№1-142007

ВИРОК

 іменем     України

18 січня 2007 року Шишацький районний суд Полтавської області у складі головуючого - судді Колоса Ю.А. при секретарі Євченко О.В., за участю прокурора Ілляшевича Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Шишаки кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не одруженого, працюючого в ІНФОРМАЦІЯ_2 охоронником, згідно ст.55 КК України (в редакції 1960 року) не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1, у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 162 ч.2, 296 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ: 21 червня 2006 року близько 12 годин в с.Яреськи Шишацького району Полтавської області ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прибув на подвір'я будинку АДРЕСА_2, де, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок та спокій громадян, виявляючи особливу зухвалість, безпричинно виражався брутальними та образливими словами на адресу громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3, після чого умисно, з хуліганських спонукань завдав кілька ударів кулаком в область голови ОСОБА_3. На неодноразові зауваження громадянки ОСОБА_2, які були спрямовані на припинення хуліганських дій, ОСОБА_1 не реагував.

Після того, як ОСОБА_2 увійшла в приміщення своєї квартири НОМЕР_1, де вона проживає з ОСОБА_3, та замкнула двері, ОСОБА_1 умисно, з хуліганських спонукань ударом ноги вибив вхідні двері квартири, заштовхнув всередину приміщення ОСОБА_3 та, діючи всупереч волі власників, незаконно проник в приміщення квартири, де, продовжуючи свої хуліганські дії, продовжував виражатись брутальними та образливими словами на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Своїми хуліганськими діями ОСОБА_1 грубо порушив спокій потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їх право на відпочинок, а також порушив недоторканість житла потерпілих, після чого з місця пригоди зник, повністю виконавши свої злочинні наміри, спрямовані на вчинення хуліганських дій та порушення недоторканості житла.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України визнав повністю а у скоєнні злочину, передбаченого ст. 162 ч.2 КК України визнав частково і пояснив, що 21 червня 2006 року він перебував в смт.Шишаки разом з своєю подругою ОСОБА_4, з якою він на ой час зустрічався і мав намір одружитися. Між ними відбулася розмова про те, що ОСОБА_4 отримає свою пенсію і частину цих коштів дасть ОСОБА_1 для того, щоб він мав можливість перевезти меблі у свій будинок, в якому він та ОСОБА_4 мали намір спільно проживати. Подзвонивши у відділення зв'язку ОСОБА_1 довідався, що пенсію за ОСОБА_4 одержала її мати-ОСОБА_2

Приїхавши в село Яреськи, близько 12 години він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прибув до будинку де проживає його знайома ОСОБА_4

На подвір'ї будинку ОСОБА_4 вказала на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і повідомила що це її мати та вітчим.

Підійшовши до потерпілих він запитав ОСОБА_2 яке вона мала право отримувати гроші, які належать ОСОБА_4, на що ОСОБА_2 відповіла, що має повне право, так як вона мати. Після цього ОСОБА_3 став у грубій формі лаяти його, казав, що він ніякого відношення до тих грошей не має, лаявся брутальною лайкою. Після

 цього він не витримав і вдарив ОСОБА_3 кулаком в обличчя, внаслідок чого той упав. ОСОБА_2 в цей час зайшла в будинок. Коли ОСОБА_3 піднявся, зайшов у підїзд будинку і підійшов до своєї квартири, ОСОБА_1 наздогнав його і штовхнув рукою, внаслідок чого ОСОБА_3 упав на підлогу. Після цього ОСОБА_1 зі словами: «Дивись як треба вибивати двері ногою!» вибив ударом ноги вхідні двері квартири та зайшов всередину, де продовжував з'ясовувати стосунки з ОСОБА_2 Після цього він пішов з будинку потерпілих.

Винним себе визнає частково тому, що вважає, що до протиправних дій його спонукала поведінка потерпілого ОСОБА_3, який брутально лаявся на його адресу.

Аналогічні показання ОСОБА_1 давав і в ході досудового слідства (а.с.50-51).

