ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/2386/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Огородніка К. М., Пєскова В. Г.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019

у складі колегії суддів: Будішевської Л. О. (головуючої), Таран С. В., Мишкіної М. А.

та рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2019

у складі судді Волкова Р. В.

у справі за позовом Акціонерного товариства "Одесаобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Ренесанс"

про стягнення 215 176,24 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

1. Акціонерне товариство "Одесаобленерго" звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Ренесанс" про стягнення 107 745,77 грн - заборгованості за активну електричну енергію, яка утворилась за період з листопада 2017 року по вересень 2018 року, 25 741,22 грн - за перевищення договірних величин споживання у лютому, березні, квітні та червні 2018 року, 269,22 грн - за перетікання реактивної електричної енергії у лютому, березні, квітні та червні 2018 року, 4 232,86 грн - 3 % річних за прострочення оплати спожитої активної електричної енергії нараховану з 21.11.2017 по 30.09.2018, 02,52 грн - 3 % річних за прострочення оплати перетікання реактивної електричної енергії нараховану з 19.04.2018 по 30.09.2018, 63 861,43 грн - пені за прострочку оплати за спожиту активну електричну енергію нараховану з 21.11.2017 по 30.09.2018, 29,00 грн пені -

за прострочення оплати перетікання реактивної електричної енергії нараховану з 21.04.2018 по 30.09.2018, 13 289,10 грн - інфляційних втрат за лютий, березень, квітень, вересень 2018 року за прострочення оплати спожитої активної електричної енергії та 05,12 грн - інфляційних втрат за квітень-серпень 2018 року за прострочення оплати перетікання реактивної електричної енергії (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав умови договору щодо належної сплати за електричну енергію, у зв`язку з цим у останнього утворилась відповідна заборгованість.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського Одеської області від 15.02.2019 у справі № 916/2386/18 позов задоволено у повному обсязі (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Ренесанс" на користь Акціонерного товариства "Одесаобленерго" 107 745,77 грн - заборгованості за активну електричну енергію, 25 741,22 грн - за перевищення договірних величин споживання, 269,22 грн - за перетікання реактивної електричної енергії, 4 235,38 грн - 3 % річних, 63 890,43 грн - пені, 13 294,22 грн - інфляційних втрат. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

4. Рішення суду мотивоване порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором про постачання електричної енергії № 6571 від 13.08.2014 в частині повного та своєчасного проведення розрахунків з постачальником за спожиту електричну енергію.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками та рішенням місцевого господарського суду.

7. Під час розгляду справи господарськими судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено:

7.1. 13.08.2014 між Акціонерним товариством "Одесаобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Ренесанс" укладений договір про постачання електричної енергії № 6571, відповідно до умов якого, постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

7.2. Відповідно до підпункту 2.2.2. пункту 2.2. договору постачальник зобов`язується постачати електричну енергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 договору.

7.3. Споживач зобов`язується: виконувати умови цього договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (підпункти 2.3.2. - 2.3.3., 2.3.4 пункту 2.3. договору).

7.4. Згідно із підпунктом 3.1.4 пункту 3.1. договору постачальник має право вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику внаслідок порушення споживачем умов цього договору.

7.5. За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, споживач несе відповідальність у вигляді двократної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величинами (п.4.2.2 договору).

7.6. Пунктом 5.1. договору визначено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії з помісячним розподілом (по формі додатку "Обсяги постачання електричної енергії").

7.7. Згідно із пунктом 7.1. розділу 7 договору "Облік електричної енергії та порядок розрахунків" облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ) та Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

7.8. Відповідно до пунктів 7.5., 7.6. договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка "Графік зняття показів засобів електричної енергії" оформлюється акт про спожиту електричну енергію. Період між датами зняття показів засобів обліку на початку та в кінці розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця) і величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.

7.9. Згідно з пунктом 8.1.3 договору споживач передає постачальнику електричної енергії дані про споживання електричної енергії субспоживачами у порядку, визначеному відповідно до розділу 5, а також звіт про використану субспоживачами електричну енергію.

