копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД справа № 2-а-8868/09/0470
категорія статобліку-2.11.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2010 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В.М.
при секретарі Лоба Е.Г.
за участю:
представника позивача Тумасова Р.Г.
представників відповідача Войтенко Н.І., Павлової О.М., Зикової Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Іноземного підприємства «Даксі» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
в с т а н о в и в :
06 липня 2009 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Іноземного підприємства «Даксі» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якому позивач, з урахуванням уточнень, просить податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №0000072305/0 від 23.03.2009 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування Іноземному підприємству «Даксі» з податку на додану вартість в сумі 502 250,00 грн. визнати неправомірним і скасувати та судові витрати по справі покласти на відповідача.
В обґрунтування позову зазначено, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №0000072305/0 від 23.03.2009 р. прийняте на підставі акту від 20.03.2009 р. №1235/235/33906338 про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.11.2008 р. по 30.11.2008 р. Згідно даного акту, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська вважає, що ІП «Даксі» у порушення п.п.7.4.1 ст.7. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-BP завищило суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2008 р. на суму 502 250 грн. Свій висновок ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська обґрунтовує тим, що офісне приміщення, яке належить ІП «Даксі» і знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Глинки 2, не використовувалось в господарської діяльності підприємства. Позивач вважає, що посилання у акті ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на невикористання придбаного приміщення в господарській діяльності підприємства є особистими припущеннями, необґрунтованими і безпідставними, оскільки ІП «Даксі» придбало офісне приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, 2 загальною площею 200,9 кв. м. у ЗАТ «Акта» згідно укладеного договору дольової участі в будівництві від 10.08.2007 р. №1402/Б/100-К, сплатило за нього грошові кошти в сумі 3 013 500, 00 грн., в т.ч. ПДВ 502250,00 грн. Дана операція підтверджується податковими накладними № 1964 від 23.08.07р. на суму 750 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 125 000, 00 грн.; №2157 від 03.09.07р. на суму 2 263 500, 00 грн. у т.ч. ПДВ 377 250, 00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, посилаючись на те, що в акті перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 20.03.2009 р. №1235/235/33906338 зазначено, що перевіркою показників, відображених в рядках 1-9 декларацій з податку на додану вартість за листопад, грудень 2008 року встановлено, що протягом листопада, грудня 2008 року ІП «Даксі» діяльність не здійснювало. Придбане приміщення обліковане підприємством на рахунку 10 «Основні засоби». Амортизація вартості придбаного приміщення не проводилась. В письмовому поясненні від 12.03.2009 року директор ІП «Даксі» Кашталян Т.М. зазначила, що офісне приміщення за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, 2 в господарській діяльності підприємства з моменту придбання не використовувалось. Таким чином, в ході перевірки встановлено, що в порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 ІП «Даксі» віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 502 250,00 грн. сплачену в складі вартості придбаного приміщення, що не використовується в господарській діяльності підприємства.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи представників сторін, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було проведено позапланову виїзну перевірку Іноземного підприємства «Даксі» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.11.2008 р. по 30.11.2008 р., за результатами якої складено акт від 20.03.2009 р. №1235/235/33906338.
Перевіркою зафіксовано порушення п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-BP – підприємством завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2008 р. на суму 502 250 грн. Перевіркою показників, відображених в рядках 1-9 декларацій з податку на додану вартість за листопад, грудень 2008 року встановлено, що протягом листопада, грудня 2008 року ІП «Даксі» діяльність не здійснювало. Придбане приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, 2 загальною площею 200,9 кв. м. у ЗАТ «Акта» згідно укладеного договору дольової участі в будівництві від 10.08.2007 р. №1402/Б/100-К, обліковане підприємством на рахунку 10 «Основні засоби». Амортизація вартості придбаного приміщення не проводилась.
На підставі висновків акту від 20.03.2009 р. №1235/235/33906338, було винесено податкове повідомлення-рішення №0000072305/0 від 23.03.2009 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування Іноземному підприємству «Даксі» з податку на додану вартість за грудень 2008 року у сумі 502 250,00 грн.
