Справа № 2-А-87 /2007 p.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 лютого 2007 року                 Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в

складі: головуючої - судді                    Тувинської Н.В.

при секретарі                            Пилипчук В.П.

з участю представника відповідача    Шевчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Мурованокуриловецької райдержадміністрації про стягнення разової щорічної допомоги, -

встановив:

Позивач у справі має статус учасника бойових дій і відповідно до ч. 5 п. 22 ст. 12 Закону України № 3551-ХП від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому щорічно до 5 травня має виплачуватися разова грошова допомога у розмірі пяти мінімальних пенсій за віком. Оскільки позивачу у 2006 році допомога виплачувалася без врахування розміру мінімальної пенсії за віком, з посиланням на закон про держбюджет, яким занижено розмір допомоги, йому недоплачено 1545 гривень щорічної разової грошової допомоги. За захистом своїх прав ОСОБА_1 з позовом про стягнення недоплаченої суми щорічної разової допомоги звернувся до суду.

В судове засідання позивач не з' явився, попередньо подавши заяву про підтримання позову та про слухання справи у його відсутності (а.с. 6).

Представник відповідача позов не визнала і суду пояснила: Виплата допомоги щорічно до 5 травня учасникам бойових дій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, розпорядником яких є Кабінет Міністрів України. Управління ж є лише розпорядником коштів і бере на себе зобов'язання та проводить видатки лише в межах бюджетних асигнувань. Вважає, що за цим позовом мають відповідати Міністерство фінансів та Кабінет Міністрів України.

Розглянувши справу в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи зі слідуючого:

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій (а.с. 4) і має право на пільги, передбачені Законом України № 3551-ХП від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (а.с. 5). Зокрема, ч. 5 п. 22 ст. 12 Закону України № 3551-ХП від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому щорічно до 5 травня має виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до Закону України № 3235-1У від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» мінімальна пенсія за віком у 2006 році складає 359 гривень.

Таким чином, з урахуванням цих розмірів мінімальних пенсій за віком та ч. 5 п. 22 ст. 12 Закону України № 3551-ХП від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ОСОБА_1 мало б бути виплачено щорічної грошової допомоги у 2006 році - 1795 гривень (359 грн. х 5).

Відповідно до пояснень сторін в судовому засіданні та довідки Управління праці та соціального захисту населення Мурованокуриловецької райдержадміністрації № НОМЕР_1 від 25.01.2007 року (а.с. 5), позивачу виплачено щорічної грошової допомоги до Дня перемоги за 2006 рік 250 гривень. Отже, недоплачена сума щорічної допомоги ОСОБА_1 складає 1545 гривень (1795 грн.-250 грн.).

Суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача в тій частині, що головним Законом, яким керується в своїй роботі Управління праці та соціального захисту населення, є закони про держбюджет на відповідні роки, а цими законами визначені конкретні зменшені розміри щорічної допомоги учасникам бойових дій.  Основним Законом України є Конституція України, про

що записано у преамбулі до неї та зафіксовано у ст. 8 Конституції України. Відповідно до ч. 2 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Отже, з врахуванням цих положень Конституції України, а також рішення Конституційного Суду № 20-рп/2004 від 01 грудня 2004 року, яким визнано неконституційними положення ст. 44 Закону України «Про державний бюджет на 2004 рік» про встановлення розміру щорічної разової допомоги, слід визнати неправомірними дії відповідача по виплаті позивачу допмоги в розмірі, нижчому від встановленого ч. 5 п. 22 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Заперечення представника відповідача щодо належності його до цього статусу не відповідає і суперечить вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 486 від 11.04.2002 року «Про забезпечення виплати у 2002 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постанови Кабінету Міністрів України № 425 від 31.03.2003 року «Про забезпечення виплати у 2003 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими встановлено, що виплату разової грошової допомоги здійснює орган праці та соціального захисту населення.

Суд, враховуючи вік та стан здоров'я позивача, вважає, що слід задоволити клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. З Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, забезпечення прав є головним обов'язком держави. Таким чином, відмовивши в поновленні строку позовної давності, суд обмежить гарантовані державою Україна соціальні гарантії учаснику бойових дій. Отже, суд вважає поважною причину пропуску позивачем строку для звернення до суду з адміністративним позовом, а тому на підставі ч. 2 ст. 100 КАС України задовільняє клопотання про його поновлення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 17-1, 22 Закону України № 3551-ХП від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України № 1058-1У від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне страхування». Законом України № 2291-1У від 23.12.2004 року «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування» та Законом України № 2505-1У від 25.03.2005 року «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік», Закону України № 3235-1У від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік», рішенням Конституційного Суду № 20-рп/2004 від 01 грудня 2004 року, ст.ст. 9, 10, 11, 94, 159, 161, 163 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задоволити частково. Стягнути із Управління праці та соціального захисту населення Мурованокуриловецької райдержадміністрації (МФО-802015, код-03191839, р/р 35215011000379 ГУДКУ у Вінницькій області) на користь ОСОБА_1недоплачені суми щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2006 рік 1545 (тисяча п'ятсот сорок п'ять) гривень.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження сторони можуть подати апеляційну скаргу на постанову суду.

Суддя: