Справа № 2а-408/07

Категорія 38

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 лютого 2007 року Ленінський районний суд м. Севастопол у складі: головуючого судді - Дудкіної Т.М. при секретарі - Лісковець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської державної адміністрації про зобов'язання виділити земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом просить зобов'язати відповідача виділити їй із земель резервного фонду земельну ділянку розміром 2,3 умовні кадастрові гектари, мотивуючи вимоги тим, що вона не отримала сертифікату на право власності на земельний пай як працівник підприємства радгоспу С.Перовської і як наслідок не може отримати належну їй по закону земельну ділянку виділену в натурі на місцевості. В обґрунтування вимог посилається на ст.25 ЗК України, зазначаючи, що вишукувані 2,3 умовні кадастрові гактари мають бути виділені із земель резервного фонду, який передбачений для таких цілей. В судовому засіданні позивачка та її представник вимоги підтримали, наполягали на задоволенні позову, пояснювали, що позивачка оскаржує бездіяльність відповідача щодо невиділення їй земельної ділянки.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду заперечення викладені у письмовій формі,  в задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши пояснення позивачки, її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка з березня 1971 р. перебувала у трудових відносинах з радгоспом С.Перовської та працювала на посаді старшого бухгалтера робочого комітету радгоспу С.Перовської У січні 1983 р. звільнена з роботи в звязку з виходом на пенсію за віком. Дана обставина підтверджується записом у трудовій книжці позивачки.

Як видно з пояснень позивачки, її представника вона не отримала сертифікату на земельний пай під час приватизації землі С.Перовської, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що у позивачки відсутнє право на земельний пай і як наслідок на виділення земельної ділянки в натурі так як відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995р. N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельний пай одержують особи, які входили до складу КСП на момент паювання землі і яких внесено до списку, що додається до Державного  акта  на  право  колективної власності на землю.

Відповідно до ст.104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

 Як слідує з пояснень представника позивачки, остання оскаржує бездіяльність Севастопольської міської державної адміністрації. В той же час, доказів, які б свідчили про звернення позивачки до СМДА щодо виділення їй земельної ділянки суду не надано, а тому слід визнати, що вимоги заявлені у позові безпідставні. Посилання позивачки на ст.25 ЗК України є помилковим, оскільки ця стаття не регулює спірні правовідносини.

Таким чином судом не встановлено порушення прав, свобод чи законних інтересів позивачки Севастопольською міською державною адміністрацією.

На підставі п.2 ст.2, 104 КАС України, керуючись ст. ст. ст.

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Севастопольської міської державної адміністрації про зобов'язання виділити земельну ділянку, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду м. Севастополя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення і апеляційної скарги протягом 2 0 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.