ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 серпня 2019 року

м. Харків

справа № 628/1866/19

провадження № 22-ц/818/4169/19

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 27 червня 2019 року, постановлену під головуванням судді Клімової С.В., в місті Куп`янську Харківської області, -, -

в с т а н о в и в :

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 27 червня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом.

Разом з позовною заявою, 21 червня 2019 року, позивачем була подана заява про забезпечення позову.

Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 27 червня 2019 року заяву представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборони її відчуження та розпорядження. Заяву в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти належні ОСОБА_2 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборони її відчуження та розпорядження.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що судом було накладено арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , яка не належить на праві власності відповідачу. Так, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 20 червня 2019 року право власності на вказану квартиру зареєстроване за ОСОБА_4 , яка не є стороною у справі.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надала відзив на апеляційну скаргу, просила відмовити в повному обсязі у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 27 червня 2019 року без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Ухвала Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 27 червня 2019року в частині відмови у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на грошові кошти належні ОСОБА_2 сторонами не оскаржується та судом апеляційної інстанції не переглядається.

Задовольняючи частково заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборони її відчуження та розпорядження, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України передбачені види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є грошові кошти у розмірі 36 500 доларів США, що еквівалентно 964 330 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 18.06.2019 року.

З інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу, реєстраційний №309 від 08.02.2011 року належить житлова квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.18-19)

Як на підставу вжиття заходів забезпечення позову представник позивача ОСОБА_3 посилалася на те, що 20 травня 2019 року ОСОБА_1 на адресу відповідача ОСОБА_2 надіслано лист з вимогою про повернення грошових коштів у сумі 36 500 доларів США з терміном повернення до 31 травня 2019 року, який відповідач отримав 24 травня 2019 року, але до теперішнього часу кошти повернуто не було. Вважає, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки квартира АДРЕСА_2 та належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 , після отримання відповідачем листа-вимоги про повернення коштів, була виставлена на продаж через електронний торгівельний майданчик «ОLХ», у зв`язку з чим невжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За змістом вказаної норми, арешт може бути накладено лише на майно, яке належить на праві власності відповідачу.

Матеріали справи свідчать про те, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 20 червня 2019 року зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 , на підставі договору дарування, серія та номер 1316 від 20.06.2019 року посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Юдіною О.С. (а.с.43-44)

Таким чином, висновки суду про обґрунтованість заяви в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 ,є такими, що не відповідають вимогам п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, оскільки вбачається, що на час вжиття заходів забезпечення позову (27.06.2019 року) відповідач ОСОБА_2 не був власником квартири, на яку накладено арешт.

При цьому новий власник не є відповідачем у справі, предметом позову не є арештована квартира.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Посилання позивача про те, що договір дарування від 20 червня 2019 року є фіктивним за відсутності відповідного рішення суду, не може бути підставою для накладення арешту на квартиру, що не належить відповідачеві.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуваннюв частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборони її відчуження та розпорядження. У задоволенні заяви в зазначеній частині слід відмовити, а в іншій частині ухвала суду сторонами не оскаржується та судом апеляційної інстанції не переглядається.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 27 червня 2019 року в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборони її відчуження та розпорядження - скасувати, та в задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: С.С. Кругова

Н.П. Пилипчук

Повне судове рішення виготовлено 21.08.2019 року.