Справа №2-498/07

Категорія 25

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 лютого 2007 року Ленінський районний суд м. Севастопол у складі:

головуючого судді - Дудкіної Т.М.

при секретарі - Лісковець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання права власності на 1/2 частку спадкового майна

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом в інтересах свого неповнолітнього сина, просить визнати свідоцтво про право на спадщину 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, видане відповідачці Першою Севастопольською державною нотаріальною конторою 1 жовтня 2004 р. частково недійсним та визнати за неповнолітнім ОСОБА_2 право власності на 1/4 частку зазначеної квартири в порядку спадкування за законом та вселити неповнолітнього у вказану квартиру.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що у 1993 р. помер батько неповнолітнього, а у січні 2004 р. помер його дідусь. Після смерті дідуся залишився спадок - 1/2 частка квартири, свідоцтво на спадщину одержала відповідачка у справі, не вказавши, що крім неї є інші спадкоємці. Вважає, що її син є спадкоємцем по закону по праву представлення та в силу ч.4 ст.1268 ЦК України вважається таким що прийняв спадщину. Зазначає, що її син має бути вселений до спірної квартири, так як має право власності на частку квартири.

У судовому засіданні позивачка вимоги уточнила, просила задовольнити позов в частині визнання свідоцтва частково недійсним, несення змін до свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на частку квартири. В частині вимог щодо вселення відмовилася. Відповідачка та її представник позов не визнали, пояснювали, що оскільки неповнолітній ОСОБА_2 не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадку, у спірній квартирі не проживав, а тому він вважається таким, що не прийняв спадок. Відповідачка зазначала, що неповнолітній ОСОБА_2 є її єдиним внуком, а тому все її майно буде належати в майбутньому внуку в порядку спадкування.

Вислухавши пояснення позивачки, відповідачки та її представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом РАЦС Ленінського районного управління юстиції. Після його смерті залишилося спадкове майно, до складу якого входила 1/2 частка квартири АДРЕСА_1, яка належала померлому на праві власності. З заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини звернулася дружина померлого -відповідачка у справі. Як видно із заяви, відповідачка вказала, що крім неї інших спадкоємців не має. Відповідачкою було одержано свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1.

В той же час, як вбачається з пояснень позивачки, не оспорюється відповідачкою, у померлого є внук ОСОБА_2, батько якого помер до відкриття спадщини - 13.04.1993 р.

Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України, внуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

 Таким чином померлий ОСОБА_5, батько неповнолітнього був би спадкоємцем першої черги після померлого ОСОБА_4, а тому у неповнолітнього виникло право на спадкування після дідуся в порядку представлення.

Як видно з свідоцтва про народження ОСОБА_2, він народився ІНФОРМАЦІЯ_2. На час відкриття спадщини після смерті дідуся ОСОБА_2 повнолітнього віку не досяг, а тому в силу ч.4 ст.1268 ЦК України він вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки доказів щодо відмови від прийняття спадщини, як це передбачено частинами 2-4 ст.1273 ЦК України суду не надано.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що неповнолітній ОСОБА_2 прийняв спадок після ОСОБА_4 на рівні з відповідачкою і вважає можливим визнати за ним право власності на 1/2 частку спадкового майна, а саме 1/4 частку квартири АДРЕСА_1, та визнати в цій частині недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_3 1 жовтня 2004 р. Першою Севастопольською державною нотаріальною конторою.

На підставі ч.1 ст.1266, ч.4 ст.1268,1300,1301 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,212 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_3 1 жовтня 2004 року Першою Севастопольською державною нотаріальною конторою в частині 1/4 частки квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 порядку спадкування за законом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Севастополя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів та подачею після цього апеляційної скарги протягом 20-ти днів.