УХВАЛА

22 серпня 2019 року

м. Київ

справа №826/9665/16

адміністративне провадження №К/9901/23177/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І.В.,

суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року

у справі №826/9665/16

за позовом ОСОБА_2 , Громадської організації "Тарифна мобілізація"

до Кабінету Міністрів України

за участю третіх осіб: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", ОСОБА_3 , Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, ОСОБА_1 про визнання протиправною (незаконною) постанови Кабінету Міністрів України №315 від 27 квітня 2016 року,

УСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, у якому просили скасувати Постанову Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2016 року №315 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 року №758".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2016 року об`єднано для спільного розгляду адміністративну справу №826/9665/16 за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про скасування Постанови Кабінету Міністрів України №315 від 27 квітня 2016 року із адміністративними справами: №826/8551/16 за позовом Громадської організації "Тарифна мобілізація" до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та скасування абзацу 2 ч. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2016 року №315, із адміністративною справою №826/7299/16 за позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконними та нечинними п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2016 року №315, із адміністративною справою №826/9633/16 за позовом ОСОБА_5 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконними та скасування п.п. 3, 4 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2016 року №315, із адміністративною справою №826/10146/16 за позовом ОСОБА_6 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2016 року №315 та присвоєно їм спільний №826/9665/16.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №315 від 27 квітня 2016 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 року №758" з моменту її прийняття, а саме з 27 квітня 2016 року.

15 серпня 2019 року ОСОБА_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст. ст. 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Оскаржувана постанова Шостого апеляційного адміністративного суду проголошена 08 липня 2019 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 15 серпня 2019 року, тобто пропустивши строк на касаційне оскарження.

Відповідно до ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 5 ст. 333 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В касаційній скарзі наявне клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого скаржник зазначає, що постанову суду апеляційної інстанції отримано 18 липня 2019 року.

Однак до касаційної скарги не додано доказів на підтвердження дати отримання рішення суду апеляційної інстанції, таким доказом є копія конверту в якій надійшло оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції.

Вищенаведене, свідчить про неповажність підстав пропуску строку на касаційне оскарження, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч наведеній вимозі до касаційної скарги не додано такий документ, натомість в касаційній скарзі наявне клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого скаржник посилається на майновий стан.

Згідно з ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

На підтвердження обставин викладених у клопотанні скаржник надав копію довідки Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та копію довідки по нарахуванню та виплаті пенсій та допомог.

Однак колегія суддів зазначає, що документом який підтверджує майновий стан, а саме, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік є довідка про доходи за минулий календарний рік, що видана органами доходів і зборів.

З урахуванням вищенаведеного суд прийшов до висновку про неможливість задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору до ухвалення судового рішення.

З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивачем є фізична особа, яка заявила вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) ставка судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2016 року складав 1600,00 грн.

Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1280,00 грн (200% від (1600,00 * 0,4)

Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; рахунок отримувача: 31219207026007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)"; символ звітності банку: 207.

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги особі, яка її подала, шляхом надання до суду документа про сплату судового збору та доказів наявності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження або вказати інші підстави для його поновлення.

У випадку неусунення недоліків касаційної скарги в частині ненадання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору, скарга буде повернута особі, яка її подала, відповідно до п.1 ч. 4 ст.169 та ч. 2 ст.332 КАС України.

Неусунення недоліків касаційної скарги в частині ненадання доказів наявності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження або незазначення інших підстави для його поновлення є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України).

Керуючись ст.ст. 121, 329, 330, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року у справі №826/9665/16, викладені у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року у справі №826/9665/16 за позовом ОСОБА_2 , Громадської організації "Тарифна мобілізація" до Кабінету Міністрів України за участю третіх осіб: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", ОСОБА_3 , Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, ОСОБА_1 про визнання протиправною (незаконною) постанови Кабінету Міністрів України №315 від 27 квітня 2016 року.

Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Желєзний

Судді В.М. Шарапа

С.М. Чиркін