Справа № 22-Ц-68І/06 Рядок 42
Головуючий у І інстанції - Свередюк А.В.
Доповідач - Здрилюк О.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2006 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Сівчука Є.І, суддів - Подолюка В.А., Здрилюк О.І., при секретарі Губарик К.А., з участю пр-ка позивача ОСОБА_1, пр-ка відповідача Генсецького О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Нововолинську про перерахунок страхових виплат, призначених сім*ї потерпілого у зв*язку з його смертю за апеляційною скаргою відповідача на рішення Нововолинського міського суду від 05 травня 2006 року.
Особи, які беруть участь у справі: позивач - ОСОБА_2; представник позивача - ОСОБА_1
відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Нововолинську; представник відповідача - Генсецький Олександр Володимирович.
Колегія суддів -
встановила:
Рішенням Нововолинського міського суду від 05 травня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з Нововолинського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в користь ОСОБА_2 45891 грн. 29 коп. недоплаченої суми відшкодування шкоди.
Постановлено стягувати з Нововолинського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в користь ОСОБА_2 по 592 грн. 71 коп. щомісячних страхових виплат з 01 березня 2006 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати це рішення і ухвалити нове - про відмову в позові.
Вважає, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права.
Апелянт вказує, що пенсія по віку, яку може отримувати потерпілий на виробництві, не пов*язана із страховими виплатами, передбаченими Законом України «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон), а тому не може враховуватись при обчисленні страхової виплати особам, які перебували на утриманні потерпілого на виробництві.
Також рішення суду суперечить роз*ясненням, даним в листах Міністерства праці та соціальної політики України НОМЕР_1 і ВД ФСНВВ України НОМЕР_2.
Заслухавши представника відповідача, який підтримав апеляційну скаргу та представника позивача, який апеляційну скаргу заперечував, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 19 червня 2005 року чоловік позивачки ОСОБА_3 помер у зв*язку з наслідками раніше отриманого професійного захворювання, що встановлено висновком МСЕК від 16 вересня 2005 року. До смерті відповідач здійснював йому щомісячні страхові виплати і, крім того, він отримував пенсію за віком (при повному пільговому стажі).
Позивачка ОСОБА_2 є дружиною померлого і згідно зі ст.ст.21, 33 Закону відноситься до кола осіб, що мають право на виплату їм Фондом одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат, як особа, яка перебувала на його утриманні.
Постановою відповідача НОМЕР_3 позивачці були призначені вказані виплати, однак при визначенні їх розміру не була врахована отримувана потерпілим пенсія, що суперечить п.9 ст.34 Закону.
Згідно п.9 ст.34 Закону України «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону визначається, виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону.
Посилання апелянта на листи посадових осіб Міністерства праці і соціальної політики України та виконавчої дирекції Фонду (а.с. 16, 17), а також на безпідставність врахування судом першої інстанції при визначенні розміру страхових виплат позивачці пенсії за віком, яку отримував потерпілий є власним тлумаченням правових норм, що суперечить змісту абзацу 2 п.9 ст.34 Закону.
Таким чином, суд першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами правильно
визначив правовідносини між сторонами і застосував норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому для його зміни чи скасування підстав не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Нововолинську відхилити, а рішення Нововолинського міського суду від 05 травня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.