Крім часткового визнання підсудним своєї вини його вина у скоєнні інкримінованого йому злочину підтверджується:

-показанням потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні показала, що 12 червня 2006 року приблизно о 12 годині на подвірї свого будинку по АДРЕСА_2 вона з своїм співмешканцем ОСОБА_3 сиділа на лавочці біля будинку. До них підійшов ОСОБА_1, який став кричати і пред'являти претензії з приводу того, що вона отримала гроші своєї дочки - ОСОБА_4 Коли ОСОБА_3 запитав ОСОБА_1 з яких підстав той цікавиться грошима ОСОБА_4, ОСОБА_1 наніс кілька ударів кулаком в обличчя. Після цього вона пішла в квартиру, сказавши, що зараз викличе міліцію. Зайшовши в квартиру, вона замкнула двері. Через деякий час пролунав удар і двері квартири відкрилися. ОСОБА_1 заштовхнув у квартиру ОСОБА_3 і зайшов у квартиру сам. ОСОБА_1 продовжував виясняти стосунки, а після того, як ОСОБА_3 схватив у руки молоток, ОСОБА_1 пішов з квартири;

·  показаннями потерпілого ОСОБА_3, який показав, що 21 червня 2006 року він та його співмешканка ОСОБА_2 сиділи на лавочці поблизу свого будинку на АДРЕСА_2. Близько 12 години до них підійшов ОСОБА_1, який був у стані алкогольного сп'яніння, почав кричати на ОСОБА_2, ображати її брутальними словами, пред'являючи претензії з приводу грошей, які отримала ОСОБА_2 за свою дочку ОСОБА_4 Після того, як ОСОБА_3 втрутився і став заспокоювати ОСОБА_1, той наніс йому три удари кулаком в обличчя. ОСОБА_2 сказала, що викличе міліцію і зайшла в будинок. Піднявшись до своєї квартири на третій поверх, ОСОБА_3 побачив, що ОСОБА_1 стоїть біля дверей квартири і намагається відкрити двері, продовжуючи іцри цьому брутально лаяти ОСОБА_2 Потім ОСОБА_1 ударом ноги вибив двері квартири і заштовхнув ОСОБА_3 до приміщення, внаслідок чого той упав на підлогу. Після цього ОСОБА_1 проти їх волі зайшов в квартиру, де наніс ОСОБА_3 один удар кулаком в обличчя та три удари ногою по тулубу. Коли ОСОБА_3 схватив у руки молоток, ОСОБА_1 втік з квартири;

·  показаннями свідків ОСОБА_4, даними в судовому засіданні та показаннями свідка ОСОБА_5 даними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні, які підтвердили показання потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3

·  іншими зібраними по справі доказами в їх сукупності.

Дії ОСОБА_1 органами досудового слідства кваліфіковані за ст.296 ч. 1 КК України як хуліганство, тобто, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, а також по ст. 162 ч.2 КК України як незаконне проникнення до житла громадян, із застосуванням насильства.

Така кваліфікація дії підсудного знайшла своє підтвердження і в судовому засіданні.

Часткове невизнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини суд розцінює як спосіб захисту, оскільки вчинення підсудним хуліганських дій та незаконного проникнення у квартиру потерпілих повністю доведено доказами, одержаними в ході досудового та судового слідства, які спростовують твердження підсудного про те, що його хуліганські дії були спровоковані протиправною поведінкою потерпілого ОСОБА_3.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання та обставини, що обтяжують покарання.

 ОСОБА_1 скоїв два злочини, один з яких - передбачений ст. 162 ч.2 КК України, є злочином середньої тяжкості, і другий - передбачений ст.296 ч.1 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується посередньо.

Підсудний був засуджений за вчинення умисного злочину до покарання у виді позбавлення волі, в силу ст.46-1 КК України (в редакції 1960 року) до нього застосовувалась відстрочка виконання вироку, проте, постановою суду відстрочка виконання вироку була скасована і ОСОБА_1 був направлений для відбування покарання в місця позбавлення волі, що враховується судом при визначенні міри покарання як обставини, що характеризують особу підсудного та свідчать про підвищену антисоціальну спрямованість особи підсудного.

Суд також враховує думку потерпілих, які в судовому засіданні просили суд призначити ОСОБА_1 покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудного, судом не виявлено.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Згідно медичного висновку Шишацької ЦРЛ від 27.06.2006 року ОСОБА_1 здоровий, працездатний, примусового лікування від алкоголізму не потребує.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів можливо досягти без позбавлення волі, а тому на підставі ст.75 КК України його можна звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

ПРИСУДИВ: ОСОБА_1    визнати     винним    у     скоєнні     злочинів, передбачених ст.296 ч.1 та 162 ч.2 КК України і призначити йому покарання:

за ст.296 ч. 1 КК України - штраф в сумі 10000 (десять тисяч) гривень;

за ст. 162 ч.2 КК України - два роки позбавлення волі.

На підставі ст.70, ст. 72 ч.З КК України, остаточно за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_1 покарання у виді двох років позбавлення волі зі сплатою штрафу в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням з іспитовим строком два роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально виконавчої системи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Вирок  може  бути   оскаржений  до  апеляційного   суду  Полтавської  області  на протязі 15 днів з наступного дня після його проголошення.