Справа №11а-141,2007р. Головуючий в 1-й інстанції
Категорія: ст.286ч.1 Головко О.В.
КК України. Доповідач - Раєнок В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року лютого місяця «13» дня
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Червоненка В.Я. Суддів: Раєнка В.І., Михайлюка М.І. З участю прокурора - Литвиненка О.О. адвоката - ОСОБА_2 засудженого - ОСОБА_1 потерпілої - ОСОБА_3 представника цивільного відповідача - ОСОБА_4
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_3 на вирок Суворовського районного суду м.Херсона від «15» листопада 2006 року.
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, -
засуджений за ст.28бч.1 КК України до штрафу на користь держави у розмірі 510 грн., без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Засуджений знаходиться на підписці про невиїзд і з нього на користь ОСОБА_3 стягнуто 89 грн. матеріальних збитків та 1000 грн. моральної шкоди. В іншій частині заявлених потерпілою позовів відмовлено.
ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що керуючи належним ТОВ «Венбест-Херсон» автомобілем ВАЗ-21093 і рухаючись біля 2340 год. 03.12.2005 року по вул. 200 років Херсона з боку вул. Безроднього у м.Херсоні, у напрямку вул. Кольцова на перехресті з вул. Некрасова на пішохідному перехресті порушив вимоги п.п. 12.3 та 18.1 ПДР і скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка в стані алкогольного сп'яніння переходила проїжджу частину дороги.
Внаслідок наїзду потерпілій спричинені середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.
В задоволенні заявленого по справі цивільного позову про відшкодування матеріальних збитків відмовлено в зв'язку з тим, що ці збитки відшкодовані потерпілій добровільно, відповідно наданих нею документів.
Розмір моральної шкоди на 10000 грн. зменшено судом до 1000 грн. за тих підстав, що одною з причин, які потягли за собою отримання потерпілою тілесних ушкоджень було те, що вона знаходячись у стані алкогольного сп'яніння створила загрозу своєму здоров'ю, перебігаючи проїжджу частину дороги, не впевнившись у небезпечності таких дій.
2
В апеляції потерпіла просить вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що судом допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, окрім того призначене засудженому покарання є м'яким. Апелянт не згоден також зі зменшенням судом розміру матеріальних збитків та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який в судових дебатах та в останньому слові прохав вирок суду залишити без змін, потерпілу ОСОБА_3, яка прохала її апеляцію з доповненням задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, а також вислухавши думку прокурора про залишення вироку суду без змін, а також представника потерпілої, який висловив думку про скасування вироку та цивільного відповідача, прохавшого вирок суду залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція потерпілої задоволенню не підлягає зі слідуючих підстав.
Судом вірно встановлено фактичні обставини вчиненого засудженим і його висновки про винність ОСОБА_1 у скоєнні злочину за який його засуджено, при обставинах вказаних у вироку суду підтверджується послідовними свідченнями самого засудженого, який повністю визнав себе винним у ДТП і підтвердив, що потерпіла в темний час раптово вибігла на проїжджу дорогу, де пішохідний перехід. Він застосував гальмування, але не зміг уникнути зіткнення. Після ДТП надавав потерпілій допомогу і викликав «швидку допомогу». Всі матеріальні витрати, яка понесла потерпіла він відшкодував добровільно, про що свідчать відповідні документи.
Показання свідка ОСОБА_5 аналогічні показанням засудженого про обставини ДТП.
При огляді місця події виявлено сліди гальмування, що свідчать про те, що засуджений намагався уникнути наїзду на потерпілу.
За висновками автотехнічної експертизи ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду.
Свідок ОСОБА_6 підтвердив, що після ДТП він намагався взяти у потерпілої пояснення, але вона знаходилася у стані алкогольного сп'яніння і нічого не змогла пояснити.
Відповідно до висновків судово-медичної експертизи у потерпілої виявлені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Зібраним по справі доказам, які належним чином перевірені в судовому засіданні суд дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії засудженого за ст.286 ч.1 КК України.
Під час перевірки матеріалів справи не встановлено порушень норм матеріального і процесуального права, які б тягли за собою скасування, або зміну вироку, атому доводи апеляції потерпілої в цій частині колегія суддів до уваги не приймає.
Покарання ОСОБА_1 обрано з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності ним скоєного, даних про особу, з яких вбачається, що ОСОБА_1 характеризується виключно позитивно, вчинив злочин з необережності і цей злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, після ДТП надавав допомогу потерпілій і добровільно надавав їй матеріальну допомогу, а тому на думку колегії суддів
3
призначене йому покарання є достатнім, справедливим і відповідає вимогам ст.65 КК України.
За наведених обставин апеляція потерпілої в цій частині також не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що засуджений та ТОВ «Венбест-Херсон» де він працює, фактично відшкодували потерпілій витрати на лікування та інші матеріальні витрати /а.с. 75/ про що свідчить заява потерпілої /а.с. 76-83; 122-126/.
За таких обставин суд обґрунтовано прийшов до висновку, що підстав для задоволення заявленого по справі цивільного позову про стягнення матеріальних збитків не мається.
Обґрунтоване рішення суду і в частині часткового задоволення про стягнення моральної шкоди, з урахуванням наслідків від ДТП у вигляді спричинення з необережності потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Не вбачаючи підстав для задоволення апеляції і керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію потерпілої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Суворовського районного суду м.Херсона від 15 листопада 2006 року відносно ОСОБА_1 - без змін.