КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 359/4379/18 Головуючий у 1 інстанції: Яковлєва Л.В.

Провадження № 22-ц/824/2933/2019 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Чобіток А.О.

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Литвиненко Олени Леонідівни , яка діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2018 року в справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

В червні 2018 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заявлених вимог АТ КБ «Приватбанк» зазначило, що 31 березня 2007 року ОСОБА_2 з метою отримання банківських послуг підписав заяву, згідно якої отримав кредит у розмірі 3500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. При цьому, ОСОБА_2 погодив, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», що викладено на банківському сайті www.privatbank.ua, складає договір. Оскільки ОСОБА_2 неналежно виконує взяті на себе зобов`язання, АТ КБ «Приватбанк» просило стягнути з нього заборгованість за кредитним договором від 31 березня 2007 року в сумі 22 020,17 грн., з яких: 3101,13 грн. - заборгованість за кредитом, 17 394,27 грн. - заборгованість по процентам, 500,00 - штраф (фіксована частина), 1024,77 грн. - штраф (процентна складова).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2018 року позов АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором кредиту №б/н від 31 березня 2007 року в розмірі 8887,05 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» судові витрати в розмірі 704,80 грн.

В апеляційній скарзі представник АТ КБ «Приватбанк» просив скасувати вказане рішення суду в частині незадоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задовольнити в повному обсязі. Вважає, що суд безпідставно стягнув проценти за користування кредитом, виходячи із облікової ставки НБУ, та відмовив у стягненні штрафних санкцій, пославшись на те, що Умови та правила надання банківських послуг не містять підпису ОСОБА_2 . Матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо заявлених вимог. Відповідач не оспорював укладення ним договору кредитного договору, часткова оплата відповідачем заборгованості вказує на визнання ним обов`язку щодо виконання умов договору.

В апеляційній інстанції представник АТ КБ «Приватбанк» підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у відсутність відповідача.

Вислухавши пояснення представника АТ КБ «Приватбанк» , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 2007 року ОСОБА_2 було підписано заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк», в якій зазначено, що вона разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 7).

Встановивши, що Умови та Правила надання банківських послуг, та Тарифи не містять підпису ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» про стягнення процентів за користування кредитом за визначеною банком процентною ставкою, і неустойки та стягнув з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитом в сумі 3101,13 грн.

Суд також дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь банку процентів за користування кредитом в розмірі облікової ставки Національного Банку України, що за наведеними у рішенні розрахунками становить 5785,92 грн.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.

Так, згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заявляючи позовні вимоги, АТ КБ «ПриватБанк» посилалося на те, що 31 березня 2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, відповідно до якого АТ КБ «Приватбанк» надало ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 3500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.

На підтвердження умов договору АТ КБ «ПриватБанк» надало суду копію анкети-заяви відповідача, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розрахунок заборгованості.

Разом з тим, вказані документи не підтверджують погодження між сторонами умов кредитування.

Як вбачається з матеріалів справи, ні витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», ні витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпису ОСОБА_2

Анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, але не містить даних про умови кредитування.

03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа №342/180/17).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що за відсутності належних та допустимих доказів погодження умов договору, АТ «КБ «Приватбанк» має праві вимагати захисту своїх прав шляхомзобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» процентів за користування кредитом в розмірі облікової ставки Національного Банку України відповідно до ст. 1048 ЦК України в сумі 5785,92 грн., оскільки АТ КБ «Приватбанк» не заявляло вимог про стягнення процентів, виходячи із облікової ставки Національного Банку України на підставі зазначеної норми.

З урахуванням зазначеної позиції Великої Палати Верховного Суду АТ «КБ «Приватбанк» має право виключно на повернення сум фактично отриманих коштів.

Стягуючи заборгованість по кредиту в сумі 3101,13 грн., суд першої інстанції не перевірив наданих позивачем розрахунків та не з`ясував механізм нарахування відповідної суми.

Як вбачається з наданих АТ «КБ «Приватбанк» розрахунків, сума заборгованості по кредиту 3101,13 грн. була розрахована як різниця між сумами отриманих відповідачем коштів та сумами, що зараховані в погашення заборгованості за кредитом та процентами.

Оскільки розмір процентів за користування кредитними коштами не був погоджений між сторонами договору, у АТ «КБ «Приватбанк» були відсутні підстави для їх нарахування за визначеними ним ставками.

Відтак, зараховані АТ «КБ «Приватбанк» в рахунок погашення заборгованості по процентам суми мають бути враховані при визначення сум кредиту, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь АТ «КБ «Приватбанк».

Дослідивши надані АТ «КБ «Приватбанк» розрахунки заборгованості, колегія суддів встановила, що в рахунок погашення процентів було враховано 3028,60 грн. Отже, з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню фактично отримана та неповернута сума кредитних коштів в розмірі 72,53 грн.

Враховуючи викладене, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2018 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог АТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню 5,29 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, та 7,93 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, а всього 13,22 грн. судових витрат.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Литвиненко Олени Леонідівни , яка діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», задовольнити частково.

Скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2018 року та ухвалити нове судове рішення.

Позов Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» фактично отриману суму кредитних коштів в розмірі 72,53 грн.

В іншій частині позову Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» 5,29 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, та 7,93 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, а всього 13,22 грн. судових витрат.

Дані про учасників справи:

АкціонернетовариствоКомерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570,

ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 23 серпня 2019 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Оніщук М.І.

Чобіток А.О.