7.10. Договір укладений на строк до 31.12.2014, вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але не більше ніж до 01.08.2021 (пункт 9.4. договору).

7.11. Відповідно до пунктів 2, 3 додатку № 1 до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", споживач має право протягом розрахункового періоду, але не пізніше ніж за день до закінчення розрахункового дня, звернутись письмово до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії.

7.12. Згідно з пунктами 4, 5 додатку № 1 до договору у випадку перевищення договірної величини споживання електричної енергії споживач несе відповідальність згідно з п. 4.2.2 Розділу 4 "Відповідальність сторін" до договору до дати постачання електричної енергії. Додаток 1 укладений на строк до 31.12.2018 та набирає чинності з дня його підписання.

7.13. Договірна величина споживання електричної енергії на кожен місяць, визначені цим додатком, можуть бути скориговані постачальником не вище максимально припустимого обсягу споживання електричної енергії при виконанні споживачем наступних умов: надання споживачем постачальнику звернення згідно з п. 2 додатку № 1; виконання оплати обсягу електричної енергії на розрахунковий період з урахуванням обсягу коригування, у відповідності до умов, визначених у Додатку "Порядок розрахунків" до договору до дати звернення.

7.14. Відповідно до додатку № 2 до договору "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" покази засобів обліку відповідно до Додатку Перелік об`єктів Споживача, фіксуються кожного місяця о 12 годині 11 числа. Споживач зобов`язаний самостійно здійснити зняття показів розрахункових засобів обліку, оформити Акт про обсяги спожитої електричної енергії у двох примірниках по одному для кожної із сторін, і в перший день наступного розрахункового періоду надати нарочно постачальнику за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 2а.

7.15. Частиною 1 додатку № 5 до договору "Порядок розрахунків" встановлено, що розрахунковим періодом для визначення обліку спожитої електроенергії приймається місяць з 11 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття розрахунковий період та календарний місяць вважати прирівняними.

7.16. Відповідно до ч. 2 додатку № 5 до договору "Порядок розрахунків" споживач до 11 числа місяця, що передує розрахунковому, здійснює оплату за електроенергію самостійно авансовим платежем 100 % вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатком до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", або вартості величини очікуваного споживання при значимому відхиленні споживання електричної енергії в розрахунковому періоді.

7.17. Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу на очікуваний обсяг споживання електричної енергії, визначених на поточний розрахунковий період.

7.18. Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за Актом про обсяги спожитої електроенергії за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіку зняття показів. При відсутності представника постачальника на обумовлену "Графіком зняття показів засобів обліку" дату, споживач самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів обліку, оформлює "Акт про обсяги спожитої енергії" та надає його постачальнику не пізніше наступного робочого дня (частина 4 додатку № 5 до договору "Порядок розрахунків").

7.19. У період з листопада 2017 по вересень 2018 відповідач спожив електричну енергію на суму 788 994,17 грн, що підтверджується актами про обсяги спожитої електричної енергії, проте оплату здійснив несвоєчасно та не у повному обсязі (443 463,41 грн).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 15.02.2019 та постановою апеляційної інстанції від 16.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Ренесанс" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/2386/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Білоуса В. В., Огородніка К. М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2019.

10. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В. В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/2386/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Пєскова В. Г., Огородніка К. М., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2019.

11. Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 916/2386/18 Господарського суду Одеської області за вищезазначеною касаційною скаргою для здійснення перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2019 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

12. 22.07.2019 до Верховного Суду від Акціонерного товариства "Одесаобленерго" надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс")

13. Скаржник посилається на недоведеність позивачем належними та допустимими доказами своїх позовних вимог, а суди через порушення норм процесуального права внаслідок неправильної оцінки доказів, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права прийняли помилкові рішення про задоволення позову.

14. Скаржник доводить, що чинне законодавство України не передбачає відповідальності за порушення договірних величин споживання електричної енергії та не визначає її розміру.

