від 17 вересня 2019 року №0.0.1136197489.1, яка засвідчує сплату ОСОБА_3 на користь адвокатського об`єднання "Захист" грошових коштів у сумі 2000,00 грн. Інших доказів, які б засвідчували факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката нею не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у тому числі витрати на правову допомогу покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Отже, судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 318,37 грн (27088,45 грн / 65379,38 грн х 768,40 грн = 318,37 грн), а витрати на правничу допомогу - 828,35 грн (27088,45 грн / 65379,38 грн х 2000,00 грн = 828,35 грн).

Керуючись ст. ст. 16, 22, 999, 1166, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 6, 9, 22-31, 34-36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/209, ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 200, 206, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_3 до товариства додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з товариства додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" (зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Героїв Сталінграда, 4, корпус 6-А; код ЄДРПОУ - 32404600) на користь ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) страхове відшкодування у сумі 27088 (двадцять сім тисяч вісімдесят вісім) гривень 45 (сорок п`ять) копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути товариства додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" (зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Героїв Сталінграда, 4, корпус 6-А; код ЄДРПОУ - 32404600) на користь ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 318 (триста вісімнадцять) гривень 37 (тридцять сім) копійок, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 828 (вісімсот двадцять вісім) гривень 35 (тридцять п`ять) копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Андрейчук

Повний текст рішення виготовлено 20 серпня 2019 року