Справа № 496/1489/19

Провадження № 2/496/1139/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Дранікова С.М.

при секретарі - Кузьміній О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить суд стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свої вимоги позивач мотивує тим, що з 14.10.2006 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Рішенням Біляївського районного суду від 23.10.2017 року між ними шлюб було розірвано. Від вказаного шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначає позивач, вони значний час з відповідачем проживають окремо, та дитина повністю знаходиться на утриманні позивача. Протягом всього періоду батько дитини, відповідач, життям та здоров`ям дитини не цікавиться. Матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, в зв`язку з чим позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надавши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, в своїй заяві також позивач зазначила, що позов підтримує та просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату та час розгляду справи.

Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.10.2006 року між сторонами було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 зареєстрованого Маяківською сільською радою Біляївського району Одеської області, актовий запис №33.

Від вказаного шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданий Маяківською сільською радою Біляївського району Одеської області 19.02.2008 року. актовий запис №7.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 23 жовтня 2017 року шлюб між сторонами було розірвано.

Відповідно до довідки від 15.04.2019 року за №790 ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а також разом з нею проживає та знаходиться на її утриманні син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція) передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У відповідності до статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 6) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі наведеного, проаналізувавши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи те, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому обов`язком особистим, індивідуальним, проживання батьків окремо від дітей не звільняє їх від обов`язків щодо них, суд вважає за можливе стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 19.04.2019 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , вимоги позивача є законними та обґрунтованими.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 223, 258, 259, 263, 265, 430 ЦПК України, ст. ст. 180-182, 183,191, СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) щомісячно аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 19.04.2019 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя С.М. Драніков