Доводи позивача

(Акціонерного товариства "Одесаобленерго")

15. Позивач заперечуючи проти вимог касаційної скарги зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, та як наслідок є законними та обґрунтованими та не підлягають скасуванню, адже обґрунтованих та переконливих доводів щодо неправильного застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

16. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

18. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

19. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

А.2. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

20. Статтею 714 ЦК України визначено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

21. Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.

22. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

23. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).

24. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

25. Такі ж самі положення містяться й у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України за якими зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

26. Стаття 3 Цивільного кодексу України визначає однією із засад цивільного законодавства свободу договору.

27. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

28. За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

29. Апеляційною інстанцією враховано, що відповідальність споживача за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності погоджена сторонами в пункті 4.2.2. договору, зміни в цій частині до договору не вносились, а відтак зазначені умови мають виконуватись сторонами.

30. Відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Водночас передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

31. Положеннями частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

32. В статтях 610, 611 Цивільного кодексу України закріплено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

33. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частина 1 статті 216 Господарського кодексу України).

34. За змістом частин 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

35. Відповідно до умов ПКЕЕ та підпункту 2.3.4. договору споживач зобов`язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.

36. Згідно з пунктом 3.1. Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 № 1 (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацію в її мережу згідно з відповідними додатками до договорів, передбаченими Правилами, здійснюються з усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 кВт/ год. та більше.

37. Господарські суди попередніх інстанцій здійснюючи судовий розгляд, установили, що обсяги споживання електроенергії та умови коригування у спірному періоді (лютий, березень, квітень, липень 2018) не дотримані, що призвело до перевищення відповідачем обсягів споживання електричної енергії, показники яких перевірені судами; підтверджених документально обсягів отриманої електроенергії відповідач у встановлений термін не оплатив, що свідчить про порушення ним зобов`язання за укладеним договором; заборгованість відповідача у спірному періоді становить 107 745,77 грн - за активну електричну енергію, 25 741,22 грн - за перевищення договірних величин споживання. Суди попередніх інстанцій, установивши факт прострочення відповідачем оплати за отриману електроенергію за договором, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3 % річних і пені, урахувавши положення законодавства щодо порядку нарахування цих сум за який здійснено нарахування, визнали обґрунтованим стягнення з відповідача за спірний період 4 235,38 грн - 3 % річних, 63 890,43 грн - пені, 13 294,22 грн - інфляційних втрат. Доказів зворотного відповідачем надано не було, як і не спростовано обставин, установлених місцевим господарським судом та апеляційною інстанцією.

38. Доводи скаржника про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання, оскільки останні ґрунтується на положенні закону, який втратив чинність не приймаються до уваги, адже відповідальність споживача за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності погоджена сторонами в пункті 4.2.2. договору, зміни в цій частині до договору не вносились, а відтак зазначені умови договору мають виконуватись сторонами. Слід зазначити, що зазначений пункт договору не обмежений дією у часі законом, в ньому відсутнє посилання на закон, який на момент перевищення відповідачем величин споживання електричної енергії, втратив чинність.

39. Крім того, обґрунтованими є висновки апеляційної інстанції про те, що скаржник не був позбавлений можливості знімати покази лічильників побутових споживачів для введення свого бухгалтерського обліку та проведення звірки з постачальником, оскільки пунктом 8.1.3 договору визначено, що саме споживач передає постачальнику електричної енергії дані про споживання електричної енергії субспоживачами, а також звіт про використану субспоживачами електричну енергію.

А.3. Щодо суті касаційної скарги

40. Наведені у касаційній скарзі аргументи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Більше того, встановлення відповідних обставин не може мати місце на стадії касаційного перегляду судових рішень, оскільки виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції в силу імперативних приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

41. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

42. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

43. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 Господарського процесуального кодексу України).

44. Враховуючи наведене вище, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс" та необхідність залишення рішення Господарського Одеської області від 15.02.2019 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 у справі № 916/2386/18 без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

45. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін оскаржуваних судових актів, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 та рішення Господарського Одеської області від 15.02.2019 у справі № 916/2386/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді К. М. Огороднік

В. Г. Пєсков