Відповідно пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168-97/ВP від 03.04.1997 року, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Іноземне підприємство «Даксі» придбало офісне приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, 2 загальною площею 200,9 кв. м. у ЗАТ «Акта» згідно укладеного договору дольової участі в будівництві від 10.08.2007 р №1402/Б/100-К , сплатило за нього грошові кошти в сумі 3 013 500, 00 грн., в т.ч. ПДВ 502250,00 грн. Дана операція підтверджується податковими накладними №1964 від 23.08.07 р. на суму 750 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 125 000, 00 грн.; №2157 від 03.09.07р. на суму 2263 500, 00 грн. у т.ч. ПДВ 377 250, 00 грн.
Вказане приміщення введене в експлуатацію згідно акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 06.03.2007 р., передано ІП «Даксі» згідно акту приймання-передачі від 03.09.2007 р., та обліковане на рахунку 10 - «основні засоби».
Згідно із п.п. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 статті 7 цього Закону встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Віднесення до податкового кредиту позивачем здійснено за вимогами п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з якими податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, та не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) чи дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Щодо посилання відповідача на те, що акт приймання-передачі офісного приміщення від ЗАТ «Акта» до ІП «Даксі» було підписано 03.09.2007 р., а акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту підписаний 06.03.2007 р., але зазначений акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту було затверджено рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №3142 лише 17.09.2007 р., тобто вже після укладання між ЗАТ «Акта» до ІП «Даксі» договору дольової участі у будівництві від 10.08.2007 р №1402/Б/100-К та підписання акту приймання-передачі офісного приміщення від 03.09.2007 р., суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ №1243 від 22.09.2004 р., який діяв на момент укладання Договору дольової участі у будівництві та прийняття в експлуатацію об'єкту (втратив чинність з 01.01.2009 р. згідно з постановою КМУ №923 від 08.10.2008 р.) за результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, форма якого затверджується Мінрегіонбудом.
Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню у 15-денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт. Згідно з п.29 вищевказаного Порядку, датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію.
Аналізуючи зміст вказаного Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, суд погоджується з твердженням позивача, що нормами цього нормативно-правового акту врегульовано саме відносини підприємств з органами виконавчої влади щодо прийняття в експлуатацію комплексного об’єкту. При цьому, у зазначеному Порядку не йде мова про необхідність прийняття в експлуатацію окремих об’єктів основних засобів, з яких складається цілісний комплекс, а також щодо порядку зарахування об’єктів на баланс підприємства. Тобто, кожний окремий об’єкт зараховується на баланс підприємства відповідно до діючого законодавства.
Таким чином, до моменту затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, до 17.09.2007р., об'єкт - громадських будівель багатофункціонального призначення (офісний центр) по вул. Глинки, 2 у м. Дніпропетровську не можна вважати закінченим будівництвом, тобто збудованим.
До моменту затвердження зазначеного Акту рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради ЗАК «Акта» не мало право на укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, а мало право укладати лише договори на дольову участь у будівництві.
Суд не приймає доводів відповідача щодо невикористання позивачем вказаного приміщення в господарській діяльності, так як в судовому засіданні було встановлено, що саме з метою використання в господарській діяльності позивачем було придбане вказане приміщення.
За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність звернення позивача щодо бюджетного відшкодування йому податку на додану вартість у розмірі 502 250,00 грн. та про необхідність визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №0000072305/0 від 23.03.2009 року.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита в розмірі 3 грн. 40 коп. з держбюджету на користь позивача.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов Іноземного підприємства «Даксі» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №0000072305/0 від 23.03.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування Іноземному підприємству «Даксі» з податку на додану вартість у сумі 502 250,00 грн.
Присудити з Державного бюджету України на користь Іноземного підприємства «Даксі» судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 03 лютого 2010 року.
Суддя В.М.Олійник
З оригіналом згідно.
Суддя Олійник В.М.