Справа № 11 а - 161,2007 р. Головуючий в 1 -й інстанції
Категорія: ч.2 ст.307 КК України. Званчук В.М.
Доповідач - Червоненко В.Я.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року лютого місяця «20» дня
Колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого- Червоненка В.Я.
Суддів: Гемми Ю.М.
Заіченко В.Л.
З участю прокурора - Литвиненка О.О.
Засудженої - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_4 на вирок місцевого Суворовського районного суду м. Херсона від 20 листопада 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком:
- ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, українка, громадянка України, освіта середня, неодружена, має на утриманні неповнолітню дитину, не працююча, раніше не судима, -
засуджена за ч.2 ст.307 КК України на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
Запобіжний захід - утримання під вартою.
Строк покарання рахується з 20 листопада 2006 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 400 грн. 18 коп. судових витрат за проведення експертизи.
Вирішено питання щодо речових доказів.
-2-
ОСОБА_1 вироком суду першої інстанції визнана винною та засуджена за те, що вона у лютому місяці 2006 року в м. Херсоні у невстановленої слідством особи незаконно придбала, зберігала з метою збуту, а 28 лютого 2006 року в 16.00 годин збула гр. ОСОБА_2 у місці масового перебування громадян, а саме в приміщені комп'ютерного клубу „Інтернет-офіс", розташованого в м. Херсоні по вул. Фрунзе, буд.3, три таблетки небезпечної психотропної речовини - альфа-метилфенетиламін (амфетамін), загальною масою - 0,063 гр.
Крім того, ОСОБА_1 01 березня 2006 року приблизно о 16.00 годині в м. Херсоні біля магазину „Магнат", розташованого по вул. Горького, буд.25, діючи повторно, придбала у гр. ОСОБА_3, зберігала з метою збуту, а також в цей день в 16.20 годин у місці масового перебування громадян, а саме в приміщені кафе „Динамо-Люкс" розташованого в м. Херсоні по вул. Бєлінського, буд.3, незаконно збула гр. ОСОБА_2 дев'ять таблеток небезпечної психотропної речовини - альфа-метилфенетиламін (амфетамін), загальною масою - 0,197 гр.
У своїй апеляції захисник засудженої адвокат ОСОБА_4, не оспорюючи правильність кваліфікації дій засудженої, порушує питання про зміну вироку суду в частині призначеного покарання, а саме просить пом'якшити призначене покарання і не позбавляти її волі. При цьому він посилається на те, що суд першої інстанції не врахував наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, а саме: щире каяття зі сторони засудженої та активне сприяння розкриттю злочину, а також те, що ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності вперше, має позитивну характеристику і знаходження на утриманні останньої неповнолітньої дитини та непрацездатного члена її сім'ї - особи похилого віку, які потребують догляду з боку засудженої.
Інші учасники процесу вирок не оскаржили.
Заслухавши суддю - доповідача, засуджену ОСОБА_1, яка підтримала апеляцію адвоката в повному обсязі, а в останньому слові просила пом'якшити їй покарання шляхом застосування ст.75 КК України, дослідивши матеріали кримінальної справи й обговоривши наведені у апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та зробив обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.307 КК України, і ця кваліфікація дій засудженої учасниками процесу не оспорюється.
Проте, при призначенні покарання підсудній суд не виконав вимоги ст.65 КК України, яка визначає загальні засади призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання.
Зокрема, закон зобов'язує призначити покарання не тільки з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину і характеристики особи, але й обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, оскільки особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та яке б запобігло вчиненню нею нових злочинів.
Як вбачається з вироку, суд, призначаючи підсудній покарання, врахував лише ступінь тяжкості вчиненого злочину та її особу:
· яка раніше не вчиняла злочинів;
· її вік;
· факт перебування на її утриманні неповнолітнього сина,
але обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання (ст.ст.66, 67 КК України) взагалі не досліджував.
Але, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила своє щире каяття в скоєному діянні (а.с. 168-169), а свідок ОСОБА_5
-3-
підтвердив, що ОСОБА_1 всіляко допомагала розкриттю злочинів, пов'язаних із збутом психотропних речовин (а.с. 176), тобто активно сприяла розкриттю злочину.
Ці обставини відповідно до ст.66 КК України є такими, що пом'якшують покарання, але вони судом не були враховані.
Крім того, перелік обставин, що пом'якшують покарання, наведений в ст.66 КК України, не є вичерпним.
Так, Пленум Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року за №7 „Про практику призначення судом кримінального покарання" вказує, що суд повинен оцінити ступінь небезпечності особи для суспільства, спосіб її життя, сімейний стан, стан здоров'я, поведінку особи до, в процесі і після вчинення злочину, його минуле (зокрема, наявність колишніх судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей, осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо, що дають можливість суду не тільки визначити, яке покарання є необхідним і достатнім для винного, а й дозволяють, до певної міри, прогнозувати поведінку особи в майбутньому.
Із матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання, є одинокою матір'ю і на її утриманні перебувають неповнолітній син та непрацездатна бабуся (а.с.125,190).
Ці обставини суд мав право визнати такими, що пом'якшують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання, досудовим слідством і судом не встановлено, але це повинно було бути обґрунтовано в вироку.
За наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може згідно ст.69 КК України призначити основне покарання нижче, від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу.
На підставі наведеного, колегія судців дійшла висновку, що призначене ОСОБА_1 основне покарання у виді позбавлення волі за санкцією ч.2 ст.307 КК України хоча і є мінімальним, але, водночас, і надто суворим, тому, враховуючи пом'якшуючі покарання обставини, що не були враховані судом, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, - дає підстави застосування ст.69 КК України до основного покарання шляхом призначення його нижчим від найнижчої межі.
Водночас, прохання апелянта про пом'якшення ОСОБА_1 покарання шляхом призначення покарання, не пов'язаного з реальним позбавленням волі, задоволенню не підлягає саме з підстав тяжкості злочину.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія судців, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок місцевого Суворовського районного суду м. Херсона від 20 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення їй покарання змінити.
Вважати ОСОБА_1, з урахуванням ч.1 ст.69 КК України, засудженою за ч.2 ст.307 КК України на один рік і шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
В іншій частині вирок залишити без змін.